Ця методика, тобто задача зчитування із застосуванням псевдотекста у поєднанні з експериментальним оцінюванням візуального комфорту за шкалою, вперше була розроблена та випробувана дослідниками ІРО Центру досліджень взаємодії користувач — система (Boschman & Roufs [3]).
Оптичну якість дисплея, який іменують випробовуваним дисплеєм, оцінюють по відношенню до еталонного дисплею, котрий відповідає вимогам розділу 5 цієї частини ISO 9241 або перевищує їх. І швидкість індивідуального зчитування, і суб'єктивна оцінка повинні задовольняти мінімальні вимоги для того, щоб випробовуваний дисплей витримав випробування. Для визначення того, чи перевищують отримані учасниками випробування показники випробовуваного дисплея показники еталонного дисплея чи нижчі ніж останні використовують послідовну статистику або еквівалентно прийнятну статистичну процедуру.
С.1.4 Уникнення необ'єктивності
В усіх випробуваннях може виявитися необ'єктивність, особливо в області психологічних випробувань. Отже, оцінювання повинне проводитися під наглядом кваліфікованих спеціалістів із необхідною освітою та досвідом проведення таких випробувань, не меншим ніж один рік. Необхідно дотримуватись правил етики експерименту за участю людини. Приклади таких правил можна знайти в працях Американської психологічної асоціації (1990) та Британського психологічного товариства (1991) [27].
Організатор випробувань повинен гарантувати, що всі потенційні джерела помилок зведені до мінімуму чи перебувають під контролем. Далі наведено перелік ряду потенційних джерел необ'єктивності та помилок; перелік не є повним.
— Вибір учасників випробувань (наприклад, слід уникати вибору з однієї вікової групи).
— Конфігурація дисплеїв (під час проведення випробувань еталонний дисплей повинен відповідати усім вимогам розділу 5).
— Умови навколишнього середовища (для обох дисплеїв освітлення та інші умови повинні бути однаковими, щоб уникнути погіршення показників одного з дисплеїв).
— Інструкції для учасників випробувань (повинні складатися неупереджено).
С.2 Учасники випробувань
Вибір учасників випробувань повинен репрезентувати передбачувану групу користувачів (осіб, що виконують офісні завдання, як зазначено у розділі «Сфера застосування» цієї частини ISO 9241). Усі учасники випробувань повинні мати гостроту зору близьку до нормального рівня за проектної відстані спостереження і не повинні мати жодних очевидних фізичних або психологічних відхилень, котрі можуть вплинути на оцінку експлуатаційних показників або на сприйняття якості зображення.
С.З Дисплеї
Випробовуваний дисплей повинен бути серійним або дослідним зразком. Він повинен мати всі фільтри для усунення відблисків і відбитків і усі засоби обробки, котрі повинні бути у серійному зразку. Еталонний дисплей повинен поставлятися чи призначатися постачальником випробовуваного дисплея та повинен відповідати вимогам розділу 5 цієї частини ISO 9241 або перевищувати їх.
З метою ідентифікації на дисплеях можуть бути етикетки (наприклад, «Дисплей 1» та «Дисплей 2»). Учасники випробувань не повинні знати, який дисплей еталонний, а який випробовуваний, тому для однієї половини учасників випробовуваний дисплей позначено як «Дисплей 1», а для другої половини «Дисплей 1» — це еталонний дисплей.
С.4 Робоче місце та навколишнє середовище
С.4.1 Загальні вимоги
Випробування повинні проводити у середовищі, що не відволікає увагу учасників і не зазнає впливу зовнішніх завад, які можуть позначитися на результатах випробувань. Умови навколишнього середовища повинні перебувати в межах, зазначених в ISO 9241-6. Це повинні бути комфортні умови, які не повинні суттєво змінюватися протягом випробувань як для всіх учасників випробувань, так і для кожного з них окремо.
С.4.2 Навколишнє середовище
Температура, рівень фонового шуму, освітлення й відбивна здатність робочої поверхні повинні відповідати мінімальним вимогам ISO 9241-5 та ISO 9241-6. Освітлення повинне бути спроектовано так, щоб створювати мінімум відблисків і дзеркальних відбитків (див. ISO 9241-7). Постійні умови освітлення повинні підтримуватися як для усіх учасників випробувань, так і для кожного з них окремо. Перед випробуваннями учасники повинні адаптуватися до світла перебуванням у приміщенні для випробувань протягом 10 хвилин.
Примітка. Цей період може бути використаний організатором експерименту для інструктування кожного з учасників випробування.
С.4.3 Робоче місце для випробувань
Дисплеї та супутнє обладнання (наприклад, клавіатура) повинні бути встановлені на робочій поверхні відповідно до вимог ISO 9241-5.
Відстань спостереження для еталонного та випробовуваного дисплеїв повинна відповідати проектній відстані спостереження. Ця відстань повинна бути витримана за допомогою опори для голови та підборіддя, висота якої є регульованою. Настроювання висоти опори для кожного з учасників повинне бути проведене так, щоб положення дисплея щодо очей усіх учасників під час спостереження як за випробуваним, так і за еталонним дисплеєм було однаковим для усіх учасників. Це положення повинне відповідати вимогам до кута лінії спостереження згідно з 5.2 цієї частини ISO 9241.
Настройка яскравості та контрастності еталонного дисплея повинна бути визначена виробником, який призначив цей дисплей; настройка повинна відповідати вимогам розділу 5 цієї частини ISO 9241 або перевищувати їх.
Примітка. Процедура вимірювання яскравості та контрастності наведена в цій частині ISO 9241.
За бажанням виробника настроювання випробуваного дисплея повинне бути або:
a) фіксованим, встановленим виробником, або
b) регульованим учасниками випробувань відповідно до індивідуальних оптимумів. Обидва дисплеї перед випробуваннями повинні бути прогріті протягом 20 хв.
Учасник випробувань повинен сидіти на стільці, який відповідає вимогам ISO 9241-5.
С.5 Методи
С.5.1 Об'єкт випробувань
Об'єктом випробувань повинен бути псевдотекст, створений з набору знаків, пов'язаних з восьмирозрядним однобайтним кодуванням за ISO/IEC 8859, у якому зосереджені набори знаків для різних мов. Якщо система не може надати користувачеві знайомий алфавіт, текст повинен бути переданий знаками з двобайтним кодуванням (наприклад, азіатські ієрогліфи). В цьому разі використовувана мова повинна бути чітко визначена. Під час кожного випробування використовують певну підгрупу знаків (наприклад, «А» ... «Z», «а»...«z» та «0» ... «9»). Для обох дисплеїв використовується одна й та ж сама підгрупа.
Псевдотекст повинен формуватися з набору знаків відповідно до таких обмежень.
— Псевдотексти повинні складатися з блоків знаків, розташованих довільно та розділених пробілами.
— Тексти як на випробовуваному, так і на еталонному дисплеї повинні містити постійну кількість рядків і постійну кількість знаків у рядку (включаючи пробіли).
— Кількість знаків у рядку обирають так, щоб довжина рядка (у сантиметрах) не менше ніж у 25 разів перевищувала відстань між рядками (це — висота екрана, поділена на максимальне число рядків). Проте, у рядку повинно бути не менше ніж 30 знаків (включаючи пробіли). Повна кількість знаків у псевдотексті повинна бути в межах 400 — 600, включаючи пробіли. Блоки псевдотексту (див. С.5.2) повинні мати такі розміри, щоб на екрані могло розміщуватись 5 блоків одночасно (по одному у кутах і один — у середній частині), і щоб вони мінімально перекривали один одного за максимального заповнення площі екрана.
— Кожному з учасників пропонують протягом усього випробування вести підрахунок, скільки разів з'являється один і той же знак (наприклад, учасник X спостерігає за знаком «А», учасник Y —за «R» тощо).
— Кількість кожного із знаків у тексті повинна становити 2 — 3 % від загальної кількості знаків, включаючи пробіли.
— Розміщення знаків обирають довільно, але з тим обмеженням, що рядок не може починатися та закінчуватися одним і тим же самим знаком.
— Тексти повинні містити постійну кількість пробілів. Частина пробілів повинна становити 15 % (тобто, кількість пробілів щодо загальної кількості знаків, включаючи пробіли). Хоча в різних мовах середня довжина слова значно відрізняється, псевдотекст з 15 % пробілів дає можливість отримати практично нормальні тексти з точки зору розподілу довжини їхніх рядків.
Розміщення пробілів обирається довільно з такими обмеженнями:
a) рядок не повинен ні починатися, ані закінчуватися пробілом (усі пробіли — всередині тексту);
b) пробіли не повинні бути поруч один одного (суцільні ряди знаків розділяються тільки одним пробілом);
c) мінімальна довжина ряду — 2 знаки.
С.5.2 Процедура
Зображення псевдотексту блоком знаків розміщують в одному з п'яти місць екрану. Задача учасників випробувань переглянути текст та ідентифікувати наявність у ньому цільових знаків.
Місцями розміщення блоків псевдотексту є верхній лівий, верхній правий, нижній лівий, нижній правий кути та центр екрана. Центральний блок повинен бути розміщений так, щоб середній знак блока знаходився приблизно в центрі активної зони екрана. Текст у кожному з чотирьох кутів розміщують так, щоб він межував з кутом екрана.
Учасникам повідомляють, що метою випробувань є оцінка якості зображення на дисплеї. Якщо виробник випробовуваного дисплея вважає, що під час проведення експерименту учасники випробувань можуть настроювати яскравість і контрастність, їм надають можливість настроїти випробовуваний дисплей до такого рівня, якому вони надають перевагу. Яскравість і контрастність еталонного дисплея настроюють відповідно до інструкцій виробника. Учасники випробувань не беруть участі в цьому настроюванні.
Виробники повинні знати, що якщо користувачу дозволяється настроювати дисплей, то це може допомогти ідентифікувати випробовуваний дисплей та вплинути на результати випробувань. Цього можна уникнути, запропонувавши користувачеві застосувати органи регулювання перед випробуванням, а потім проводити випробування, видаливши органи регулювання.
Порядок виведення п'яти блоків тексту у п'ять місць розташування — довільний. Учасника випробувань інструктують, як вивчати псевдотекст від верхнього рядка до нижнього та відзначати кожну появу цільового знака. Щоб уникнути проблем впливу початкового навчання, перед основним експериментом учасники тренуються, принаймні, на десяти псевдотекстах (тобто проходять 10 тренувань). Залишок навчання повинний бути присвячений зміні порядку пред'явлення подразників у границях основного експерименту. Під час проведення тренувань слід використовувати розміщення псевдотексту на будь-якому з п'яти можливих місць розміщення на екрані. Тренування повинні бути проведені як на випробовуваному, так і на еталонному дисплеї.
Тренування продовжують доти, доки робота учасника випробувань із будь-яким блоком псевдотексту не стане безпомилковою. Не слід використовувати дані, отримані під час тренувань, для оцінювання якості дисплея.
Під час проведення тренувань вимірюють час, що його витратив учасник для ідентифікації наявності цільових знаків у кожному блоці псевдотексту і фіксують кількість помилок, допущених учасником (див. С.6). Учаснику випробувань між тренуваннями дозволяють відпочити до 1 хв за мінімального відпочинку 10 с.
Учасників випробувань навчають, як необхідно відмічати натисканням на певні клавіші чи кнопки: початок випробування; підрахунок розпізнаних знаків; та зупинення випробувань.
Для цієї мети може використовуватися клавіатура або інший придатний вхідний пристрій. У разі використання клавіатури клавіша ENTER повинна означати початок/зупинення випробувань, а пробіл — підрахунок розпізнаних знаків.
Час від початку де припинення випробувань вважають тривалістю випробувань.
Учасників випробувань попереджають про те, що необхідно працювати, за можливості, швидко та з мінімальною кількістю помилок.
Половина учасників спочатку використовує еталонний дисплей, а інша половина — випробовуваний.
По закінченні виконання візуальної задачі учасникам випробувань пропонують оцінити якість дисплея, використовуючи дев'ятибальну шкалу, де 1 — «погано», а 9 — «дуже добре». По завершенні випробувань учасникам також пропонують оцінити якість дисплея з точки зору візуального комфорту. Використовують наведену нижче шкалу.
Такі письмові інструкції повинні бути надані учасникам випробувань, щоб пояснити їм, якими мають бути їхні відповіді.
«Ми пропонуємо вам позначити, як ви оцінюєте дисплей, який ви тільки-но використали, з точки зору візуального комфорту. Вам слід обвести цифру, що відповідає вашій оцінці».
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Погано | Нейтрально | Дуже добре | ||||||
Примітка. Приклад інструкцій для учасників випробувань наведений у С.5.4.
С.5.3 Умови задачі
Характеристики дисплеїв (розміри знаків, розділення, кут зору, шрифти тощо) як випробовуваного, так і еталонного, повинні визначатися виробником, котрий призначає дисплей. Ці характеристики повинні бути зазначені в сертифікаті відповідності.
— І для випробовуваного, і для еталонного дисплея повинен використовуватися однаковий набір шрифту, що відповідає основним вимогам до розміру і форми знаків та пробілів між ними, наведеним у 5.4, 5.5, 5.6, 5.8, 5.9, 5.10 та 5.11.
— Впродовж усього експерименту для кожного з учасників використовують певний цільовий знак.
— Цільовий знак повинен мати проміжні відмінності від інших знаків (наприклад, не треба використовувати О, 0 чи Q). Цей метод випробувань не призначений для оцінювання властивостей шрифту.
— Кількість цільових знаків у різних псевдотекстах не повинна бути постійною.
— Загальна кількість цільових знаків протягом випробувань повинна бути постійною для кожного дисплея. Учасники випробувань не повинні бути проінформовані про цю кількість.
— Кількість різних псевдотекстів для одного учасника випробувань повинна бути досить великою, щоб уникнути запам'ятовування. Приблизна кількість псевдотекстів — 20 (чи менша, якщо кількість випробувань для одного учасника менша).
