2.25 піксель (pixel): Найменша доступна одиниця дисплея. В кольорових дисплеях, найменший доступний елемент, здатний відтворити повну кольорову гаму.

2.26 растрова модуляція (raster modulation): Відносна просторова зміна яскравості від максимальної до мінімальної, коли задіяні всі пікселі.

2.27 читабельність (readability): Характеристики тексту, що дозволяють легко розрізняти, розпізнавати та інтерпретувати групи знаків.

2.28 просторова нестабільність; тремтіння (spatial instability; jitter): Сприймання довільних просторових коливань зображення.

2.29 ширина штриха (stroke width): Відстань між краями штриха знака; для багатоелементного штриха ширина між краями зовнішнього штриха знака.

2.30 часова нестійкість; мерехтіння (temporal instability; flicker): Сприймання непередбачених коливань яскравості за часом.


3 ПРОВІДНІ ПРИНЦИПИ


Офісна робоча система є інтегральною єдністю, яка вміщує робоче місце з відеотерміналом, робоче середовище, структуру завдання, організаційні аспекти та соціологічні чинники. Характеристики відеотерміналу повинні розглядатися в зв'язку з іншими елементами робочої системи, а не як перелік окремих візуальних вимог.

Проектовані елементи нерідко взаємодіють таким чином, що покращення одного з них спричинює погіршення іншого. Наприклад, в дисплеях з кінескопами існує альтернатива між яскравістю та чіткістю конфігурації знака. Для досягнення прийнятної рівноваги необхідні компроміси.

Оптимальна робоча система передбачає задоволення потреб людини. В деяких випадках ця мета досягається шляхом проектування за замовленням або можливістю регулювання.

Для підвищення ефективності і комфорту роботи вимоги до якості зображення в робочому середовищі офісу повинні бути значно вище значень вимог для особистого використання. В рекомендаціях цієї частини ISO 9241 це міркування враховано.


4 ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИМОГИ


Мета цієї частини ISO 9241 — визначити вимоги до відеотерміналів, відповідність яким гарантує чіткість і читабельність зображення та зручність в користуванні дисплеєм (див. розділ 2 і 7 цієї частини ISO 9241).


5 ВИМОГИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОЕКТУВАННЯ


5.1 Проектна відстань спостереження

Для виконання звичайних офісних завдань проектна відстань спостереження повинна бути не менше 400 мм.

Для деяких випадків застосування (наприклад, позначення функційних клавіш на тактильних екранах) мінімальну відстань спостереження можна зменшити до 300 мм.

Параметри робочого місця з відеотерміналом розглядаються в ISO 9241-5. У будь-якому випадку, проектування робочого місця повинне передбачати можливість використання дисплея в межах встановленої відстані спостереження. Якщо виконання завдання пов'язане з використанням великого обсягу матеріалу для читання з екрану, то бажано, щоб під час проектування робочого місця передбачалась можливість роботи на такій відстані від поверхні екрана, при якій висота знака утворює кут від 20' до 22'. Рисунок 1 ілюструє залежність між висотою знака та відстанню спостереження, якщо висота знака — від 2 до 5 мм.


Вимоги до відстані спостереження (як і інші вимоги цієї частини ISO 9241) засновані на використанні літер латинського, грецького алфавітів, кирилиці та арабських цифр.

Коли візуальні вимоги для покращення чіткості та читабельності складніших наборів знаків, особливо ідеографічних, стануть зрозумілішими, вони будуть внесені в дану частину ISO 9241.


5.2 Кут лінії погляду

Дисплей потрібно встановлювати таким чином, щоб на ділянки екрана, за якими постійно спостерігають, можна було б дивитись під кутом зору, розташованим між горизонталлю та лінією на 60° нижче горизонтальної лінії, (див. рисунок 2). Ця вимога відноситься до всього робочого місця .


5.3 Кут зору

Зображення на екрані повинне бути чітко видимим за будь-якого кута, аж до 40 градусів від перпендикуляра до поверхні дисплея, що вимірюється в будь-якій площині. У разі невиконання цієї умови виробник повинен уточнити допустимі межі куту зору і забезпечити легку зміну орієнтації екрану для одержання найбільш чіткого зображення (див. рисунок 3).

5.4 Висота знака

Під час виконання більшості завдань найкращою є висота знака від 20' до 22'. Мінімальна висота знака — 16'.

В тих випадках, коли читабельність не є суттєвою для виконання завдання, можна використовувати більш дрібні знаки (наприклад, у виносках, верхніх індексах, нижніх індексах).

5.5 Ширина штриха

Ширина штриха повинна знаходитись в межах 1/6 — 1/12 висоти знака.

Примітка 1. Як правило, штрих більшої ширини вибирається переважно для зображення з позитивною полярністю, а меншої ширини — для зображення з негативною полярністю.


5.6 Відношення ширини знака до висоти

Для оптимальної чіткості та читабельності рекомендується відношення між 0,7:1 та 0,9:1. Для інших цілей (наприклад, довжина лінії, розподіл пробілів) рекомендується відношення між 0,5:1 та 1-1


5.7 Растрова модуляція та коефіцієнт заповнення

5.7.1 Растрова модуляція

Для кінескопів з щільністю пікселів менш, ніж ЗО пікселів на градус (перпендикулярно растру, за проектної відстані спостереження), модуляція яскравості перпендикулярно до сусідніх растро­вих ліній не повинна перевищувати Сm = 0, 4 для монохромних і Сm = 0, 7 для кольорових дисп­леїв, за умови, що всі пікселі знаходяться у ввімкненому стані.

Примітка 2. Для досягнення оптимальної чіткості рекомендується, щоб Ст не перевищувало 0,2 для кожного з видів дисплеїв.


5.7.2 Коефіцієнт заповнення

Для матричних дисплеїв з щільністю менше 30 пікселів на градус за проектної відстані спостереження коефіцієнт заповнення повинен становити не менше 0,3.


5.8 Формат матриці знака

Формат матриці знака 5x7 пікселів (відношення ширини знака до висоти) повинен використовуватися тільки для зображення цифр та великих літер.

Формат матриці знака 7x9 пікселів (відношення ширини знака до висоти) використовують для виконання завдань, пов'язаних із необхідністю тривалого читання тексту, а також там, де важливо мати чіткий шрифт, наприклад, для коректорської роботи.

У разі використання діакритичних знаків матриця знака повинна бути збільшена не менше ніж на два пікселі уверх. У разі використання малих літер матриця знака повинна бути збільшена не менше ніж на 2 пікселі униз, щоб розмістити підрядкові елементи малих літер (див. рисунок 4).

У разі використання матриць з більш високою щільністю знаків кількість пікселів, що використовують для діакритичних знаків, повинна відповідати звичайній для печатного тексту.

Формат матриці знака 4x5 (відношення ширини знака до висоти) використовують мінімально для верхніх і нижніх індексів, для числівників і знаменників дробів, які займають одну знакову позицію. Формат 4x5 також використовують для буквено-цифрової інформації, що не відноситься до завдань оператора, наприклад для копіювання інформації.

Для іншої, не точково-матричної, техніки повинні застосовуватися еквівалентні знакові формати.


5.9 Сталість розмірів знака

Висота та ширина знака певного шрифту не повинна змінюватись більше ніж на ± 5 % висоти знака (див. 6.6.1) цього шрифту, незалежно від того, де він представлений на поверхні екрана.

5.10 Інтервал між знаками

Інтервал між знаками для шрифтів без засічок повинен бути не менше ширини лінії знака або одного пікселю (див. рисунок 5). Якщо знаки мають засічки, мінімальний інтервал між знаками дорівнює одному пікселю між засічками сусідніх знаків.

5.11 Інтервал між словами

Інтервал між словами повинен бути не менше ширини одного знака (велика буква «Н» для визначення розміру пробілів).

5.12 Інтервал між рядками

Інтервал між рядками тексту повинен бути не менше одного пікселю. В цьому просторі не повинно бути елементів знака або діакритичних знаків, але допускають підкреслювання (див. рисунок 4).

5.13 Лінійність

Див. рисунок 6. Необхідно виконання двох таких умов:

a) для рядів або колонок різниця їх довжини не повинна перевищувати 2 % від довжини колонки або ряду;

b) горизонтальне зміщення позиції символу відносно позицій символів, що розташовані зверху та знизу, не повинне перевищувати 5 % від ширини знака. Вертикальне зміщення позиції символу відносно позицій знаків, що знаходяться справа та зліва від нього, не повинне перевищувати 5 % від висоти знака.

5.14 Ортогональность

Див. рисунок 7. Поверхня екрана дисплея повинна бути прямокутної форми та задовольняти таким вимогам:

a) відношення різниці довжини горизонтальних країв |Н1 — Н2| і середнього арифметичного їх довжини 0,5(Н1,+ Н2) не повинне перевищувати 0,02;

b) відношення різниці довжини вертикальних країв |V1 — V2| і середнього арифметичного їх довжини 0,5(V1 + V2) не повинне перевищувати 0,02;

c) відношення різниці довжини діагоналей |D1 — D2| та середнього арифметичного їх довжини 0,5(D1 + D2) не повинне перевищувати 0,04 величини відношення середнього значення довжини коротших країв (тобто вертикальних або горизонтальних залежно від орієнтації) до середнього значення довжини довших країв (тобто вертикальних або горизонтальних).

5.15 Яскравість дисплея

Яскравість зображення на екрані дисплея для збереження гостроти зору користувача повинна бути не меншою 35 кд/м2. Для дисплеїв, що відповідають викладеному в 5.7.2 (коефіцієнт заповнення), цього можна досягти за умови пікової яскравості дисплея. У разі кодування яскравістю мінімальне значення зниженої яскравості становить 35 кд/м2.

Примітка 3. Як правило, оператори віддають перевагу більш високому рівню яскравості (100кд/м2), особливо в умовах підвищеного освітлення приміщення.

5.16 Контраст яскравості

Контраст яскравості елементів знака всередині або між знаками, які впливають на розбірливість зображення, повинен бути не менше:

Ст = 0,5 (модуляція контрасту)

або

CR = 3:1 (відношення контрасту).


5.17 Баланс яскравості

Відношення середньої яскравості областей завдання, які часто переглядають в певній послідовності (наприклад, екран, документ тощо), повинне бути менше ніж 10:1. Для стаціонарного візуального поля значно більші відношення середньої яскравості області завдання та її оточення (наприклад, корпус дисплея, стіни приміщення тощо) не повинні мати негативного впливу. Проте можна чекати, що відношення яскравості 100:1 між зазначеними двома областями призведе до невеликого очевидного зниження якості роботи.

5.18 Відбиття

Слід уникати появи відбиття. Якщо використовують технічні засоби щодо зниження відбиття або збільшення контрасту, це не повинно бути причиною порушень вимог, вказаних в 5.15 (Яскравість дисплея) і 5.16 (Контраст яскравості). В ISO 9241-7 будуть надані додаткові вимоги.

5.19 Полярність зображення

Вимогам цієї частини ISO 9241 відповідають як темні символи на світлому фоні (позитивна полярність зображення), так і світлі символи на темному фоні (негативна полярність).

Користувачі змінюють полярність зображення за своїм вибором. Якщо в дисплеї переключається полярність зображення, то це повинно проходити у відповідності з вимогами цієї частини ISO 9241 до кожної з полярностей зображення.

Є певні переваги у кожної полярності. Наприклад:

a) у разі позитивної полярності дзеркальне відбиття менш відчутне, краї виділяють чіткіше, легше досягається баланс яскравості;

b) у разі негативної полярності менш помітне мерехтіння, вища чіткість для користувачів з аномально низькою гостротою зору, знаки можна сприймати більшими, ніж вони є насправді.


5.20 Однорідність яскравості

Якщо задана однорідна яскравість, зміна середньої яскравості площі дисплея від центра до його країв не повинна перевищувати відношення 1,7:1.

Зміна пікової яскравості елементів знака (точок та штрихів) не повинна перевищувати відношення 1,5:1 в середині знака.

Примітка 4. Ця вимога не відноситься до загладжених шрифтів та кольорових дисплеїв.


5.21 Кодування яскравістю

Ділянки, що кодують яскравістю, повинні відрізнятися від загальної яскравості дисплея не менше, ніж у відношенні 1,5:1.


5.22 Кодування миготінням

У разі кодування миготінням виключно для привертання уваги рекомендована частота миготіння становить від 1 до 5 Гц з робочим циклом в 50%. Якщо є потреба в читабельності у процесі миготіння, то частота миготіння становить 1/3 — 1 Гц з робочим циклом 70 %. Необхідно передбачити можливість відключення миготіння курсору.


5.23 Часова нестабільність (мерехтіння)

Мерехтіння зображення повинне бути усунене як мінімум у 90 % всіх користувачів.

Примітка 5. Методи прогнозування та вимірювання мерехтіння знаходяться в процесі розробки. Додатки А і В інформують про стан процесу розробки цих методів. Коли ці методи будуть розроблені до кінця, вони складуть самостійний додаток до цієї частини ISO 9241.


5.24 Просторова нестабільність (тремтіння)

Зображення повинне бути стабільним. Для цього потрібно, щоб подвійна амплітуда зміни геометричного розташування елементів зображення не перевищувала 0,0002 мм на 1 мм проектної відстані спостереження у діапазоні частот від 0,5 до 30 Гц.


5.25 Кольоровість зображення на екрані

Зображення на екрані кольорового відеотерміналу повинне відповідати вимогам цієї частини ISO 9241. Проте, питання кольоровості дисплея достатньо складне і вимагає детального розгляду. Тому ISO 9241-8 присвячено кольоровості.


6 УМОВИ ТА ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ВИМІРЮВАНЬ


6.1 Умови проведення вимірювань

6.1.1 Обладнання, що підлягає випробуванням

Дисплей, що підлягає випробуванням, повинен бути підготовлений до випробувань фізично. Відеотермінал повинен бути орієнтований в тому напрямку, в якому будуть проводитись вимірювання. Час розігрівання повинен бути як мінімум 20 хв. Випробування проводять за номінальних умов вхідної напруги. Після вмикання будь-який ручний інтегральний пристрій розмагнічування повинен активізуватися.