НАПБ Б.05.019-05

реєстраційний код:35669/2006

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

НАКАЗ

06.12.2005 № 376

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року за № 291/12165

840 Про затвердження Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій

Відповідно до Закону України “Про пожежну безпеку”

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Інструкцію щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій (додається).

2. Керівникам Державного департаменту пожежної безпеки, головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, ректорам вищих навчальних закладів МНС України, начальнику Вінницького вищого професійного училища цивільного захисту довести до відома керівного складу органів управління системи МНС України та організувати вивчення особовим складом підпорядкованих їм підрозділів Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника Державного департаменту пожежної безпеки Улинця Е. М.

Міністр В. І. Балога

ПОГОДЖЕНО:

Міністр будівництва, Заступник Міністраархітектури та житлово-комунального внутрішніх справ Українигосподарства України В. М. РУДІКП. С. Качур

Головний державний Міністр охорони навколишнього санітарний лікар України природного середовища УкраїниС. П. БЕРЕЖНОВ П. І. ІГНАТЕНКО

Голова Державної служби автомобільних доріг України В. М. ГУРЖОС

 

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи06.12.2005 № 376

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року за № 291/12165

ІНСТРУКЦІЯщодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає вимоги пожежної безпеки до об’ємно-планувальних, конструктивних рішень автозаправних станцій, призначених для заправлення автотранспорту бензином, дизельним паливом, стисненим природним газом, скрапленим вуглеводневим газом, а також автозаправних комплексів, на яких, окрім заправлення автотранспорту, здійснюються його сервісне обслуговування та/або сервісне обслуговування водіїв та пасажирів.

1.2. В Інструкції наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Автозаправна станція — комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту) (далі — автотранспорт).

Автозаправний комплекс — автозаправна станція з об’єктами (будинками, спорудами, приміщеннями) сервісного обслуговування водіїв, пасажирів (роздрібна торгівля продуктами харчування), автотранспорту (технічного обслуговування, миття автомобілів, роздрібна торгівля запасними частинами, мастильними речовинами).

Автомобільна газозаправна станція (далі — АГЗС) — автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленими вуглеводневими газами.

Скраплені вуглеводневі гази (далі — СВГ) — суміш скраплених (зріджених) газів пропану та бутану.

Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (далі — АГНКС) — автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки стисненим природним газом.

Стиснений природний газ (далі — СПГ) — стиснений газ метан.

Багатопаливна автозаправна станція (далі — БП АЗС) — автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначено для заправлення автотранспорту моторним паливом двох або трьох видів, серед яких дозволяється рідке моторне паливо (бензин та/або дизельне паливо), СВГ і СПГ.

Блочна автозаправна станція — автозаправна станція з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розміщенням паливороздавальних колонок (далі — ПРК) над резервуаром зберігання палива та виконана як цілісний заводський виріб.

Контейнерна автозаправна станція — автозаправна станція з наземним або надземним (далі — наземним) розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розміщенням ПРК у контейнері зберігання палива та виконана як цілісний заводський виріб.

Модульна автозаправна станція — автозаправна станція з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням ПРК та резервуара зберігання палива.

Традиційна автозаправна станція — автозаправна станція з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням резервуарів зберігання палива і ПРК.

Паливозаправний пункт (далі — ПЗП) — автозаправна станція, яка розташована на території підприємства і призначена для заправлення автотранспорту, який належить підприємству.

Пересувна автозаправна станція (далі — ПАЗС) — автозаправна станція, технологічне обладнання якої встановлено на базі автомобільного шасі, причепі чи напівпричепі; виконана як цілісний заводський виріб.

Стаціонарний автомобільний газозаправний пункт (далі — АГЗП-стаціонарний) — автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленим вуглеводневим газом із стаціонарних резервуарів ємністю відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання” (далі — ДБН В.2.5-20-2001).

Тимчасовий автомобільний газозаправний пункт (далі — АГЗП-тимчасовий) — автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленим вуглеводневим газом із автогазозаправника заводського виготовлення з резервуаром ємністю відповідно до ДБН В.2.5-20-2001.

Заправний острівець — технологічний майданчик, на якому встановлено одну або декілька ПРК.

Контейнер зберігання палива — цілісний заводський виріб, до складу якого входять резервуар для зберігання палива, ПРК та інше технологічне обладнання.

Майданчик для автоцистерни — технологічний майданчик, на якому встановлюється автоцистерна (далі — АЦ) під час зливно-наливних операцій на автозаправних станціях.

Місця масового перебування людей — місця з одночасним перебуванням 100 людей і більше (зупинки громадського транспорту, ринки, майданчики для ігор дітей, занять фізкультурою тощо).

Операторська — приміщення з робочим місцем оператора автозаправної станції, електричною щитовою і побутовим блоком, які розташовані в окремому будинку або будинку з приміщеннями сервісного обслуговування водіїв та/або пасажирів, автотранспорту.

Технологічне обладнання автозаправної станції — комплекс обладнання, що спеціально сконструйоване, змонтоване і використовується для приймання, зберігання та заправлення паливом автотранспорту.

Автономна установка пожежогасіння — установка пожежогасіння, яка виконує функції виявлення ознак горіння, оповіщення про пожежу та подавання вогнегасної речовини незалежно від зовнішніх сигналів керування і джерел живлення та без втручання людини.

Сельбищна територія — ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у тому числі навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожня і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об’єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

1.3. Вимоги Інструкції поширюються на проектування автозаправних станцій, автозаправних комплексів (далі — АЗС), у тому числі під час їх реконструкції чи технічного переоснащення, зазначених у пункті 1.2 Інструкції, і є обов’язковими для виконання юридичними та фізичними особами незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

1.4. Під час проектування АЗС слід керуватись нормативно-правовими актами та іншими нормативними документами.

1.5. У проектній документації на АЗС застосовують пожежо-технічну класифікацію будівельних матеріалів, конструкцій, будинків, приміщень, що встановлена розділом 2 ДБН В.1.1-7-2002 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва” (далі — ДБН В.1.1-7-2002).

1.6. Технологічне обладнання, що передбачається проектною документацією, повинно мати технічні умови, які погоджені з органами державного пожежного нагляду відповідно до Інструкції про погодження з органами державного пожежного нагляду проектів національних стандартів, стандартів організацій, норм, правил, технічних умов, інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, та підготовку відгуків щодо них, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 02.09.2004 № 38 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15.09.2004 за № 1158/9757 (НАПБ Б.05.013-2004).

1.7. Придбане за кордоном технологічне обладнання вводиться в експлуатацію лише за умови його відповідності вимогам нормативних актів з питань пожежної безпеки.

2. Вимоги пожежної безпеки до розміщення АЗС

2.1. Загальні вимоги

2.1.1. Територія АЗС повинна бути спланована так, щоб унеможливити розтікання пролитого палива як на території АЗС, так і за її межами за допомогою влаштування твердого водонепроникного покриття проїзної частини і майданчиків на території АЗС.

На в’їздах і виїздах з території АЗС з наявністю рідкого моторного палива та БП АЗС з наявністю рідкого моторного палива слід влаштовувати похилі підвищення висотою не менше як 0,2 м або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди. Дренажні лотки повинні бути приєднані до приймальної воронки. Лотки та воронки слід закривати металевими ґратами.

Майданчик для АЦ необхідно огороджувати по периметру бортиком висотою не менше як 0,2 м. Місця в’їзду (виїзду) на майданчик для АЦ слід облаштовувати похилими підвищеннями (пандусами) з ухилом не менше як 2 %.

2.1.2. Під час проектування АЗС слід дотримуватися відстаней до шляхопроводів, мостів та залізничних переїздів, установлених ДБН В.2.3-4-2000 “Споруди транспорту. Автомобільні дороги”, та відстаней до повітрозабірних (повітровипускних) кіосків вентиляції метрополітену, установлених ДБН В.2.3-7-2003 “Споруди транспорту. Метрополітени”.

2.1.3. Огорожа території АЗС (за її наявності) повинна бути провітрюваною та виконуватися з негорючих матеріалів. В огорожі території АЗС передбачають не менше двох розосереджених розтульних воріт для в’їзду та виїзду автотранспорту.

2.1.4. Мінімальні відстані між технологічним обладнанням, об’єктами АЗС та від АЗС (крім АЗС рідкого моторного палива) до об’єктів, розташованих поза АЗС, визначаються відповідно до вимог цього пункту та наведені в додатку до Інструкції.

Мінімальні відстані від АЗС рідкого моторного палива до об’єктів, розташованих поза територією цих АЗС, визначаються відповідно до табл. 7.9*, додатка 8.3 ДБН 360-92** “Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень” (далі — ДБН 360-92**).

Мінімальні відстані від АЗС (крім АЗС рідкого моторного палива) до об’єктів, розташованих поза територією АЗС, вимірюються від найближчого з вибухопожежонебезпечних пристроїв та джерел забруднення споруд АЗС (стін наземних резервуарів палива та корпусів ПРК, технологічних колодязів, дихальних пристроїв підземних резервуарів, витяжних вентиляційних шахт аварійних резервуарів і очисних споруд, вузла зливання палива в резервуари) до:

зовнішніх стін житлових, громадських, виробничих і складських будинків;

меж ділянок садибних, дачних та садівницьких будинків, дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних установ із стаціонаром, санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, будинків-інтернатів загального та спеціального типів, закладів відпочинку, фізкультурно-спортивних та фізкультурно-оздоровчих комплексів, а також майданчиків для ігор, занять фізкультурою та спортом, відпочинку населення, місць масового перебування людей.

Мінімальні відстані між технологічним обладнанням, будинками та спорудами, які розташовані на території АЗС, вимірюють від стінок технологічного обладнання, зовнішніх стін будинків або споруд. Дозволяється відстані між підземними і наземними резервуарами зберігання палива на території АЗС вимірювати від стінок наземних резервуарів до дихальних пристроїв підземних резервуарів.

2.1.5. Під час розміщення АЗС поблизу лісових масивів (у тому числі парків, скверів), насаджень і посівів сільськогосподарських культур, де можливе поширення вогню, по периметру меж території АЗС передбачають наземне покриття, що не поширює полум’я по своїй поверхні, або зорану земельну смугу завширшки не менше як 5 м.

Відстань від АЗС до полів сільськогосподарських культур має становити не менше 30 м, а до лісових масивів (у тому числі парків, скверів) відстань приймають відповідно до табл. 7.8* ДБН 360-92** та до цього розділу Інструкції.

2.1.6. Не дозволяється озеленення території АЗС кущами та деревами, що виділяють під час цвітіння волокнисті матеріали та пухнасте насіння.

2.1.7. В’їзд на територію АЗС обладнують відповідними знаками за ГОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности” та ГОСТ 12.4.009-83 “ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание”, такі як: “Вогненебезпечно”, “Курити заборонено”, “Використання відкритого вогню заборонено”, а також покажчиками місцезнаходження пожежного водоймища, гідранта, первинних засобів пожежогасіння.