3.6.10. Не виправляти, не чистити та не регулювати електроінструмент під час його роботи.
3.6.11. Не підключати електроінструмент безпосередньо до проводів мережі.
3.6.12. Не робити виправлення електричних з'єднань і заземлення електроустаткування під напругою.
3.6.13. Ручним електричним інструментом працювати можна тільки в гумових діелектричних рукавичках і чоботах.
3.6.14. Виправляти патрон електричної лампи, заміняти електролампи повинен слюсар-електрик при знятій напрузі; вагонетник виконувати ці роботи не повинен. Для уникнення ураження електричним струмом не торкатися проводів і вводів освітлювальної мережі навіть тоді, коли зовнішній огляд не виявив пошкодження ізоляції.
3.6.15. Не торкатися руками, одягом або будь-якими предметами (навіть тими, що не проводять електричний струм) частин електричних машин, корпусів або ізоляторів силових трансформаторів, масляних вимикачів і іншого устаткування, проводів вводів і освітлення, що зазвичай знаходяться під напругою, навіть у тому випадку, якщо вони відключені.
3.6.16. Не проводити ремонтні роботи поблизу неізольованих, відкритих струмоведучих частин електроустаткування, що знаходяться під напругою.
3.6.17. Не користуватися ручним електроінструментом, знаходячись у нестійкому положенні.
3.6.18. Не застосовувати в якості переносних світильників звичайні електричні лампи, що живляться електричним струмом напругою 127 і 220 В. Переносні світильники повинні живитись від електричної мережі напругою 12 В.
3.6.19. Переносний світильник повинен задовольняти таким вимогам:
а) мати ізолюючу ручку;
б) його струмоведучі частини повинні бути захищені від випадкового дотику вогнестійкими і вологостійкими ізолюючими матеріалами;
в) мати захисну металеву сітку;
г) як провід, що живить світильник, повинен застосовуватися гнучкий гумовий шланговий провід із штепсельною вилкою на кінці;
д) конструкція штепсельної вилки повинна виключати можливість помилкового вмикання світильника в розетку з напругою 127 і 220 В.
3.6.20. Не застосовувати несправні світильники або провід, що мають порушену ізоляцію.
3.6.21. Не підключати переносні світильники до оголених проводів або шин. Дозволяється включати переносні світильники тільки в штепсельні розетки і за допомогою штепсельної вилки.
3.6.22. При виникненні пожежі електроустаткування та електропроводка повинні бути негайно відключені від загальної електричної мережі. При неможливості відключення за допомогою рубильника проводи слід обірвати або перерубати за допомогою предметів, що не проводять струм (сокири, лопати із сухою дерев'яною ручкою). У цьому випадку дозволяється гасити пожежу тільки вуглекислотними (порошковими) вогнегасниками або сухим піском. Водою або звичайними пінними вогнегасниками не гасити пожежу в місцях, де не можна відключити електроенергію.
3.7. При всіх нещасних випадках або раптових захворюваннях, фактах порушення технологічного процесу, виявлених несправностях устаткування, пристосувань, інструменту, що загрожують життю і здоров'ю робітників відразу припинити роботу і повідомити про це безпосереднього керівника робіт або особу технічного нагляду.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. По закінченні роботи вагонетник повинен:
а) перевірити надійність установки гальмових башмаків або інших пристосувань для гальмування і забезпечити неможливість самочинного руху вагонетки;
б) прибрати робоче місце, відкаточні колії, на яких працював;
в) оглянути і скласти у відведене місце зчепи, домкрати, штанги для зчеплення, самостави, башмаки, інструмент і т.д.
4.2. Упорядкувати 313, здати на зберігання в спеціально відведене місце. При виявленні пошкоджень 313, сповістити про це особу технічного нагляду.
4.3. Відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні прибиратися в спеціально відведені місця і металеві ящики.
4.4. Після закінчення роботи вагонетник повинен вимити обличчя, руки теплою водою з милом або прийняти теплий душ.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. Загазованість, задимленість понад гранично припустимі норми, а також виявлення осідань гірничих порід і пливунів у гірничих виробках свідчать про можливі аварійні ситуації.
5.2. Для кожного об'єкта підземного будівництва розроблено ПЛА.
5.2.1 Особи, які не ознайомлені з ПЛА, і не знають його в частині, що відноситься до місця їх роботи і шляхів пересування, до роботи не допускаються. Кожне ознайомлення з ПЛА і виходами проводиться під розписку до початку роботи.
5.2.2. На кожному об'єкті підземного будівництва крім телефонного зв'язку повинна бути обладнана аварійна сигналізація (світлова, гучномовна, безпровідний радіозв'язок і ін.) з метою оперативного оповіщення працюючих про аварійні ситуації.
5.3. При виникненні аварії вагонетник повинен припинити роботу і діяти відповідно до ПЛА при будівництві метрополітенів і підземних споруд:
а) при пожежах:
виявивши джерело пожежі в гірничій виробці, вагонетник зобов'язаний оцінити обстановку і негайно повідомити про аварію (особисто або по засобах зв'язку) старшій особі в зміні (майстру, механіку, начальнику дільниці і т.п.) або керівництву організації, при можливості вжити заходів до усунення джерела пожежі в початковій стадії;
знаходячись на вихідному від джерела пожежі струмені повітря, вагонетники зобов'язані включитися в саморятівник і виходити на поверхню по маршруту, передбаченому ПЛА;
знаходячись на свіжому струмені повітря, вагонетники отримавши повідомлення про аварію, зобов'язані взяти саморятівники і виходити на поверхню по маршрутах, передбачених ПЛА;
б) при пожежах у тупикових виробках, при перекритому полум'ям виході, вагонетник повинен:
включитися в саморятівник, знайти найбільш безпечне місце, відчинити вентилі на трубопроводі стисненого повітря, що як правило знаходяться біля кінця вентиляційних труб або під вентиляційною свердловиною і чекати прибуття гірничорятувальних відділень;
перекрити переріз тупикової виробки тимчасовою перемичкою з підручного або аварійного запасу матеріалів (може бути використана прогумована тканина гнучких вентиляційних труб), намагаючись створити у відгородженій частині виробки надлишковий тиск повітря з метою попередження проникнення продуктів горіння і високої температури до місця свого перебування;
встановити і підтримувати зв'язок із відповідальним керівником робіт із ліквідації аварії;
в) при обваленнях, опинившись за завалом у тупиковій частині виробки, вагонетники зобов'язані насамперед вжити заходів до посилення кріплення в місці його завалення і після цього приступити до подачі сигналів.
Сигнали повинні подаватися шляхом ударів металевим предметом по рейках, трубопроводі, елементах кріплення і т.п. або шляхом періодичного включення пневмоінструменту (відбійного молотка). При одержанні сигналу у відповідь робиться спроба встановити мовний зв'язок;
г) при виникненні аварій під час роботи електричних установок, електричних станцій, підстанцій і електричних мереж і при ураженні електричним струмом слід надати першу допомогу постраждалому.
5.4. При всіх аваріях кожний робітник, як той, що виїхав (вийшов) на поверхню, так і той, що знаходився на поверхні у цей час, зобов'язаний, дізнавшись про аварію, особисто доповісти своєму начальнику про виїзд (вихід) і виконати обов'язки відповідно до ПЛА або залишатися в розпорядженні відповідального керівника робіт з ліквідації аварії.
5.5. Порядок дій при наданні першої допомоги потерпілим під час аварій:
усунути вплив на організм факторів, що створюють загрозу здоров'ю і життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, погасити палаючий одяг, витягти з води і т.п.), оцінити стан постраждалого;
визначити характер і тяжкість травми постраждалого і послідовність заходів щодо його порятунку;
виконати необхідні заходи щодо порятунку постраждалого (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т.п.);
викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу;
підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника.
