13.38. Приставні драбини і стрем’янки повинні бути інвентарні, пронумеровані і мати табличку про належність до конкретної дільниці.
У депо і на ПТО має вестися журнал обліку приставних драбин і стрем’янок із вказанням термінів їх випробувань.
13.39. Переносні приставні драбини і розсувні драбини-стрем’янки, які застосовуються під час ремонту вагонів, повинні бути справними, без тріщин і розшарувань і мати всі щаблі. Нарощування драбин не дозволяється.
13.40. Переносні приставні драбини і розсувні драбини-стрем’янки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.012-75.
13.41. Розсувні драбини-стрем’янки повинні бути обладнані пристроями, які виключають можливість їх самовільного складання.
13.42. Спеціальні пересувні візки, які застосовуються для малярних, кузовних і інших робіт, повинні утримуватися в повній справності і забезпечувати безпечну роботу з них.
13.43. Площадки пересувних візків повинні бути огороджені з трьох боків перилами висотою не менше 1 м і з поперечними або поздовжніми елементами зв’язку і мати на висоті не менш 150 мм від підлоги суцільне по периметру огородження.
Дозволяється замінювати зв’язування суцільним огородженням або сіткою.
13.44. Колії для пересування візків повинні бути горизонтальними і паралельні ремонтній колії. Візки пересувних площадок в неробочому стані повинні бути надійно закріплені.
13.45. Справність приставних драбин, розсувних драбин-стрем’янок і пересувних візків повинна перевірятися не рідше одного разу на три місяці комісією, в установленому на підприємстві порядку.
13.46. Випробування драбин, пересувних візків і підіймальних площадок повинно проводитися один раз в рік статичним навантаженням, а також під час приймальних випробувань і після капітального ремонту.
Випробування драбин повинне проводитися статичним навантаженням 200 кг, яке прикладене до середини щабля драбини, встановленої під кутом 75 градусів до горизонтальної площини. Тривалість випробування 2 хвилини.
Випробування пересувних візків і підіймальних площадок проводиться статичним навантаженням, яке перевищує розрахункове на 50%.
Огородження і перила під час випробування повинні витримувати зосереджене статичне навантаження – 70 кг.
Результати випробувань і оглядів повинні бути зареєстровані в журналі.
13.47. Клини для закріплення колісних пар повинні бути виготовлені за кресленнями, затвердженими в установленому на підприємстві порядку.
14. Вимоги до транспортування і зберігання вузлів, деталей і інших матеріалів.
14.1. У депо і ПТО повинен бути встановлений перелік осіб, які відповідальні за зберігання і видачу легкозаймистих, вогненебезпечних матеріалів, хімічних реактивів і отруйних речовин.
Не дозволяється допускати сторонніх осіб до зберігання та видачі зазначених речовин та матеріалів.
Для їх зберігання і видачі мають бути відведені спеціальні приміщення, які обладнані вентиляційними установками і ізольовані від інших приміщень.
14.2. Кількість і способи зберігання легкозаймистих і вогненебезпечних матеріалів у виробничому приміщенні повинно бути погоджено з пожежною охороною. Запас цих матеріалів не повинен перевищувати потреби однієї зміни.
14.3. Видача легкозаймистих і вогненебезпечних матеріалів (бензин, гас, спирт, лаки, фарби, масла тощо) повинна проводитися в установленому на підприємстві порядку, при цьому бензин, гас, спирт тощо видаються в посудини з кришками, які щільно закриваються.
14.4. Для зберігання використаного обтирального матеріалу в депо і на ПТО повинні бути встановлені спеціальні металеві ящики з кришками, які щільно закриваються. Ящики повинні очищатися по мірі їх заповнення, але не рідше одного разу за зміну.
14.5. Збирання сміття і відходів повинно проводитися в спеціальну тару, яка розташована у відведених для неї місцях. По мірі накопичення сміття і відходи повинні своєчасно вивозитися.
14.6. Матеріали, деталі, вироби і інші вантажі повинні складуватися і зберігатися на спеціально підготовлених для цього площадках і стелажах.
Під час укладання деталей і матеріалів в штабель застосовувати стійки, упори і прокладки. Спосіб і висота укладання штабелів повинна визначатися із умов стійкості предметів, які укладаються і зручності зачалювання під час використання вантажопідіймальних механізмів .
14.7. Складування деталей і матеріалів вздовж залізничних колій дозволяється проводити не ближче двох метрів від зовнішньої головки рейки при висоті вантажу до 1,2 м., а при більшій висоті не ближче 2,5 м.
14.8. На стелажах і столах, які призначені для складання деталей і матеріалів, повинні бути чітко нанесені гранично допустимі навантаження.
Стелажі, столи, шафи і підставки по міцності повинні відповідати масі деталей і матеріалів, які укладаються на них.
Ширина проходів між стелажами, шафами і штабелями повинна бути не менша 0,8 м.
Укладання на стелажі і прибирання знятих з вагона деталей і запасних частин повинне проводитися в світлий час доби спеціально навченими робітниками.
14.9. Для складування і транспортування дрібних деталей і заготовок повинна бути передбачена спеціальна тара, яка забезпечить безпечне транспортування і зручне стропування для переміщення кранами.
14.10. Рухатися авто- і електрокари, інші транспортні засоби по території депо і ПТО повинні тільки по призначених для цього проїздах зі швидкістю не більше 10 км/год, на ремонтних дільницях не більше 5 км/год., а в вузьких проходах і приміщеннях не більше 3 км/год.
Транспортні доріжки повинні бути позначені габаритними лініями.
14.11. Транспортувати запасні частини і матеріали по міжколійях дозволяється тільки у разі відсутності руху рухомого складу по сусідніх коліях.
Відстань між транспортними засобами, які рухаються один за одним, повинна бути не менше 20 м.
14.12. Вантажі, які перевозяться по міжколійях, не повинні виступати по ширині за габарити транспортних засобів.
Вантаж необхідно укладати на середину платформи транспортного засобу і закріпляти від можливого скочування під час руху.
Вантаж, який перевозиться, не повинен перевищувати вантажопідіймальності транспортного засобу.
14.13. Під час перекочування колісних пар по коліях вручну для запобігання травмувань працівників не дозволяється знаходитися попереду колісної пари.
Складування колісних пар необхідно проводити в один ярус з обов’язковим закріпленням дерев’яними клинами.
Зберігання колісних пар повинно проводитися відповідно до Інструкції ЦВРК-6-87.
14.14. Запасні частини і матеріали, які необхідні під час технічного обслуговування і ремонту вагонів, повинні знаходитися на стелажах, які розташовані уздовж стін вагоноскладальної дільниці, на міжколійях ПТО, на пересувних вагоноремонтних установках.
14.15. Складувати рами візків слід не більше ніж у два яруси.
15. Вимоги до перевірки знань з охорони праці.
15.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці повинні проводитися відповідно до Положення про навчання з питань охорони праці, яке розроблене з урахуванням специфіки виробництва відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці” і затверджене керівником підприємства.
15.2. Працівники повинні знати:
- технологію обслуговування і ремонту вагонів;
- засоби захисту від дії на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які виникають під час роботи, і правила надання першої (долікарняної) допомоги;
- вимоги безпеки виконання робіт, виробничої санітарії і пожежної безпеки;
- правила застосування і використання протипожежного обладнання і інвентарю;
- вміти користуватися вогнегасниками.
15.3. До роботи на транспортних і підіймально-транспортних засобах (електрокарах, автомашинах, кранах) допускаються особи, які мають посвідчення на право управління цими засобами.
Водії транспортних засобів, які працюють на коліях залізничної станції, можуть бути допущені до роботи тільки після перевірки знань Інструкції ЦШ-0001 і відповідних розділів ПТЕ.
15.4. Працівники, пов’язані з роботою вантажопідіймальних механізмів повинні мати посвідчення на право роботи з ними.
15.5. До роботи на пересувних вагоноремонтних установках допускаються особи, які пройшли навчання по даним видам робіт, і перевірку знань на право управління цими установками і мають при собі посвідчення та не мають медичних протипоказань.
16. Вимоги до застосування засобів індивідуального захисту.
16.1. Працівники депо і ПТО, які зайняті на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, повинні бути забезпечені відповідним спецодягом, спецвзуттям і іншими засобами індивідуального захисту (ЗіЗ) відповідно до НАОП 5.1.11-3.01-90.
16.2. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні бути справні і відповідати розміру і зросту робітника, якому вони видаються.
16.3. Роботодавець зобов’язаний забезпечити хімічне чищення, дезінфекцію, прання і ремонт спецодягу в установлені терміни.
16.4. Перед здачею в ремонт ЗіЗ і інші запобіжні пристрої повинні підлягати дезинфекції, очищенню і пранню.
Зберігання, ремонт і прання спецодягу і захисних засобів повинно проводитися на підприємстві.
Не дозволяється застосовувати гас і інші токсичні нафтопродукти для очищення тіла і оброблення ЗІЗ.
16.5. Працівники, які використовують під час роботи нафтопродукти і контактують з ними, повинні забезпечуватися захисними пастами і мазями, які дозволені для користування органами державного санітарного нагляду.
16.6. Працівники, які виконують роботи на висоті, повинні забезпечуватися запобіжними поясами, які згідно з ДНАОП 1.1.10-1.07-01 повинні оглядатися перед кожним застосуванням і випробовуватися 1 раз на 6 місяців.
Результати випробувань повинні заноситися в журнал, до запобіжного поясу кріпиться бірка, на якій повинен бути вказаний інвентарний номер і дата випробування.
16.7. Працівники, які зазнають впливу високих рівнів шуму, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів слуху (навушники, вкладнями).
17. Вимоги до санітарно-побутового забезпечення працівників.
17.1. Працівники депо (ПТО) повинні бути забезпечені санітарно-побутовими і допоміжними приміщеннями відповідно до СНиП 2.09.04-87.
17.2. Санітарно-побутові приміщення на пунктах технічного обслуговування і підготовки вагонів до перевезень, крім того, повинні мати кімнати для короткочасного відпочинку, обігріву і прийняття їжі.
17.3. Для приймання їжі повинна бути обладнана їдальня або спеціально обладнане приміщення. Зберігання і прийняття їжі на робочих місцях не дозволяється.
17.4. Роботодавець повинен забезпечувати постійну наявність в умивальних кімнатах мила для миття рук.
Перед вживанням їжі працівники зобов’язані ретельно вимити руки теплою водою з милом.
17.5. На підприємствах, пов’язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом вагонів, має бути організоване питне водопостачання робочих місць. В спеціально відведених місцях повинні бути встановлені автомати з газованою водою або бачки фонтанного типу, які захищені від попадання пилу і інших шкідливих речовин.
17.6. У бачках повинна знаходитися щоденно змінювана кип’ячена вода з температурою під час роздачі не вище +20 С і не нижче +8 С.
Дозволяється вживання некип’яченої водопровідної води з дозволу СЕС.
17.7. На робочих місцях технічного обслуговування і ремонту вагонів у встановлених місцях повинні знаходитися, укомплектовані медикаментами і перев’язувальними матеріалами, аптечки або сумки першої допомоги, а також інструкції з надання першої допомоги.
Усі працівники повинні знати місця розташування аптечок і вміти надавати першу долікарняну допомогу потерпілому.
17.8. На кожній дільниці повинен бути призначений працівник, відповідальний за зберігання і своєчасне поповнення медичної аптечки.
18. Відповідальність за порушення Правил.
18.1. Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідність згідно з чинним законодавством.
18.2. За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту і технічного діагностування, а також відповідність об’єкта цим Правилам несуть відповідальність підприємства, установи, організації, які виконували відповідні роботи.
18.3. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов’язків відповідно до законодавства.
