Під час знімання дерева, яке зависло, не дозволяється провадити будь-які дії, пов’язані з обрубкою дерев, що нависають, так і тих, на яких вони спираються.

5.2.12. В горах, на схилах ярів і берегах річок звалювання дерева слід проводити його верхом під гору, а прорубку починати знизу.

Не дозволяється проводити будь-які роботи нижче місця звалювання дерев по цьому схилу, а також підрубування дерев на сильно засніжених або кам’янистих схилах, якщо є загроза сніжного обвалення.

Робоче місце рубача має завжди знаходиться вище дерева що звалюється.

5.2.13. За необхідності звалювати дерева в бік доріг, троп і просік, по яким здійснюється рух, слід виставляти сигналіста для завчасного попереджування про небезпеку.

5.2.14. Зрубування сучків зі звалених дерев треба проводити в напрямку від прикоренка до вершини; у цьому випадку обрубувач має стояти обома ногами з протилежного боку дерева від сучка, якого зрубують.

Не дозволяється оббивати обухом сокири сухі сучки. Товсті сучки слід відпилювати.

5.2.15. Не дозволяється:

зрубувати сучки, стоячи на поваленому дереві, біля нестійко лежачого дерева або дерева, на яке обпирається друге дерево;

підходити будь-кому до рубача сучків на відстань ближче 5 м;

тримати руку ближче 30-50 см від місця удару сокири на хлисті, який зрубують, під час рубання тонкоміра, а також тримати руку близько до по­лотна пили або направляти пилу великим пальцем руки у разі роботи з попе­речною пилою;

залишати гострі пні зрубленого тонкоміра і сучки повалених вітром де­рев, які стирчать, їх треба зрубувати урівень з поверхнею землі або дерева.

5.2.16. Підлісок та чагарник слід зрубувати гострою сокирою, по одному стовбуру, який утримується однією рукою у злегка нахиленому стані.

5.2.17. Перед змахом сокири треба глянути вгору, щоб не зачепити гілок, які можуть змінити напрям удару сокири і направити його до ноги.

5.2.18. Перед кожним змахом сокири слід приблизно розрахувати зу­силля, необхідне для перерубання стовбура.

5.2.19. Обтісування стовпів слід виконувати на підкладках, закріплених дерев'яними клинами або скобами. Обтісування пікетних кілків дозволяється робити тільки на твердій основі.

5.2.20. Не дозволяється:

притримувати ногою стовпи і пікетні кілки в процесі їх обтісування, а також колодки - під час їх розколювання;

залишати незваленими частково підпилені (підрублені) дерева.

5.2.21. Під час рубання просік і візирок в смузі ліній зв'язку та електропередавання дерева, які звалюють, слід підстраховувати двома або більше вірьовочними відтяжками завдовжки не менше подвійної висоти дерева для запобігання падіння його на проводи та можливого ураження стру­мом.

5.2.22. Не дозволяється стороннім особам знаходитися на ділянці ру­бання просік і візирок або заготовлення кілків та стовпів.


5.3. Зйомка місцевості


5.3.1. Ручні інструменти (віхи, рейки, триноги, ломи, лопати, сокири, пили та ін.), які використовуються під час зйомки місцевості та мають гострі кінці, треба переносити гострим кінцем вперед на відстані не ближче 5 м від того, хто йде попереду.

5.3.2. Під час промірів стрічкою металеві шпильки слід тримати горизонтально вістрям від себе в лівій руці разом з рукояткою стрічки.

Необхідно обережно поводитися зі стальною рулеткою або мірною стрічкою під час їх змотування і розмотування.

5.3.3. В процесі проведення зйомочних робіт на міських вулицях не дозволяється носити рейку на плечах.

5.3.4. Перед початком робіт на геодезичному знаку (сигналі піраміди) треба перевірити правильність виготовлення і міцність сходів, стрем’янок, поручнів, площадок, підлоги і вихідного люка. Всі неправильно виготовлені або порушені з’єднання слід негайно виправити, а ненадійні деталі (східці, перекладини, дошки та інше) замінити на нові. Слід перевіряти міцність старих сигнальних знаків. У цьому випадку, окрім зазначених вище деталей, слід уважно оглянути всі конструктивні його частини, особливо основи стовпів в місцях безпосереднього їх зіткнення з поверхнею землі.

На знаках, стовпи або інші частини яких підгнили, спостереження робити не дозволяється.

5.3.5. Для рекогносцировки місцевості дозволяється підійматись тільки на непошкоджені дерева (без помітних ознак гниття, підсушки і тріщин) до висоти, де стовбур діаметром не менше 10 см. У разі підйому на дерево слід користуватися спеціальними пристосуваннями для лазіння (кігті та інші захватні пристрої).

5.3.6. Під час підйому на геодезичний знак обидві руки мають бути вільними. До підйому на сигнал (триангуляційний пункт) попередньо треба оглянути стан елементів сигналу – ніг сходів і, переконавшись у їх справності, слід підійматися тільки по внутрішній сходинці.

Не дозволяється підйом на геодезичні знаки, щогли і т.ін. з вантажем понад 6 кг.

5.3.7. Підйом на щогли дозволяється до висоти, де стовбур має діаметр не менше 15 см. Підійматись треба тільки по шпонках або по заздалегідь забитих костилях.

5.3.8. Не дозволяється:

спилювати верхів’я дерев для установки на них інструментів або для покращення огляду місцевості;

виконувати роботи на схилах крутіше 150 і обривах завглибшки понад 2 м без запобіжних поясів.

5.3.9. У випадку наближення грози треба спуститися із щогли або дерева на землю і відійти від них на відстань не менше потрійної їх висоти.


5.4. Закладення реперів


5.4.1. Установлення геодезичних знаків на вуличних проїздах слід погоджувати з місцевим органом виконавчої влади.

Забивання металевих трубок і штирів у грунт, асфальт під час проведення топогеодезичних зйомочних робіт можливо без погодження за умови забивання їх на глибину не більше 0,3 м від поверхні землі або покриття доріг, вулиць і майданчиків.

5.4.2. Працівник, який вирубує поглиблення в стінах або скелях, а також під час дроблення каміння має бути з запобіжних окулярах і брезентових рукавицях та розташовуватися так, щоб вітер відносив кам’яний пил в бік.

У разі заготовлення отвору зубило слід тримати щипцями, а не рукою.


5.5. Спостереження на пунктах триангуляції


5.5.1. Не дозволяється користуватися для підйому на знак заввишки понад 8 м шведськими сходами, влаштованими в основних його стовпах.

5.5.2. Підйом інструментів на пункт триангуляції слід проводити під безпосереднім наглядом одного із спеціалістів підрозділу.

5.5.3. Працівник, який зайнятий прийомом інструментів нагорі, має прикріплюватися до знака ланцюгом запобіжного пояса.

5.5.4. Під час роботи на верхній площадці геодезичного знака люк має бути зачинений. Інструменти, які залишаються нагорі знака, під час перерв в роботі мають бути надійно закріплені.

5.5.5. Не дозволяється під час роботи на сигналі (пункті триангуляції) спиратися і сідати на поручні.


5.6. Робота з механічними пилами


5.6.1. Механічна пила повинна закріплюватися за фізично сильним працівником, навченим правилам поводження з нею.

5.6.2. Перед початком роботи з пилою слід впевнитись у її справності та перевірити роботу двигуна і ланцюга.

5.6.3. Під час експлуатації механічної пили слід додержуватись таких вимог:

під час запусканні двигуна не дозволяється намотувати трос стартера на руку;

на холостому ходу двигун має працювати при нульовому положенні важеля управління карбюратором;

під час запусканні двигуна ланцюг має бути нормально натягнутий і не торкатися будь-яких речей;

на початку роботи пилою першим має торкнутися дерева упорний сектор біля основи пиляльної шини пили, а потім вже ланцюг;

під час розкряжуванні хлистів не дозволяється затискання верхньої частини ланцюга, тому що пила може відкидатися на моториста;

звільнення пили із пропилу слід робити повільно, для запобігання відкидання пили в бік і можливого поранення працівника, що знаходиться поруч;

в разі раптового обірванні ланцюга пили треба перш за все скинути газ;

в разі збігання ланцюга з шини треба вимкнути двигун;

направляти ланцюг у паз слід палкою, а не рукою;

в разі переходах з одного місця на друге треба вимикати ланцюг;

не можна переступати через працюючу пилу.


6. Вимоги безпеки під час обстеження існуючих споруд


6.1. Загальні вимоги


6.1.1. Обстеження існуючих штучних споруд, а також тунелів і колодязів з підземними інженерними комунікаціями має виконуватися з додержанням вимог, викладених у цьому розділі Правил.

6.1.2. Представник замовника, який відповідає за безпеку робіт, разом зі старшим групи вишукувального підрозділу мають перевірити міцність пристосувань для виконання обстеження і при їх надійності скласти і підписати відповідний акт (додаток 3).

6.1.3. Не дозволяється одночасне проведення робіт в двох та більше ярусах по одній вертикалі без наявності суцільного настилу, сіток та інших захисних пристроїв.

6.1.4. Під час виконання робіт над водою або з льоду слід керуватися вимогами, викладеними у підрозділах 4.14 і 4.15 цих Правил.

6.1.5. Обстеження існуючих споруд треба доручати досвідченим виконавцям зі стажем роботи не менше 5 років.

6.1.6. У разі обстеження споруд у безпосередній близькості від електричних проводів, які знаходяться під напругою, умови безпечної роботи мають погоджуватися замовником з власником електромережі та видаватися в установленому порядку наряд-допуск (додаток 3) відповідальним працівникам на виконання обстежувальних робіт.

6.1.7. Під час обстукування поверхні бетону, зварних швів і заклепок слід користуватися запобіжними окулярами зі склом, що не б'ється.

6.1.8. Не дозволяється працівникам проводити обстеження споруд, над якими проводяться роботи по антисептуванню.


6.2. Обстеження геодезичних знаків


6.2.1. Обстеження геодезичних знаків має починатися з огляду з землі стану опорних стовпів біля основи знаку, углиб землі на 40 - 50 см і далі зорово по всій поверхні стовпів, сходів, перехідних площадок, площадки спостерігача і верху знака. Якщо опорні стовпи підгнили на величину більш ніж 1/7 їх діаметра, подальше обстеження слід припинити, і такі знаки підлягають зносу або ремонту опорних стовпів шляхом підведення до них залізобетонних, металевих чи просмолених дерев'яних пасинків.

6.2.2. Не дозволяється підійматися на геодезичні знаки:

стовпи яких підгнили на величину більш ніж 1/7 діаметра опорного стовпа;

що мають поламані сходи і сходові площадки, розсохлі деталі, в яких вилізли окремі цвяхи і порушена міцність кріплення ними хрестовин і вінців.

6.2.3. Під час переходу з площадки на площадку знака слід ретельно оглядати стан чергового сходового маршу, тримаючись при цьому руками не за сходові сходинки, а за стояки сходів.


6.3. Обстеження штучних споруд


6.3.1. Не слід допускати до робіт з колисок і риштовань осіб, які страждають запамороченням, серцевими приступами та іншими хворобами.

6.3.2. Під час будови риштовань, підняття і спускання по них має здійснюватися по спеціально зробленим для цього стрем'янкам і сходам.

6.3.3. Перед початком експлуатації колиски та риштовання мають випробуватися полуторним розрахунковим навантаженням (статичним), а колиски додатково на динамічне навантаження, що на 10 % перевищує розрахункове.

6.3.4. Підйом та спуск колисок має здійснюватися механізмами, розташованими поза колискою або в ній. У останньому випадку гальмо підйомника має діяти автоматично у разі знімання рук людини, яка підіймається, з кнопки апарата керування. Канати, на яких підвішуються такі колиски, мають бути сталевими.

За відсутності зазначених умов підйом і спуск колиски механізмом, що знаходиться в ній, не дозволяється.

Підйомники мають відповідати розрахунковим навантаженням і мати подвійний гальмуючий пристрій.

Підйомний механізм, що знаходиться на землі, має бути міцно закріплений і завантажений баластом, маса якого повинна вдвічі перевищувати робоче навантаження.

6.3.5. Під час підйому та спуску колиски працівник, що в ній знаходиться, має користуватися запобіжним поясом і страхувальним канатом з петлею, другий кінець якого слід перекинути через блок, прикріплений до надійних елементів риштувань або штучної споруди (міст, шляхопровід, естакада, віадук, акведук тощо).

6.3.6. Під час користування колисками не дозволяється:

виконувати підйом та спуск працівників вручну без відповідних на це механізмів;

працювати на сходинах, встановлених на підвішених і нерозчалених колисках;

улаштування переходів між висячими колисками.

6.3.7. Підвісні риштовання мають задовольняти указаним вище вимогам для колисок та ГОСТ 27372-87 і ГОСТ 28012-89.

6.3.8. Приставні драбини слід обладнувати нековзкими упорами і ставити в робоче положення під кутом 70-750 до горизонтальної площини.

Конструкція приставних драбин має відповідати вимогам ГОСТ 26887-86.

6.3.9. Загальна довжина приставної драбини (дерев'яної) не має перевищувати 5 м. Розміри, міцність і жорсткість приставних драбин має забезпечувати працюючому можливість виконувати роботу в положенні стоячи на щаблині, яка повинна знаходитися на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини.

Під час роботи з приставної драбини на висоті понад 1,3 м слід застосовувати запобіжний пояс, який слід прикріплювати до конструкції штучної споруди або до драбини за умові кріплення її до конструкції споруди.

6.3.10. Розсувні драбини повинні мати пристосування, що забезпечує неможливість їх самостійного розсування або складання під час роботи.

6.3.11. Не дозволяється встановлення драбин на всіляких підкладках, цеглинах, ящиках тощо.

6.3.12. Місця встановлення приставних драбин на ділянках руху транспортних засобів або людей під час виконання робіт слід огороджувати або охороняти.

6.3.13. Стрем'янки (трапи) повинні мати достатню міцність та жорсткість і встановлюватися з ухилом не крутіше 1:3. На всю ширину стрем'янки через 30 - 40 см повинні набиватися планки перетином 4 х 6 см.

6.3.14. Ділянки стрем'янок, розташовані на висоті понад 2 м від поверхні землі, мають огороджуватися поручнями.

Не слід завантажувати стрем’янки навіть тимчасово будь-якими предметами або матеріалами.

6.3.15. Не дозволяється ходіння по елементам штучних споруд, якщо вони не мають огорож. У разі необхідності проходу по неогородженим елементам штучних споруд слід користуватися запобіжними поясами, які задовольняють вимогам ГОСТ 12.4.089-86. Працюючі повинні мати вільними обидві руки і бути підстраховані вірьовкою для виконання доручених робіт.