Вони мають влаштовувати тимчасову стоянку поблизу води і рослинності, що горить.
4.13.15. Про загублених працівників керівник вишукувального підрозділу має негайно сповіщати проектну організацію і місцеві органи державної влади, сусідні підрозділи та інші організації, які працюють на даній території, незалежно від їх відомчого підпорядкування.
4.13.16. Припиняти пошук працівників, що загубилися, без дозволу проектної організації не дозволяється.
4.14. Переправи через водні перешкоди
4.14.1. Для подолання вбрід водних перешкод (рік, озер тощо) вишукувальні підрозділи мають забезпечуватися переправними та рятувальними засобами.
Не дозволяються переправи з використанням несправних засобів і в умовах, які не гарантують безпеку учасників переправи.
4.14.2. Відповідальність за додержання правил безпеки учасниками переправи несе керівник (старший) переправляючої групи.
4.14.3. Усі учасники переправи мають докладно ознайомитися з порядком переправи і заходами безпеки з її проведення.
4.14.4. Переправи в брід дозволяється проводити при температурі води не нижче 12 0С по рівному і нев'язкому дну при максимальній глибині броду від 0,5 до 1,0 м і швидкості течії води відповідно від 2,5 до 1,0 м/с.
4.14.5. Переправи в брід при температурі води нижче 12 0С можливі в разі ширині ріки не більше 20 м.
4.14.6. Переправа в брід має проводитися тільки з самострахуванням на прив'язі ковзної петлі до протягнутого і закріпленого на протилежних берегах тросу (канату). Перетягування канату (тросу) має виконуватися учасником переправи, який добре уміє плавати, в такому порядку: він переправляється на протилежний берег без вантажу і верхнього одягу за допомогою жердини зі страхуванням з берега прив'язаним до нього міцним шнуром (вірьовкою); потім до цього шнуру (вірьовки) прив'язується учасниками переправи, які залишилися на березі, трос (канат) для улаштування переправи; учасник, який переправився, витягує на свій берег переправний трос (канат) і надійно закріплює його на березі.
Переправлятися в брід слід у взутті на босу ногу.
4.14.7. Для переправ в брід через ріки у незнайомому місці слід попередньо дослідити характер дна, глибину води та швидкість її течії.
Слід переправлятися в самих широких місцях ріки, де глибина і швидкість течії води мінімальна в порівнянні з вузькими її місцями.
4.14.8. Розвідка і позначення броду виконується досвідченими працівниками з застосуванням охоронних засобів.
4.14.9. Місце броду має бути ретельно обстежене, забезпечувати безпеку та доступність переправи працівників, транспорту тощо.
Вибір місця броду має покладатися на старшого групи, що переправляється.
4.14.10. Для переправ в брід слід вибирати найбільш мілкі і з твердим дном місця.
4.14.11. Брід слід позначати віхами з обох боків в 1,5 - 3 м від осі зазначеної смуги переходу.
Перевірена ширина смуги броду має бути не менше 3 м. Окремі глибокі місця, корчі та інші перешкоди, які розташовані в смузі броду або в безпосередній близькості від неї, слід позначати іншими від віх ознаками.
4.14.12. У разі неодноразового використання розвіданого броду його місце слід позначати покажчиком "БРІД".
4.14.13. Переходити ріку слід з деяким відхиленням вверх проти її течії.
Під час переходу водних перешкод в брід з рюкзаками ремні останнього мають бути послаблені.
4.14.14. Глибина броду для переходу коней з в'юком не може перевищувати 0,4 м - при швидкості течії води 3 - 4 м/с і 0,6 м - при швидкості течії 1,5 - 2 м/с.
4.14.15. Переправи вбрід на візках, автомобілях і тракторах дозволяються тільки на водних перешкодах з твердим дном.
Граничні глибини броду при швидкості течії води 1,5 - 2 м/с не мають перевищувати: 0,3 - 0,4 м - для автомобілів, 0,8 - 1 м - для тракторів та гусеничних тягачів і 0,5 діаметра колеса - для візків.
Під час переправи на автомобілі не слід допускати попадання води у розподільник запалювання.
Подолання броду на автомобілях і тракторах слід здійснювати на малій швидкості, без переключення передач і зупинок.
4.14.16. Ухили спусків до броду і виїздів із них не мають перевищувати для автомобілів - 100 і тракторів - 150.
Якщо береги броду не відповідають цим вимогам, місця з'їздів і виїздів відповідним чином слід обладнати.
4.14.17. Не дозволяються переправи на веслових човнах через ріки, що мають швидкість течії води понад 2 м/с.
4.15.18. Для переправи на човнах і плотах вище порогів, водопадів та інших небезпечних перешкод слід протягувати і надійно закріплювати на берегах трос, за який вони мають прив'язуватися міцною вірьовкою з карабіном (кільцем) і пересуватися вздовж тросу.
4.14.19. Не дозволяються переправи на окремих колодах і погано зв'язаних плотах.
4.14.20. Для подолання вузьких, але глибоких чи бурхливих потоків слід влаштовувати тимчасові переходи із міцно скріплених колод або навісні канатні переправи.
4.14.21. На ділянці навісної канатної переправи початковий берег має бути вище протилежного або канат натягнутий похило.
Канати, які застосовують для навісних переправ, повинні мати не менше ніж 7,5-кратний запас міцності.
4.14.22. У разі спорудження тимчасових переходів через гірські ріки по колодах або повалених деревах слід натягувати вірьовочні поруччя, до яких ті, хто переправляються, мають прив'язуватися для страхування допоміжною вірьовкою з карабіном, кільцем або ковзною петлею.
У разі значного перевищення одного берега над другим для опори ніг на колодах слід робити зарубки або набивати дерев'яні планки.
4.14.23. Пересування по тимчасових переходах і навісних переправах дозволяється тільки по одному чоловіку.
4.14.24. Переправу в брід гірських рік слід здійснювати вранці, до початку наповнення їх водою.
4.14.25. Не дозволяється влаштовувати переправи у періоди весняних та осінніх паводків, а також у затяжну дощову погоду.
4.15. Порядок пересування по льоду
4.15.1. Робота і пересування по льоду дозволяється керівником вишукувального підрозділу тільки після ретельного обстеження стану льодяного покрову, визначення його міцності, огородження небезпечних місць з установленням необхідних вказівних знаків (віхи, дорожні знаки, сигнальні вогні).
4.15.2. Мінімально допустимі товщини льоду і відстань до його кромки під час переправлення по ньому людини, транспортних засобів у залежності від їх маси вантажу брутто мають визначатися за таблицею 4.15.2.
Таблиця 4.15.2
Найменування вантажу | Маса, т | Товщина льоду при температурі повітря від -1 0С до -25 0С, см | Відстань до кромки льоду, м | ||
морській лід | річний лід | морській лід | Річний Лід | ||
Людина у похідному спорядженні | 0,1 | 8 | 7 | 5-3 | 4-2 |
Автомобіль з вантажем | 3,5 | 38-30 | 34-25 | 19 | 16 |
Трактор гусеничний | 8,4 | 60-47 | 52-39 | 25 | 22 |
Автомобіль 5-тонний з вантажем | 10 | 64-50 | 56-42 | 36 | 24 |
Надважкий вантаж | 40 | 124-96 | 109-80 | 38 | 38 |
Дані наведені для осіннього льоду. Весняний лід слабше осіннього у 1,5-2,5 рази.
В розрахунок приймається тільки товщина міцних шарів льоду; шари снігового і пористого льоду, який насичений водою, із загальної товщини мають виключатися.
Слід також враховувати, що з видаленням від берегу міцність льоду знижується.
У разі появи на льоду води під дією припливу або нагону льоду розрахункове навантаження на лід має бути знижено на 50-80 %.
Значення припустимої товщини льоду слід збільшувати: у 1,1 рази - при середній температурі повітря - 5 0С за останні 3 доби; у 1,4 рази - при 0 0С; у 1,5 рази - при температурі вище 0 0С.
Лід має бути прозорим. Якщо лід намерзлий або мутний, припустима товщина льоду має збільшуватися у 2 рази.
Для стаціонарних навантажень припустима товщина льоду має збільшуватися у 1,5 рази.
4.15.3. Обстеження льодового покрову під час вибору місця переправи має проводитися двома працівниками із жердинами, які повинні пересуватися у вірьовочній зв'язці на відстані 10 м один від одного.
Не дозволяються пробні переходи однієї людини з метою визначення міцності льоду.
4.15.4. Місце переправи по льоду повинно мати:
зручні та пологі спуски на лід, які не потребують значних робіт по розчищенню снігу;
надійне сполучення льоду з берегом;
рівний і міцний льодяний покров без ополонок та тріщин.
4.15.5. Не припустимі переправи по льоду у разі порушення його структури, наявності води на льоді, торосів, вимоїн, тріщин вздовж побережжя.
4.15.6. Траса переправи по льоду річок має:
пролягти вище відкритих ділянок води (ополонки, розводи);
бути позначена віхами або іншими знаками в 3 м від її осі і в 30 м один від одного.
4.15.7. На переправах по льоду можливий рух тільки одного транспортного засобу і в один бік.
4.15.8. Під час переправи по льоду пасажири мають зійти з транспортного засобу і йти пішки за ним на відстані не менш 25 м. Водій має їхати з відкритими дверцями кабіни.
4.15.9. Швидкість руху автомобілів і тракторів по льодовій переправі має бути не більш 10 км/год., гужового транспорту - 4 ÷ 5 км/год.
4.15.10. Перевірка траси льодового шляху на річках й водоймищах має проводитися регулярно: один раз у декаду; на річках з швидкістю течії води більш ніж 1,5 м/с - не рідше двох разів у декаду; у сильні морози і весняні відлиги - щоденно.
4.15.11. Спуск або підйом транспортних засобів на лід має проводитися на малій швидкості, без різкого гальмування. У разі наявності у берегів розломів і тріщин слід влаштовувати настил з деревини.
4.15.12. Спуск з берега на лід без трапів дозволяється тільки у випадку, якщо лід біля берега не має тріщин і розмивів, не зависає над водою і міцно з’єднаний з берегом. Зависання льоду має перевірятися через пробиті у ньому лунки. Вода, що з'явилась у них, має покривати нижню частину стінок пробитих лунок на висоту, яка дорівнює 0,8 - 0,9 товщини льоду. Якщо вода у лунках не з'являється або рівень її нижче вказаного, то переправа в цьому місці не дозволяється.
4.15.13. Спуск на лід має бути з ухилами не більше 11-120 для гусеничного транспорту і 5 - 60 для колісного.
4.15.14. Якщо туман і заметіль застигли в путі, то рух слід припинити, а транспорт і вантаж рівномірно розосередити по льоду.
4.15.15. Не дозволяється під час руху транспортного засобу по гладкому льоду різко гальмувати і робити різкі повороти для запобігання його занесення та перекидання.
4.15.16. Не дозволяється заправляти машини і трактори на льоду для запобігання його руйнування пролитими паливо-мастильними матеріалами.
5. Вимоги безпеки під час виконання
топографо-геодезичних робіт
5.1. Загальні вимоги
5.1.1. Топографо-геодезичні роботи (з’йомка місцевості, рубання просік та візирок, заготівля кілків і стовпів, спостереження на пунктах триангу-ляції, закладання реперів) мають виконувати з додержанням вимог НАОП 8.5.20-1.01-89 та викладених у підрозділі 5.1 і цьому розділі Правил.
5.1.2. Прилади (теодоліти, нівеліри, світодалекоміри тощо), які застосовують під час виконання топографо-геодезичних робіт, мають відповідати вимогам безпеки, що встановлені технічними умовами заводів-виготовлювачів та викладені у пункті 5.1.4 цих Правил.
5.1.3. У разі необхідності розведення вогнищ слід додержуватися вимог, викладених у пункті 5.9.10 цих Правил.
5.2. Рубання просік та візирок, заготовлення кілків та стовпів
5.2.1. Рубання просік та візирок має виконуватися у відповідності до вимог НАОП 9.0.00-2.04-87, інших чинних нормативних актів та цього підрозділу Правил, під безпосереднім наглядом керівника вишукувального підрозділу або особи ним призначеної.
5.2.2. Звалювання дерев у всіх випадках має проводитися не менш ніж двома працівниками: вальником (пильщиком) та його помічником з валковою вилкою або іншим пристосуванням.
5.2.3. Відстань між рубачами по фронту звалювання має бути не менше 8 м, а між бригадами по звалюванню дерев - не менше 50 м.
5.2.4. До початку рубання слід визначити напрям звалювання дерева з урахуванням його нахилу, форми крони та напрямку вітру.
Звалювання дерева слід у вільний простір між сусідніми деревами.
5.2.5. У разі вибіркового рубання дерев необхідно спочатку убрати сухостої, трухляві, вітровальні, зламані та інші небезпечні дерева, що знаходиться в зоні падіння дерева, яке спилюють, в радіусі його подвійної висоти.
5.2.6. Перед звалюванням трухлих дерев і сухостоїв слід спочатку випробувати жердиною їх на міцність. Не дозволяється ударяти обухом сокири або підрубати ці дерева сокирою, їх слід підпилювати або спилювати.
5.2.7. До початку валяння дерева навколо нього має бути вирублений підлісок і підрост, а взимку прибраний сніг і розчищені стежки завдовжки 4 – 5 м в напрямку, протилежному падінню дерева під кутом 450 (для швидкого відходу працівників у момент падіння дерева).
5.2.8. Дерева слід валяти по-одному.
Валяння дерев необхідно виконувати у такій послідовності: спочатку дерево треба підрубати (підпиляти) не менше ніж на 1/4 його товщини з того боку, куди можливо звалити дерево, потім з протилежного боку пилять (підрублюють) дерево. Форми підпилки (підрубки) можуть прийматися клиноподібними чи ступінчатими з кутом 150 – 350 прямокутного або трапецеїдального перерізу; цукру підпилки (підрубки) слід сколоти.
5.2.9. Не дозволяється підрублювати (підпилювати) дерево з декількох боків або пропилювати наскрізь; треба залишати 2 – 3 см його недопилка.
5.2.10. У разі появи перших ознак падіння дерева, що спилюють (підрублюють) вальник та помічник повинні негайно відійти на небезпечну відстань по заздалегідь підготовленим стежкам.
5.2.11. Дерево, яке зависло, треба знімати тільки тросом завдовжки не менше 40 м за допомогою лебідки або трактора.
