небезпечні зони і дільниці, перебування в яких пов'язане з небезпекою для працюючих, а також обладнання, машини і окремі їх частини, які є джерелом небезпеки, мають бути пофарбовані у сигнальні кольори та нанесені знаки безпеки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76;
зони з постійно діючими або потенційно діючими небезпечними виробничими чинниками (додаток 1), щоб уникнути доступу сторонніх осіб, мають огороджуватися захисними і сигнальними засобами, які задовольняють вимогам ГОСТ 12.4.059-89 та ГОСТ 23407-78.
Проведення робіт в зазначених зонах має здійснюватися за наявності наряд-допуску, оформленого за зразком, що наведений у додатку 2.
4.1.5. До початку виконання вишукувальних робіт на територіях, які зайняті лісами, гаями, посадками, сільськогосподарськими культурами, інженерними комунікаціями, будовами та ін., керівник підрозділу має отримати від їх власників відповідні умови погодження, а при необхідності рубання і валяння дерев – отримує на це дозвіл.
4.1.6. Для полегшення пересування і запобігання перетину зайвих водних перешкод межі ділянок робіт виконавців (загонів, груп) мають розміщуватися за напрямком річок, доріг, стежок, а у горах - за напрямком полонин.
4.1.7. Виїзд будь-якого підрозділу на вишукувальні роботи дозволяється тільки після ретельної перевірки його готовності до цих робіт.
4.1.8. Не дозволяється виконання усіх видів вишукувальних робіт, а також перехід і пересування підрозділів у непогоду (туман, гроза, ураган, буря та ін.) та у темні часи доби.
4.1.9. У разі необхідності виконання робіт окремою групою з двох і більше працівників керівник вишукувального підрозділу має призначити старшого по групі, на якого розпорядженням по підрозділу покладається відповідальність за безпечне виконання робіт.
Перед початком роботи старший по групі має ретельно оглянути місце роботи, необхідне обладнання, інструменти і засоби захисту.
4.1.10. Працівники, які будуть виконувати вишукувальні роботи на автомобільних дорогах мають виконувати вимоги ІНУВ 3.2-218-051-95.
4.1.11. Не дозволяється працівникам під час перерв у роботі розміщу-ватися у чагарниках та інших місцях, які не проглядаються, поблизу працюючих механізмів, машин, а також обладнання, змонтованого на транспортних засобах.
4.1.12. Не дозволяється використовувати для світлової сигналізації факели та інші джерела відкритого вогню, знаходячись у лісі, степу, на окремих площах, що покриті сухою травою та стиглими посівами.
4.1.13. Влітку під сонячним промінням і вітрі слід працювати з покритою головою.
4.1.14. На роботах, пов'язаних з перебуванням на воді, не дозволяється залучати осіб, які не вміють плавати.
Усі працюючі мають бути забезпечені необхідними рятувальними засобами і навчені правилам поводження на воді.
4.1.15. Працівник, який отримує інструменти зі складу або від керівника вишукувального підрозділу, має оглянути його і переконатися в його справності.
Сокира, лопата та ручна ножівка мають бути щільно насадженні на міцні гладкі поверхні і розклинені, а сокирище додатково розклинено зверху залізними клинами.
Під час риття ям і канав слід користуватися інструментом, рукоятки якого зроблені з твердих, сухих і без сучків порід дерева (дуб, береза, горобина та ін.) і мають овальну форму поперечного перерізу. Довжину рукояток лопат слід вибирати в залежності від зросту працівника і конкретних умов роботи (переріз виробки, шурфу і т.ін.), а для рукояток кайл і кувалд - не менше 0,65 м.
У ручних пил (ножівок) мають бути добре оброблені ручки, щільно з'єднані з їх полотном.
4.1.16. Припиняючи роботи на землі сокирою, пилою, долотом і буравом, слід сокиру уштрикнути всією площиною леза в дерево, пилу почепити або покласти зуб'ями вниз, а інший інструмент зберігати у спеціальних ящиках.
4.1.17. Під час перенесення або перевезення інструмента його гострі частини мають бути захищені чохлами або іншим способом. Ручний інструмент слід переносити в сумках і під час роботи на висоті прив'язувати. Не дозволяється інструмент або інші предмети передавати кидком.
4.1.18. При значеннях температури зовнішнього повітря - 10 0С і нижче, швидкості його руху 5 м/с і вище та вологості більше 40 % у холодні періоди року, а також у спеку, коли температура повітря більше 30 0С і швидкість його руху менше 0,1 м/с, необхідно призупинити проведення вишукувальних робіт на відкритому повітрі та перевезення узимку працівників у транспортних засобах, що не опалюються.
4.2. Електробезпека
4.2.1. Безпечна експлуатація електрообладнання машин, апаратів, інструментів та інших електроустановок, що застосовуються під час виконання вишукувальних робіт, має відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98, а також технічних паспортів і інструкцій з безпеки їх експлуатації заводів-виготовлювачів.
4.2.2. Усі пускові пристрої мають бути обладнані так, щоб виключали можливість пуску машин і механізмів і включення енергетичних мереж сторонніми особами.
4.2.3. У разі припинення подачі струму рубильники та інші пускові пристрої мають виключатися з метою уникнення самочинного пуску електродвигунів, що залишилися у включеному положенні.
4.2.4. Знімати або відкривати огородження струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, не дозволяється.
4.2.5. Заміну перегорівших ламп або запобіжників слід провадити лише при знятій напрузі.
4.2.6. Як переносні лампи слід застосовувати тільки спеціально призначені для цієї мети світильники заводського виготовлення, що мають захисні скляні ковпаки і металеві сітки, шлангові проводи з вилками і пристрої для їх підвіски.
4.2.7. Штепсельні вилки, що застосовуються у мережах напругою 42 В і нижче, не дозволяється використовувати у мережах з більшою номі-нальною напругою.
4.2.8. Згідно з ГОСТ 12.1.013-78 границі небезпечних зон, у межах яких діє небезпека ураження електричним струмом, що вимірюється відстанню від крайньої грані підйомної або висувної частини механізму, машини і бурового обладнання (включаючи габарит вантажу) в любому їх положенні до вертикальної площини, яка утворюється проекцією на землю найближчого провода повітряної лінії електропередавання, що знаходиться під напругою, або від неогороджених неізольованих частин електроустановки (електрообладнання, кабелі, проводи), мають прийматися не менше указаних в таблиці 4.2.8.
Таблиця 4.2.8
Напруга повітряної лінії, кВ | Найменша відстань, м |
До 1 | 1,5 |
1 — 20 | 2 |
35 — 110 | 4 |
150 — 220 | 5 |
300 | 6 |
500 — 750 | 9 |
4.2.9. Границі небезпечних зон від крайніх граней частин і робочих органів машин, що рухаються чи обертаються, мають встановлюватися не менше 5 м, якщо інші підвищені вимоги відсутні у технічних паспортах або інструкціях з їх експлуатації заводів-виготовлювачів.
4.2.10. Згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 вздовж повітряних ліній електропередавання (ПЛ) та зв'язку (ПЛЗ), в залежності від їх напруги, передбачені такі охоронні зони, які визначаються паралельними вертикальними площинами, розташованими з обох боків від крайніх проводів ліній на відстані, м:
ПЛ до 1 кВ та ПЛЗ 2
" 1 — 20 кВ 10
" 35 кВ 15
" 110 кВ 20
" 154, 220 кВ 25
" 330, 400, 500 ± 400 кВ 30
" 750 кВ 40
Не дозволяється проводити вишукувальні та особливо геолого-розвіду-вальні роботи з застосуванням бурової техніки, складувати матеріали, влаштовувати стоянки машин і обладнання в охоронній зоні без письмового дозволу власника лінії електропередавання та наряд-допуску (додаток 2), який визначає умови роботи в ній.
4.2.11. Пересування бурових машин, механізмів та транспорту з вантажем під лінією будь-якої напруги дозволяється як виняток лише тоді, коли висота кожного з них від поверхні землі або дороги до верхньої точки обладнання чи вантажу не більш як 3,5 м - під час пересування по дорогах без твердого покриття або поза її межами і 5,0 м - під час пересування по автомобільних дорогах з твердим покриттям.
4.2.12. На трасах кабельних і повітряних ліній зв'язку і радіофікації передбачені такі охоронні зони для:
підземних кабельних і повітряних ліній зв'язку - по 2 м з кожного боку від їх крайніх ліній;
морських кабельних ліній - по 0,25 милі з кожного боку від них;
кабелів зв'язку на переходах через суднохідні річки та річки по сплаву лісу, озера, водосховища і канали - по 100 м з кожного боку від них;
наземних і підземних підсилювальних пунктів на кабельних лініях зв'язку - по 3 м з кожного боку від пунктів або їх обвалування.
Для визначення місця прокладання кабельних ліній зв'язку поза міською зоною слід орієнтуватися за встановленими замірними залізобетонними стовпчиками, а у містах і селищах міського типу - за кресленнями технічної документації.
4.2.13. У межах охоронних зон і просік без письмової згоди власника ліній зв'язку і радіофікації та присутності його представника не дозволяється:
здійснювати земляні роботи на глибині понад 0,3 м;
виконувати геологозйомні, пошукові, геофізичні та інші вишукувальні роботи, пов'язані з бурінням свердловин та риттям шурфів.
4.2.14. За необхідності шляхом шурфування визначити дійсне місцеположення підземної кабельної лінії зв'язку та інших її споруд (підземних підсилюючих пунктів, телефонної каналізації з оглядовими колодязями, контурів заземлення тощо), глибин їх залягання і взаєморозташування до споруд проектуємої дороги керівник вишукувального підрозділу не пізніше ніж за 3 доби до початку робіт має викликати представника підприємства, якому належить ця лінія.
4.2.15. У разі неявки на місце проведення робіт представника підприємства, який обслуговує лінію зв'язку або радіофікації, керівник вишукувального підрозділу має повторно повідомити телефонограмою керівника цього підприємства.
Виконувати інженерно-геологічні, бурові та земляні роботи в охоронній зоні цієї лінії до прибуття зазначеного представника не дозволяється.
4.2.16. Розробка грунту в безпосередній близькості від підземних кабельних ліній зв'язку і радіофікації дозволяється за допомогою лопат, без сильних ударів.
Земляні роботи у місцях перетину з діючими кабельними лініями зв'яз-ку мають виконуватися в мінімально короткі строки в присутності представника обслуговуючого підприємства ліній зв'язку.
4.2.17. Якщо під час риття ям, канав або буріння свердловин, шурфування і взяття проб грунту будуть виявлені кабельні лінії зв'язку, що не позначені у технічній документації, слід припинити роботи, прийняти заходи по їх збереженню, повідомити про це найближчому підприємству зв'язку і зачекати прибуття його представника.
4.2.18. У разі пошкодження споруд зв'язку і радіофікації керівник робіт має негайно повідомити власників цих споруд, місцевий орган державної влади і подати допомогу у найшвидшій їх відбудові.
4.2.19. Не дозволяється вимірювати висоту підвіски проводів повітря-них ліній зв'язку і особливо електропередавання безпосередньо за допомогою рулеток, жердин, багрів, віх, рейок та інших предметів. Визначення їх висоти має виконуватися за допомогою кутомірного інструменту, знаходячись при цьому поза межами охоронної зони ліній зв'язку і електропередавання.
Не дозволяється доторкуватися до опор ліній електропередавання.
4.2.20. У разі наближення грози мають припинятися всі види робіт, металеві інструменти і предмети укладатися в транспорт, а при його відсутності — складатися і накриватися від дощу подалі від працівників.
4.2.21. Під час грози не дозволяється:
ховатися під деревами і притулятися до їх стовбурів;
знаходитися ближче 10 м від блискавковідводів або високих поодиноких об'єктів (стовпів, дерев, високого каміння та ін.);
залишатися на деревах, щоглах, триангуляційних і спостережних вишках ближче 50 м до крайніх проводів з обох сторін контактної мережі високовольтних ліній;
стояти на підвищених місцях або на відкритій рівній місцевості.
4.3. Вимоги біологічної і епідеміологічної безпеки
4.3.1. Під час підготовки до польових робіт керівники вишукувальних підрозділів встановлюють наявність осередків епідемічних захворювань і регіонів розповсюдження кліщового енцефаліту. Працівники вишукувальних підрозділів мають зробити профілактичне щеплення від інфекційних захворювань (кліщового енцефаліту, малярії, кишкової та інших інфекцій), дотримуватись заходів з особистої профілактики й гігієни, виконувати розпорядження і вказівки місцевих санітарно-епідеміологічних служб з питань біологічної і епідеміологічної безпеки.
4.3.2. Під час роботи у регіонах розповсюдження енцефалітних кліщів, отруйних змій і комах має бути встановлений режим обов'язкового особистого огляду перед сном спальних мішків, постільних речей і палаток, а по закінченні роботи треба проводити самостійні і взаємні огляди одягу. Кліщів, що присмокталися, слід знімати негайно.
4.3.3. Для запобігання від кліщів, які переносять енцефаліт, кліщовий зворотний і сипний тиф, туляремію і чуму, потрібно в заражених міс-цевостях носити щільно застібнутий комбінезон, протикліщовий спецодяг або гімнастерку з капюшоном та заправлені в чоботи брюки.
4.3.4. Усі польові вишукувальні підрозділи мають забезпечуватися питними бачками для зберігання перевареної води і посудом для її кип'ятіння. На роботах, що пов'язані з пересуванням, кожний працівник має забезпечуватися флягою для перевареної води. Не дозволяється користуватися водою із випадкових або неперевірених її джерел.
4.4. Навантажувально-розвантажувальні роботи
і перенесення вантажів
4.4.1. Організація вантажно-розвантажувальних робіт має передбачати дотримання технології робіт, послідовність виконання операцій і узгодженість дій працівників, що забезпечують їх безпеку, та відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76.
4.4.2. Вантажно-розвантажувальні роботи мають виконуватися механізованим способом, а незначні їх обсяги - підручними засобами малої механізації.
Механізований спосіб вантажно-розвантажувальних робіт має бути для вантажів вагою більше 30 кг та у разі піднімання вантажів на висоту понад 3 м по вертикалі.
