- застосовувати для кисню редуктори, шланги, що використовувались раніше для роботи з іншими газами;
- користуватися несправними, неопломбованими або з простроченим терміном перевірки манометрами на редукторах;
- знаходитися навпроти штуцера під час продування вентиля балона;
- проводити газове зварювання та різання на відстані менше 10 м від ацетиленового генератора і менше 5 м від балонів з киснем, ацетиленом або зрідженим газом;
- виконувати будь-які роботи з відкритим вогнем на відстані менше 3 м від ацетиленових трубопроводів і менше 1,5 м від киснепроводів;
- запалювати газ у різаку (пальнику) за допомогою дотику до гарячої деталі;
- залишати робоче місце при включених різаках та пальниках;
- знімати ковпак з балонів, які наповнені ацетиленом або іншими горючими газами, за допомогою інструменту, який може викликати іскру. Якщо ковпак не відкручується, балон повинен бути повернутий заводу-наповнювачу;
- переносити балони на руках. Транспортування на виробничих дільницях балонів дозволяється тільки на спеціальних візках із надійним їх кріпленням;
- проводити ремонт пальників, різаків та іншої зварювальної апаратури неспеціалістами;
- застосовувати для ущільнення редуктора будь-які прокладки крім фібрових;
- ремонтувати газову апаратуру і підтягувати болти з’єднань, що знаходяться під тиском.
9.4.19. Забороняється розміщувати наповнені газом балони на відстані менше 1 м від опалювальних пристроїв і паропроводів. Відстань від балонів до печей та інших джерел тепла з відкритим вогнем повинна бути не менше 5 м.
9.4.20. При роботах з порожніми балонами з-під кисню і горючих газів мають виконуватись такі само заходи безпеки, як і з наповненими балонами.
9.4.21. У разі виявлення витікання газу роботу необхідно негайно припинити, ліквідувати витікання, провітрити приміщення.
У разі виникнення зворотнього удару необхідно той же час перекрити вентиль газу, а потім кисню, перевірити рівень води у затворі і впевнитися в відсутності процесу горіння шлангів.
9.4.22. Усі газорозподільні трубопроводи повинні бути заземлені.
9.4.23. Наземні газопроводи та балони повинні фарбуватись:
ацетиленові - в білий колір;
кисневі - в блакитний.
9.4.24. Залишковий тиск в балонах із киснем повинен бути не менше за 0,5 кгс/см2 (0,05 МПа), а в ацетиленових балонах, згідно ДНАОП 1.1.10-1.04-01, не менш наступних значень:
Температура, 0 С Максимальне допускний залишковий
тиск по манометру кгс/см2
Нижче за 0. ..............................................................................….. 0,5
Від 0 до +15. ...................................................................……........ 1
Понад +15 до +25. ..........................................................……….... 2
Понад +25 до +35. .........................................................………......3
9.4.25. Місце проведення газозварювальних робіт повинно бути очищене від різноманітного легкозаймистого сміття і горючих предметів, а місця, де розлите дизпаливо, бензин, чи інші горючі речовини - необхідно присипати землею, або піском.
9.5. Термітне зварювання
9.5.1. Приміщення, де зберігаються термітні патрони і сірники, повинно бути сухим, вогнетривким і відповідати вимогам до сховищ пожежонебезпечних матеріалів.
Виконання робіт із застосуванням термітних патронів та сірників до них повинно відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01.
9.5.2. Під час приєднання провідників до трубопроводу за допомогою термітного зварювання слід:
- пакети з термітною сумішшю і коробки з термітними сірниками зберігати окремо, в металевих ящиках з кришками, які розкривати тільки перед початком робіт;
- повторне запалювання термітної суміші проводити тільки після повного охолоджування місця зварювання;
- гасити терміт, що загорівся, піском або пінним вогнегасником;
- термітне зварювання можна виконувати тільки в закритих захисних окулярах із шкіряною півмаскою типу З-5;
- витрату терміту і термітних сірників необхідно суворо контролювати.
9.5.3. Під час проведення термітного зварювання забороняється:
- виконувати роботи на мокрій трубі;
- передавати терміт і сірники стороннім особам;
- користуватися несправною тигель формою;
- виконувати роботи в шурфах, де є ознаки витоку газу, нафти і нафтопродуктів;
- сушити термітні сірники;
- залишати в шурфі термітну суміш і термітні сірники;
- знаходитися в шурфі під час горіння термітної суміші;
- наближати обличчя до місця зварювання ближче ніж на 0,5 м;
- приварювати стержень на поверхню труби, що має дефекти (каверни, вм'ятини).
9.5.4. Під час перенесення ящиків з термітними патронами і сірниками - не допускати струси й удари.
9.5.5. При термітному приварюванні стержня до трубопроводу шурф повинен мати розміри не менше за 1х1,5 м з уступом для швидкого виходу зварника.
9.6. Робота з паяльною лампою
9.6.1 Робоче місце для виконання паяльних робіт необхідно до початку очистити від горючих матеріалів.
Виконання робіт з використанням паяльної лампи повинно відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01.
9.6.2. Заправляти пальним, розпалювати, випускати повітря з резервуара через наливну пробку можна тільки після охолоджування лампи. Налив пального в резервуар згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 здійснюється не більш ніж на 3/4 об'єми, після чого пробка наливного отвору загортається повністю.
Забороняється: наливати і виливати пальне, розбирати лампу і відкручувати пальник поблизу вогню, працювати з лампою при наявності витоків пального і парів, заправляти лампу іншими видами палива. Бензином можна заправляти тільки лампи, призначені для роботи на бензині.
9.7. Промислова гама-дефектоскопія зварних з’єднань
9.7.1. При роботі з радіоактивними ізотопами, що застосовуються для просвічування зварних швів трубних секцій необхідно керуватися вимогами ДНАОП 0.03-3.24-97, ДНАОП 0.00-1.27-97, ГОСТ 3242-79, ГОСТ 14782-86, ДСП 6.074.120-01 (ОСПУ –01), НП 306.4.06.050-2001, НП 306.5.06.051-2001.
До проведення гама-дефектоскопії допускаються особи не молодше за 18 років, що пройшли спеціальне навчання, атестацію відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.27-97 і мають II рівень в секторах 3, 10, 11, 14.
9.7.2. Для виконання контролю якості зварних з'єднань зварені секції повинні бути укладені в один ряд на надійні підкладки висотою 0,5 м від землі. Між укладеними секціями повинні бути залишені проходи не менше за 1,5 м для забезпечення безпеки ведення робіт дефектоскопіста.
9.7.3. Дозиметричний контроль, згідно з ОСПУ-01, необхідно проводити в наступні терміни:
- за індивідуальними дозами гамма опромінення осіб, зайнятих перевезенням гамма-дефектоскопів, на основних і допоміжних операціях з просвічування зварених стиків - щодня;
- за рівнем гама-випромінювання у сховищах і на прилеглих дільницях території - при кожній зміні умов роботи, але не рідше за один раз у квартал;
- за ефективністю захисних засобів і за рівнями забруднення радіоактивними ізотопами поверхонь транспортних засобів, контейнерів і гама-дефектоскопів - не рідше двох разів на рік.
9.7.4. При гама-дефектоскопії зварних з'єднань в умовах трубозварювальної бази індивідуальний контроль повинен проводити сам дефектоскопіст.
9.7.5. В умовах трубозварювальної бази гама-дефектоскоп і траспортно-перезарядні контейнери з джерелом випромінювання потрібно зберігати у тимчасових (польових) сховищах. Типова схема тимчасового сховища, що виготовляється з металевих труб приведена в додатку 6.
Стиковку елементів сховища виконують електрозварюванням. Вимощення навколо сховища необхідно влаштовувати з бетону. Двері повинні мати надійний замок і бути обладнані знаком радіаційної небезпеки.
Навколо сховища встановлюють огорожу висотою 1,8 м на відстані 3 м і з кожної сторони сховища встановлюють знаки радіаційної небезпеки.
У тимчасовому сховищі допускається зберігання не більше одного гамма-дефектоскопа або контейнера.
9.7.6. Проект тимчасового сховища гама-дефектоскопів і транспортних контейнерів узгоджується з Міністерством охорони здоров’я і Держнаглядохронпраці. Ці сховища необхідно влаштовувати у вигляді спеціальних колодязів з надійними кришками, їх конструкція повинна виключати попадання в них вологи (поверхневої або ґрунтової), а також механічні пошкодження гами-дефектоскопів і транспортних контейнерів.
9.7.7. Тимчасове сховище розташовується на відстані не менше за 70 м від робочих місць, позначається знаками радіаційної небезпеки й обладнується світловою і звуковою сигналізацією.
9.7.8. Тимчасове сховище до введення в експлуатацію повинно бути прийняте комісією з представників експлуатуючої організації, органів санітарного нагляду, Держатомрегулювання, МВС і пожежної охорони. Результати прийому оформляються актом.
9.7.9. Під час переїзду трубозварювальної бази тимчасове сховище перевозять і встановлюють на новому місці, після чого комісія у відповідності з п. 9.7.8. проводить приймання сховища.
9.7.10. Тимчасові сховища завжди повинні бути закриті на замок, опечатані або опломбовані, і знаходитися під цілодобовою охороною. Вхід у сховища дозволяється тільки дефектоскопістам, особам, що інспектують і працівникам, відповідальним за зберігання джерел випромінювання.
9.7.11. Дефектоскопіст, що отримав зі сховища гама-дефектоскоп із джерелом випромінювання, не повинен залишати його без особистого нагляду.
У кінці робочого дня дефектоскопист зобов'язаний помістити гама-дефектоскоп у сховище, закрити на замок, опечатати або опломбувати і здати охороні під розписку в спеціальному журналі.
Забороняється залишати гама-дефектоскоп і транспортні контейнери з джерелами випромінювання для постійного і тимчасового зберігання в робочих приміщеннях, коморах, здавати їх у камери зберігання.
9.7.12. Не дозволяється залишати у тимчасових сховищах на тривалий період несправні і гама-дефектоскопи, які не використовуються для просвічування зварних швів з джерелами випромінювання. Адміністрація трубозварювальної бази повинна вжити термінові заходи щодо повернення цих дефектоскопів у центральне сховище, замінивши їх іншими.
9.7.13. Транспортування переносних заряджених гама-дефектоскопів і транспортних контейнерів до місця просвічування зварних стиків потрібно здійснювати в автолабораторіях або в спеціально обладнаних для цього автомобілях відповідно до вимог ПБ ПРМ-01.
У межах робочих місць або якщо не можна під'їхати до місця проведення роботи, гама-дефектоскоп дозволяється переміщувати на возиках або санях, переносити вдвох на перекладині довжиною не менше за 2 м.
9.7.14. Гама-дефектоскоп і транспортні контейнери з джерелами випромінювання необхідно встановлювати на транспортні засоби вертикально. Укладати їх на бік або вгору дном забороняється.
9.7.15. Автомобілі, що транспортують гама-дефектоскоп з джерелами випромінювання, повинні бути укомплектовані лопатою, спеціальними щипцями з довгими ручками й іншим пристосуванням, а персонал забезпечений інструкцією з вказівкою адреси, куди потрібно звертатися у разі аварійної ситуації.
9.7.16. Під час перевезення гама-дефектоскопів автотранспортом необхідно дотримувати наступні вимоги:
- автомобілі або автолабораторії, обладнані для перевезення гама-дефектоскопів і транспортних контейнерів, забороняється використовувати для перевезення людей, вантажів і харчових продуктів;
- водій автомобіля повинен бути проінструктований начальником ПВЛ(польова випробувальна лабораторія) щодо заходів безпеки;
- персонал ПВЛ, який супроводжує гама-дефектоскоп, повинен знаходитися в кабіні автомобіля;
- на борті автомобіля необхідно мати знак радіаційної небезпеки;
- вантаження, закріплення і вивантаження гама-дефектоскопа повинні виконувати тільки працівники ПВЛ;
- маршрут проходження автомобіля детально записують в шляховому листі, відхилення від заданого маршруту не допускається;
- тривала стоянка автомобіля в місцях постійного перебування людей не дозволяється;
- у разі виникнення технічної несправності автомобіля в дорозі проходження і неможливості усунути поломку своїми силами на місці, водій повинен викликати автомобіль технічної допомоги з найближчого автогосподарства, або з свого АТП, дільниці, при цьому супроводжуючий дефектоскопіст повинен залишатися в автомобілі для особистої охорони джерела випромінювання;
- автолабораторію на радіоактивну забрудненість один раз на місяць перевіряє дефектоскопіст, інженер або начальник ПВЛ, а автомобіль, виділений для разового перевезення гама-дефектоскопа, - після закінчення перевезення.
9.7.17. Просвічування зварних швів трубних секцій дозволяється тільки при умові, що фактична потужність дози випромінювання на найближчих робочих місцях не перевищує 0,3 мбэр/г.
9.7.18. Під час просвічування зварних швів готових секцій для джерела випромінювання, на якому застосовується іридій-192, залежно від його активності, встановлюють безпечні відстані для працюючих на трубозварювальній базі відповідно до даних таблиці 9.
9.7.19. Зону, в межах якої потужність дози випромінювання перевищує 0,3 мбэр/год., потрібно визначити добре видимими на відстані не менше за 3 м знаками радіаційної небезпеки і попереджувальними написами.
Там, де це можливе, просвічування рекомендується проводити в неробочій для іншого персоналу трубозварювальної бази час.
9.7.20. У зоні просвічування не дозволяється знаходитися стороннім людям. Якщо дефектоскопіст за яких-небудь причин не зможе спостерігати за небезпечною зоною, охорону покладають на працівника, якого виділяє майстер. Дефектоскопіст зобов'язаний проінструктувати цього працівника вимогам безпеки на робочому місці з оформленням інструктажу в спеціальному журналі або картці.
9.7.21 Якщо випало гама-джерело з переносного транспортного контейнера або гама-дефектоскопа, то потрібно негайно видалити всіх із зони опромінення і за допомогою спеціального пінцета, щипців і захисного екрана вкласти джерело в гама-дефектоскоп (контейнер), дотримуючи при цьому обережність, оскільки здавлювання ампули може порушити ії герметичність.
Таблиця 9. Безпечні відстані по радіусу від джерела випромінювання.
Тип джерела випромінювання | Активність джерела випромінювання, Кюрі | Безпечні відстані (м), на яких потужність експозиційний дози випромінювання складає | |
Для дефектоскопистів, 3 мр/г | Для інших професій працюючих 0,3 мр/г | ||
Під час зовнішнього просвічування зварних швів | |||
ГИД И-4 | 20 | 56,3 | 168,9 |
ГИД И-5 | 40 | 79,7 | 239,1 |
ГИД И-6 | 120 | 137,8 | 413,4 |
Під час панорамного (усередині труби) просвічування зварних швів | |||
ГВД И-4 | 20 | 30 | 90 |
ГВД И-5 | 40 | 40 | 120 |
ГВД И-6 | 120 | 70 | 210 |