Місця перехрещення службових проходів і доріг для транспортних засобів повинні бути позначені відповідно до Правил дорожнього руху.

Відстань від краю службового проходу до проїжджої частини дороги повинна бути не менше 0,8 м.

  1. Місця перехрещення доріг для транспортних засобів і службових проходів із залізничними коліями повинні мати тверде покриття або переносні настили на рівні голівок рейок шириною не менше 3 м - для транспортних засобів і не менше 1,5 м - для проходу працівників. Ці місця повинні мати штучне освітлення згідно з вимогами НАОП 5.1.11-3.02.
  2. На території складу палива повинні бути обладнані і чітко позначені пожежні проїзди до всіх об'єктів.

  1. Схеми проїздів і службових проходів повинні бути вивішені в установлених місцях складу палива, у тому числі при в'їзді на територію складу палива. Усі працівники повинні бути з ними ознайомлені.
  2. Проходи і проїзди повинні регулярно очищатися від сміття, снігу, льоду і посипатися піском або дрібним шлаком.

2.17 Залізничні колії на складах палива повинні підтримуватися в
справному стані і забезпечувати безпечну експлуатацію їх в усі пори року.

  1. Місця навантаження і розвантаження палива повинні мати освітлення не менше 15 лк.
  2. Тупикові розвантажувальні підвищені колії повинні бути обладнані рейковими упорами і мати додаткове огородження гальмовими башмаками, які встановлюють на відстані 5 м перед упорами.

Для піднімання на підвищені колії і спускания з них працівників повинні бути влаштовані сходи з перилами на початку, у кінці підвищеної колії, а також через кожні 100 м по довжині колії.

2.20 Залізничні колії і стрілочні переводи в зимовий період повинні
регулярно очищатися від снігу і льоду на відстань не менше 2 м від зовнішньої
грані голівки рейки.

  1. Начальник складу палива повинен не рідше двох разів на рік навесні і восени проводити перевірку наявності і стан знаків безпеки праці, сигналів, сигнальних покажчиків і знаків та вживати заходів до негайного усунення виявлених недоліків.
  2. Будівлі і споруди складів палива повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією (далі - АПС) та автоматичними установками пожежогасіння (далі - АУПГ) відповідно до НАПБ Б.06.004-2005 "Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації", затверджений наказом МНС України від 22.08.2005 №161, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за №990/11270.

2.23 Склади палива повинні бути забезпечені первинними засобами
пожежогасіння відповідно до НАПБ Б.03.001-2004 "Типові норми належності
вогнегасників", затверджені наказом МНС України від 02.04.2004 №151,
зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №554/9153, і НАПБ
Б.01.008-2004 "Правила експлуатації вогнегасників", затверджені наказом МНС
України від 02.04.2004 №152, зареєстровані в Міністерстві юстиції України
29.04.2004 за №555/9154.

3 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ НАВАНТА-ЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ, ШТАБЕЛЮВАННЯ I ЗБЕРІГАННЯ ТВЕРДОГО ПАЛИВА

3.1 Навантажувально-розвантажувальні роботи на складах палива повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности", НАОП 5.1.11-1.22-90 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при навантажувально-розвантажувальних

роботах на залізничному транспорті" (ЦМ-4771), затверджені Міністерством

шляхів сполучення СРСР 15.02.90, з додержанням вимог ДНАОП 0.00-1.03.

  1. Навантаження і розвантаження твердого палива (вугілля, торф, дрова) повинні здійснюватися механізованим способом за допомогою вантажопідіймальних кранів та підіймального транспортного обладнання.
  2. Навантаження і розвантаження твердого палива з відкритого рухомого складу (піввагони, платформи) залізничним краном повинні виконуватися за сигналами і під наглядом стропальника, який повинен постійно перебувати в полі зору машиніста крана в безпечному місці, з якого добре видно всі операції, які здійснює кран.
  3. Під час роботи крана стропальник та інші працівники не повинні перебувати під стрілою крана.

Сторонні особи не повинні перебувати в небезпечній зоні під час роботи крана.

3.5 Майданчики для складування вугілля і торфу повинні бути очищені,
освітлені й обладнані пожежними гідрантами.

3 майданчиків відкритого складування повинен влаштовуватися стік води за межі території складу.

Ґрунти, які містять органічні речовини (бітуми, колчедани), не допускається використовувати для підштабельної основи.

Застосування асфальту, асфальтобетону і дерев'яних настилів для покриття майданчиків не дозволяється.

3.6 Не дозволяється розміщувати штабелі вугілля і торфу під комунікаціями
(газопроводи, лінії електропередач) і над місцями розміщення підземних споруд і
комунікацій (тунелі, галереї, трубопроводи, кабелі).

3.7 Вугілля і торф різних марок і видів повинні складуватися в окремі
штабелі.

Не дозволяється складувати знов привезене на склад вугілля в старі відвали, які пролежали на складі понад один місяць.

  1. Відстань між штабелями вугілля повинна бути не менше 1 м при висоті штабеля не більше 3 м і не менше 2м- при висоті штабеля понад 3 м.
  2. Підошва штабеля вугілля повинна розміщуватися не ближче 2 м від зовнішньої грані ближньої рейки.

Наземні кагати для зберігання вугілля висотою до 1м можуть бути розташовані з до держаниям габариту 2С.

Не дозволяється розташовувати кагати з обох боків залізничної колії, на якій здійснюється рух маневрових составів.

3.10 Для торфу висота штабелів не повинна перевищувати 3 м, довжина
основи - 80 м, ширина -15 м.

Штабелі повинні розміщуватися попарно, з розривами між кожною парою -4 м і між суміжними парами - не менше 20 м.

Між торцями штабелів повинні влаштовуватися розриви: для кускового торфу -10 м, для фрезерного торфу - 20 м.

Для вугілля висота штабеля не повинна перевищувати 5 м, довжина основи- 200 м, ширина основи - 30 м.

  1. Під час укладання вугілля і торфу та при їх зберіганні не допускати потрапляння в штабелі відходів деревини, ганчір'я, паперу тощо.
  2. Під час формування штабеля необхідно уникати розділення вугілля на фракції за розмірами грудок.
  3. Штабель вугілля слід формувати нарощуванням його висоти шляхом пошарового укладання вугілля одночасно по всій довжині підштабельної площі, формуючи площадку правильної форми з кутом укосу 45°.

Не дозволяється довгий час зберігати вугілля в купах, не укладаючи його в штабель.

3.14 Під час укладання вугілля в штабель за допомогою грейферного крана
необхідно розкривати заповнений грейфер на висоті не більше 2 м над поверхнею
штабеля.

3.15 Навантаження і розвантаження вугілля, що змерзлось, або
торфобрикетів, які злиплись, здійснюються під керівництвом чергового по складу

або бригадира із застосуванням пневматичного інструменту, вібророзпушувачів та інших механізмів.

  1. Не дозволяється вибирати вугілля із штабеля „підкопом", залишаючи козирки, які загрожують обвалом.
  2. Для запобігання самозайманню вугілля і торфу необхідно здійснювати систематичний контроль за їх температурою. 3 цією метою в штабелі повинні бути вертикально встановлені металеві труби діаметром 25-50 мм у шахматному порядку на відстані 25 м одна від одної.

Нижні кінці труб повинні розташовуватися від підошви штабеля на відстані 1/4 висоти штабеля.

Труби повинні бути пронумеровані.

3.18 Систематично, не рідше одного разу на місяць, необхідно перевіряти
температуру палива в штабелі шляхом опускания в трубу термометра на 15-20
хвилин.

Якщо температура зовнішнього повітря нижча від 40°С, заміри температури в штабелі роблять кожні 10 днів, якщо температура навколишнього повітря перевищує 40°С, температуру в штабелі необхідно контролювати щоденно.

Результати контрольних замірів температури в кожній трубі повинні заноситися до Журналу контролю температури палива.

Небезпечним осередком щодо самонагрівання та самозаймання палива вважається місце всередині штабеля, де температура підвищилась до 60°С і вище.

3.19 Якщо температура палива перевищує 60°С, необхідно ущільнити
штабель на ділянці виникнення осередку можливого самозаймання або видалити
розігріте вугілля (торф), негайно засипати місце, що звільнилось, свіжим вугіллям
(торфом) і ущільнити його.

3.20 Видалене зі штабеля розігріте вугілля охолоджується шляхом
розкидання його на запасному майданчику шаром до 0,5 м. Після охолодження
дозволяється закладка такого вугілля в штабель. Воно мае бути використане в
першу чергу.

3.21 Не дозволяється приймати на склад паливо (вугілля, торф) з осередком
самозаймання.

3.22 Не дозволяється гасити або охолоджувати вугілля водою
безпосередньо в штабелях.

Вугілля, яке зайнялося, необхідно гасити водою тільки після видалення його із штабеля.

3.23 Якщо виявлено займання брикетованого торфу в штабелях, необхідно
осередки займання залити водою з додаванням змочувача або закидати сирою
торф'яною масою, після чого розібрати вражену частину штабеля. Фрезерний
торф, який загорівся, необхідно видалити, а місце, що звільнилося, заповнити
сирим торфом і ущільнити.

3.24 Після розвантаження палива з піввагона зачищати піввагон від
залишків вантажу необхідно з відведеною стрілою крана.

3.25 Для розвантаження вугілля із піввагонів люки необхідно відчиняти за
допомогою спеціальних пристроїв, які дозволяють працівникові перебувати під
час цієї операції на безпечній відстані. Після розвантаження вугілля люки
піввагонів зачиняються за допомогою спеціальних люкопідйомників або інших
пристроїв.

Якщо для розвантаження піввагони встановлені на підвищених коліях, розташованих на висоті більше 2,5 м, люки необхідно відчиняти, перебуваючи на спеціальних містках.

  1. Перед відчиненням люків піввагонів, установлених для розвантаження вугілля на підвищених коліях, необхідно впевнитися в тому, що на робочому місці відсутні сторонні предмети, які заважають вільному пересуванню працівників, а також у тому, що запори люків у справному стані і виключають довільне відчинення люків.
  2. Відкривати люки піввагонів слід послідовно з обох боків піввагона від однієї торцевої стіни піввагона до другої. Працівники при цьому повинні бути позаду люка, що відкривається.
  3. Не дозволяється відкривати люки, якщо в піввагоні є люди.
  4. Відкривати люки піввагонів необхідно в такій послідовності:

за допомогою ножиць для різки дроту звільняють запобіжні сектори від закруток з дроту;

штангою по черзі „відбивають" запобіжні сектори одного запірного крюка, а потім другого. При цьому робітник повинен стояти на рівній площадці з твердим покриттям з боку від люка, який відкривається, на відстані 1 м;

штангою по черзі „відбивають" запорні крюки - спочатку дальній від працівника, а потім ближній.

У такому самому порядку відкривають усі наступні люки піввагона.

  1. Під час відкривання люків працівники повинні застосовувати захисні окуляри.
  2. Для спускания у піввагон для зачищення від залишків вантажу і виходу з піввагона необхідно застосовувати драбини.
  3. Якщо вугілля "зависло" в бункері, його проштовхують за допомогою спеціальної штанги.

Для спускания у бункер необхідно застосовувати драбину. Робота в бункері повинна виконуватися групою не менше трьох працівників із застосуванням лямкового запобіжного пояса з мотузкою.

3.33 Під час формування штабелів палива (вугілля, торф, дрова) необхідно
забезпечити до держания габариту наближення споруд.

Основи штабелів повинні розташовуватися не ближче 2,0 м від зовнішньої грані голівки найближчої до штабеля рейки при висоті штабеля до 1,2 м і не ближче 2,5 м при більшій висоті штабеля.

  1. Навантажувально-розвантажувальні роботи в разі формування штабелів дров повинні виконуватися за допомогою вантажопідіймальних механізмів, оснащених механічними колодозахватами (щелеповими лісозахватами), саморозчшлювальними стропами та ішпими пристосуваннями, які забезпечують безпечне виконання робіт.
  2. Виконання навантажувально-розвантажувальних робіт уручну необхідно проводити групою не менше двох працівників.

3.36 Перед укладанням дров площадка під штабель повинна бути очищена
від снігу, кори, трісок, старої деревини, сміття і ущільнена.

У разі великих накопичень відходів під штабелями їх покривають шаром піску, гравію або землі.

3.37 Лісоматеріали повинні складуватися за розробленими й узгодженими з

відомчою пожежною охороною технологічними картами.

  1. Розміри штабелів круглого лісу не повинні перевищувати за шириною довжину колоди, за довжиною - 50 м і за висотою -2 м.
  2. Штабелі шпал не повинні перевищувати за довжиною та шириною довжину шпали, а за висотою -4 м.

Штабелі повинні формуватися в групи.

Кількість штабелів у групі не повинна перевищувати 12 при граничній довжині групи - 50 м і за ширини -15 м.

Розриви між штабелями в одній групі повинні бути не менше 2 м, а між групами - 2,5 м.

3.40 До штабелів лісоматеріалів повинен бути забезпечений вільний доступ.
Не дозволяється складати лісоматеріали, устаткування тощо в

протипожежних розривах між штабелями.

Не дозволяється розташовувати пакети лісоматеріалів у проїздах і під'їздах до вододжерел.

Тепловози, що заїжджають на територію складу палива, повинні бути обладнані іскрогасниками.

3.41 Під час формування штабелів дров необхідно дотримуватися таких
вимог:

колоди і прокладки слід укладати симетрично до поздовжньої осі штабеля;

відстань між прокладками за шириною штабеля повинна бути на 0,5 м менша від довжини найкоротших колод;

міжрядкові прокладки за висотою штабеля слід розташовувати в одній вертикальній площині;

кінці прокладок, які укладаються вздовж штабеля в одну нитку, повинні перекриватися не менше ніж на 1 м;

прокладки необхідно прирубувати до колод у ряду, щоб забезпечити по змозі більш повне взаємне прилягання їх;

глибина зарубок не повинна перевищувати 1/3 товщини прокладок;

висота шарів колод між прокладками для ялини та інших порід деревини з шорсткою міцною корою повинна бути не більше 1,2 м; для сосни та інших порід з гладкою немщною корою - не більше 0,9 м; для колод змішаних порід - не більше 0,9 м;