Примітка. Труби, позначені відміткою *, застосовуються в мере жах як внутрішнього, так і зовнішнього водозабезпечення.
Таблиця Б.8
Вузли керування | Тип клапана | Діаметр клапана, мм | Коефіцієнт втрат напору клапана, Е |
Спринклерної установки водозаповненої з ТУ 22-3867-77 | ВС | 100 | 3,02 х 10-3 |
150 | 8,68 х 10-4 | ||
Те саме, повітряної | ВС, ГД | 100 | 9,36 х 10-3 |
150 | 2,27 х 10-3 | ||
Те саме | ВС, КЗС | 100 | 7,17 х 10-3 |
150 | 1,70 х 10-3 | ||
Те саме, повітряної і дренчерної установок за ТУ 25-0958.0002-89 | КЗУ | 100 | 2,13 х 10-3 |
150 | 5.55 х 10-4 | ||
Те саме | КЗМ | 100 | 3,31 х 10-3 |
150 | 6,59 х 10-4 | ||
Спринклерної і дренчерної установок | БКМ | 100 | 2.35 х 10-3 |
150 | 7,70 х 10-4 | ||
200 | 1,98 х 10-4 | ||
Дренчерної установки за ТУ 22-3863-77 | ГД | 65 | 4,80 х 10-2 |
100 | 6,34 х 10-3 | ||
150 | 1,40 х 10-3 | ||
Дренчерної установки за ТУ 22-3863-77 | КЗС | 65 | 23,15 х 10-3 |
100 | 4,15 х 10-3 | ||
150 | 0.82 х 10-3 | ||
25 | 2,47 х 10-1 | ||
Те саме за | 32 | 8,65 х 10-2 | |
ТУ 25.09.029-76 | КПТА | 40 | 5.04 х 10-2 |
50 | 1,83 х 10-2 | ||
65 | 5,34 х 10-3 |
Б. 17 Об'єм розчину піноутворювача V1, м3, при об'ємному пожежогасінні визначається за формулою
V1 = k2 х V / kЗ (Б.6)
де k2 - коефіцієнт руйнування піни, приймається за таблицею Б.9;
V - об'єм захищуваного приміщення, м3;
k3 - кратність піни, приймається за технічною документацією зрошувача (генератора).
Таблиця Б.9
Вид горючих матеріалів | Коефіцієнт руйнування піни, к2 | Тривалість роботи установки, хв., не більше |
Тверді | 3 | 25 |
Рідкі | 4 | 15 |
Кількість одночасно працюючих генераторів піни n1 визначається за формулою
n1 = V1 / Qd x t (Б.7)
де Qd - продуктивність одного генератора за розчином піноутворювача, м3 х хв.-1. ;
t - тривалість роботи установки з піною середньої кратності, хв., приймається за таблицею Б.9.
Б. 18 Тривалість роботи установки пінного пожежегасіння з піною низької кратності слід приймати:
15 хв. - для приміщень з наявністю твердих горючих матеріалів, кількість яких складає понад 200 кг x м-2 , або з горючими рідинами, що мають температуру спалаху парів до 28 град.С;
10 хв. - для приміщень з наявністю твердих горючих матеріалів, кількість яких становить до 200 кг х м-2 або з горючими рідинами, що мають температуру спалаху парів 28 град.С і більшу.
Б. 19 Тривалість роботи внутрішніх пожежних кранів, обладнаних ручними водяними або пінними пожежними стволами і з'єднаними з живильними трубопроводами спринклерної установки, належить приймати такою, що дорівнює часу роботи спринклерної установки.
Тривалість роботи пожежних кранів з ручними пінними пожежними стволами, що живляться від самостійних вводів, повинна дорівнювати 1год.
Додаток В (обов'язковий)
Групи приміщень (виробництв і технологічних процесів) за ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів
Таблиця В .1
Група приміщень | Перелік характерних приміщень, виробництв, технологічних процесів |
1 | Приміщення книгосховищ, бібліотек, цирків, зберігання спалимих музейних цінностей, фондосховищ, музеїв і виставок, картинних галерей, концертних і кіноконцертних залів, залів розташування електронно-обчислювальних машин, магазинів, будинків управлінь, готелів, лікарень(пожежне навантаження 200 МДж х м-2 |
2 | Приміщення фарбувальні, просочувальні, малярні, обезжирювальні, консервації і розконсервації, сумішоприготувальні, промивки деталей з застосуванням ЛЗР та ГР; приміщення деревообробного, текстильного, трикотажного, текстильно-галантерейного виробництва; приміщення виготовлення вати, швейної промисловості, взуттєвого, шкіряного і хутрового виробництва, штучних і плівкових матеріалів; приміщення целюлозно-паперового і друкарського виробництва; приміщення виробництв із застосуванням гумотехнічних виробів; підприємств з обслуговування автомобілів(пожежне навантаження від 200до2000МДжм-2). |
3 | Приміщення гумотехнічного виробництва. |
4 | Приміщення виробництва, переробки і обробки горючих природних і синтетичних волокон і пластмаси, кіноплівки на нітрооснові; фарбувальні і сушильні камери, ділянки відкритого фарбування і сушіння; приміщення фарбоготувальних, лакоготувальних, клеєготувальних виробництв із застосуванням ЛЗР і СР; машинні зали компресорних станцій, станцій регенерації, гідрування, екстракції і приміщення інших виробництв, що переробляють горючі гази, бензин, спирти, ефіри та інші ЛЗР і СР (пожежне навантаження по над 2000 МДж х м-2 ). |
5 | Склади негорючих матеріалів у спалимій упаковці. |
6 | Склади твердих горючих матеріалів. |
7 | Склади лаків, фарб, ЛЗР, СР, пластмаси, гумотехнічних виробів, каучуку, смол. |
Примітка 1. Групи приміщень визначені за їх функціональним призначенням. В тих випадках, коли неможливо підібрати аналогічні виробництва, групу приміщення належить визначати за величиною пожежного навантаження.
Примітка 2. Пожежне навантаження визначається за СТ СЕВ 446-77 (без урахування коефіцієнтів а, Ь, с).
Додаток Г (обов'язковий)
Вимоги до обладнання складів, що мають висоту складування від 5,5 до 25 м
Г.1 Стелажі повинні мати горизонтальні екрани, з кроком по висоті не більше 4,5 м. Відстань до першого екрану належить приймати від рівня підлоги.
Г.2 Екрани повинні бути виготовлені з негорючого матеріалу.
Г.3 Екран повинен перекривати повністю горизонтальний переріз стелажа, в тому числі і зазори між суміжними стелажами. Екрани, днища ящикової тари повинні мати отвори діаметром не менше 10мм, розміщені у вузлах умовної координатної сітки з кроком 150 мм. Не допускається розміщення отворів в екрані в радіусі 150 мм від місця встановлення спринклерних зрошувачів.
Екран не повинен заважати вантажно-розвантажувальним роботам.
Г.4 В стелажах, через кожні 40 м довжини, повинні бути передбачені поперечні проходи заввишки не менше 2 м і завширшки не менше 1,5 м. Проходи в межах стелажів необхідно відділяти від конструкцій стелажів протипожежними перегородками 1-го типу.
Г.5 Витяжні шахти (люки) димовидалення належить розміщати над поздовжніми проходами між стелажами.
Додаток Д (рекомендований)
Методика розрахунку установок об'ємного газового пожежегасіння
Послідовність розрахунку
Д.1 Розрахункові значення тиску в балонах з вогнегасною речовиною і коефіцієнти їх завантаження не повинні перевищувати відповідних значень, вказаних в таблиці Д. 1.
Д.2 Не допускається подавання вогнегасної речовини в захищуване приміщення по одному трубопроводу з балонів, що мають різні коефіцієнти завантаження і (або) різні тиски газу-пропеленту.
Д.З Час подачі в захищуване приміщення вогнегасних речовин при об'ємному пожежогасінні не повинен перевищувати значень, наведених в таблиці Д.2.
Д.4 Для приміщень, які не мають відкритих прорізів, мінімальна маса вогнегасної речовини Ммін , кг, визначається за формулою
Ммін = -р х V х ln(1-Сn), (Д.1)
де р - густина парів вогнегасної речовини при мінімальній температурі експлуатації всередині приміщення, кг х м-3 ,
р= 273,15 р(о) / (273,15 + Т)
р(о) - густина парів вогнегасної речовини при 0 град.С, кг х м-3, (таблиця Д.З);
Т - мінімальна температура експлуатації всередині приміщення, що підлягає захисту, град.С;
Сn - нормативна об'ємна вогнегасна концентрація, об'ємні частки, (таблиця Д.4);
V - геометричний об'єм приміщення, м3
Д.5 Нормативні об'ємні вогнегасні концентрації для горючих речовин і матеріалів, не вказані в таблиці Д.4, приймаються за рекомендаціями і інструкціями, узгодженими і затвердженими в установленому порядку.
Д.6 Для приміщень, що мають відкриті прорізи, зміна концентрації вогнегасної речовини описується диференційним рівнянням
V х dC(t) = Q - (Q + Qa) х C х dt (Д.2)
Граничні умови інтегрування:
при t = 0; С(t) = 0, при t = tпод ; С(t) = Сn,
де С(t) - поточна об'ємна концентрація, об'ємні частки;
t - поточний час, с;
tпод - час подавання вогнегасної речовини, с;
Q - об'ємна витрата вогнегасної речовини, що подається в приміщення, м3 x с-1 ;
Qа - об'ємна витрата суміші вогнегасної речовини і повітря через відкриті прорізи, м3 x с-1 .
(Д.З)
де k2 - емпіричний коефіцієнт, к2= 1,25 м1/2 x с-1 ;
рn - густина повітря, кг x м-3 , (таблиця Д.З);
Fвn - сумарна площа відкритих прорізів, м2;
Н - висота приміщення, м.
Розв'язанням рівняння (Д.2) є значення Qмін для кожного захищуваного приміщення. Мінімальна маса вогнегасної речовини для захисту кожного приміщення, що має відкриті прорізи Мміні, кг, складає
Мміні = p х Qміні х tпод , (Д4)
де і - номер захищуваного приміщення.
З одержаних значень Ммін для приміщень, що захищаються одним станційним колектором, вибирається найбільше значення М. Це значення маси є мінімально необхідним для установки, підключеної до цього колектора. Якщо кількість станційних колекторів більша однієї, то для кожного колектора виконується аналогічний розрахунок.
Д.7 Кількість балонів п, підключених до кожного станційного колектора
n = 1,1 М /(к3 x Vб – Мзал) (Д5)
де к3 - коефіцієнт загрузки, кг x л-1 ,(таблиця Д.1);
Vб - місткість балона, л;
Мзал - маса залишку вогнегасної речовини в балоні, кг, (3 кг для балонів місткістю 40 л).
Значення n округляється до найближчого більшого цілого числа n1.
Таблиця Д.1
Газова вогнегасна речовина | Коефіцієнт загрузки балона, кг х л-1 | Робочий тиск застосованого обладнання, МПа | Максимальний нормативний тиск в балонах, при 20 град.С, МПа | Максимальна температура експлуатації, град.С |
Хладон*) | 1,6 | 4,0 | 3,4 | 50**) |
114В2 | 1,5; 1,25; 1,0; 0,75 | 12,5 | 11,7 | 35 |
1,5; 1,25; 1,0; 0,75 | 15,0 | 14,0 | 35**) | |
Хладон*) | 1,2; 1,0; 0,8 | 4,0 | 2,5 | 50**) |
13В1 | 1,2; 1,0; 0,8 | 6,0 | 4,2 | 50 |
1,1 | 12,5 | 9,5 | 35**) | |
Двоокис вуглецю | 0,625 | 12,5 | 5,8 | 35 |
0,75 | 15,0 | 5,8 | 45 | |
0,7 | 15,0 | 5,8 | 50 | |
*) - застосовувати з пропелентом. Як пропелент належить використовувати стиснений азот (повітря), з точкою роси не вище мінус 40 град.С **)- гідравлічний розрахунок установок виконується за спеціальними рекомендаціями і інструкціями, узгодженими і затвердженими в установленому порядку. | ||||
Таблиця Д.2
Час подачі вогнегасних речовин при об'ємному тушінні
Вогнегасна речовина | Час подачі вогнегасних речовин, с | |
Тип установки з централізованим зберіганням вогнегасної речовини | Установки с децентралізованим зберіганням вогнегасної речовини | |
Хладон 114В2 | 601) 1202) | 10 |
Хладон 13В1 | 60 | 10 |
Двоокис вуглецю | 603) | 30 |
1204) | ||
1) - для приміщень 2,3,4,6, 7-ї груп; 2) - для приміщень 1-ї та 5-ї груп; 3) - при Fвп / Foк > 0,03; 4) - при Fвп / Foк < 0,03, где Fвп - сумарна площа відкритих прорізів, м2; Fок - сумарна площа огороджувальних будівельних конструкцій, м2; | ||
Фактична маса вогнегасної речовини Мф, кг, обчислюється за формулою
Мф = кз х Vб х n1 (Д.6)
Д.8 За кількістю балонів n1 підбираються газові батареї. При цьому маса вогнегасної речовини, що подається до кожного захищуваного приміщення, не повинна більше як у два рази перевищувати значення Ммін(і) даного приміщення.
Д.9 Для інших колекторів станції (за їх наявності) виконується аналогічний розрахунок.
Д.10 Маса основного об'єму вогнегасної речовини на станції пожежогасіння Мс, кг, визначається за формулою
