ДБН В.2.5-13-98. Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ


Інженерне обладнання будинків і споруд


Пожежна автоматика будинків і споруд ДБН В.2.5-13-98

Видання офіційне


Держбуд України
Київ 1999


РОЗРОБЛЕНІ

Закритим акціонерним товариством Проектний інститут "Спецавтоматика" (Красовська Е.Л., Калугіна Л.П., Карпов Ю.В.)


за участю УкрНДІПБ МВС України (Невінчаний О.В., к.т.н. Дунюшкін В.О., к.т.н. Колосов І.С.)



ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

Управлінням промислової забудови, інженерної інфраструктури та захисту територій Держбуду України



ЗАТВЕРДЖЕНІ

Наказом Держбуду України від 28.10.98 р. 247

та введені в дію з 01.04.99 р.

З введенням в дію ДБН В.2.5-13-98 втрачають чинність на території України СНіП 2.04.09-84 та ВСН 25-09.67-85.


c Укрархбудінформ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Інженерне обладнання будинків і споруд

ДБН В.2.5-13-98

Пожежна автоматика будинків і споруд

На заміну

СНіП 2.04.09-84, ВСН 25-09.67-85

Ці норми поширюються на проектування та монтаж автоматичних установок пожежегасіння і пожежної сигналізації, а також неавтоматичних дренчерних, газових та порошкових установок пожежегасіння і неавтоматичних установок пожежної сигналізації для будинків і споруд різного призначення.

Дані норми не поширюються на проектування та монтаж автоматичних установок пожежегасіння і пожежної сигналізації для:

- будинків і споруд, що проектуються за спеціальними нормами;

- технологічних установок, розташованих поза будинками;

- складських будівель з висотою стелажного складування продукції більше 25 м;

- складських будівель з пересувними стелажами з висотою складування більше 5,5м;

- складських будівель з висотою складування продукції на підлозі більше 5,5 м;

- складських будівель для зберігання спалимих сипких матеріалів, аерозольної продукції;

- складських будівель лаків, фарб, смол, каучуків, шинної продукції, легкозаймистих і горючих рідин з висотою складування продукції більше 5,5 м;

- житлових квартирних будинків.

Норми також не поширюються на проектування та монтаж установок порошкового пожежегасіння для гасіння металів (пожежі класу Д ГОСТ 27331-87), а також установок імпульсної дії. Проектування і монтаж вищеперелічених установок пожежегасіння і пожежної сигналізації здійснюється за відомчими нормативними документами (далі - НД) та технічною документацією.

Терміни та визначення наведені в додатку А.

1 ПРОЕКТУВАННЯ ПОЖЕЖНОЇ АВТОМАТИКИ

1.1 Загальні положення

1.1.1 Автоматичні установки пожежегасіння повинні виконувати одночасно і функції автоматичної пожежної сигналізації.

При відповідному техніко-економічному обгрунтуванні у приміщеннях, обладнаних автоматичним пожежегасінням, додатково встановлюється автоматична пожежна сигналізація.

1.1.2 Автоматична пожежна сигналізація повинна працювати цілодобово.

1.1.3 Автоматичні установки пожежегасіння, за винятком спринклерних, повинні мати дистанційний та місцевий пуск.

1.1.4 Вогнегасну речовину, тип і параметри установок пожежегасіння належить приймати з урахуванням НД, що встановлюють вимоги до конкретних будинків і споруд за пожежною небезпекою, виходячи з характеру технологічного процесу виробництв, властивостей матеріалів.

За відсутності в НД необхідних параметрів автоматичних установок пожежегасіння рекомендується використовувати дані додатків Б, Д, Ж.

1.1.5 Параметри автоматичних установок пожежегасіння належить приймати в залежності від груп приміщень, наведених в додатку В.

1.1.6 Вимоги до обладнання складів, які мають висоту стелажного зберігання продукції більше 5,5 м, наведені в додатку Г.

1.1.7 За наявності технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежегасіння та пожежної сигналізації виводять на пульти централізованого нагляду пожежної охорони.

1.2 Установки водяного та пінного пожежегасіння

1.2.1 Установки водяного, пінного, а також водяного пожежегасіння зі змочувачем підрозділяються на спринклерні та дренчерні. Параметри установок водяного пожежегасіння зі змочувачем належить визначати аналогічно параметрам установок водяного пожежегасіння.

1.2.2 При обладнанні будинків і споруд водяними і пінними установками пожежегасіння, при техніко-економічному обгрунтуваннідопускається передбачати установки пожежегасіння в приміщеннях, де за нормами вимагається тільки автоматична пожежна сигналізація. Для цих приміщень витрати вогнегасної речовини не повинні бути визначальними, а інтенсивність зрошення приймається нормативною.

1.2.3 Для кожної секції установки пожежегасіння слід передбачати окремий вузол керування.

1.2.4 За наявності в приміщенні технологічних площадок, Виконаних із суцільного матеріалу, обладнання або вентиляційних коробів (нахилених або горизонтальних) з мінімальним розміром по ширині або діаметру більше ніж 0,75м, розташованих на висоті від підлоги не менше 0,70 м, належить під ними додатково встановлювати спринклерні або дренчерні зрошувачі, спонукальну систему установки пожежегасіння.

Спринклерні установки

1.2.5 Спринклерні установки пожежегасіння в залежності від температури повітря в приміщеннях належить проектувати:

- водозаповненими - для приміщень з мінімальною температурою повітря 5 град.С та вище;

- повітряними - для неопалюваних приміщень будинків, розташова них в районах з тривалістю періоду з середньодобовою температурою повітря, яка дорівнює або нижче 8 град.С більше як 240 діб на рік;

- водоповітряними - для неопалюваних приміщень будинків, розташованих в районах з тривалістю періоду з середньодобовою температурою повітря, яка дорівнює або нижче 8 град.С 240 і менше діб на рік.

1.2.6 В складських приміщеннях із стаціонарними стелажами, з висотою складування продукції від 5,5 до 25 м належить передбачати встановлення спринклерних зрошувачів в зоні високостелажного зберігання продукції під перекриттям (покриттям), під екранами у внутрішньостелажному просторі, а також під перекриттям (покриттям) в зонах прийняття, упакування та відправлення продукції.

1.2.7 Спринклерні установки належить проектувати для приміщень заввишки не більше 20 м. Ця вимога не поширюється на проектування установок для внутрішньостелажного простору приміщень, передбачених в 1.2.6, а також для захисту конструкцій будинків, споруд і вентиляційних камер.

За вихідні дані для розрахунку установок, що захищають конструкції будинків і споруд, а також приміщень вентиляційних камер, належить приймати параметри установок, призначених для захисту приміщень 1 групи, наведених у таблиці Б.1 додатка Б.

1.2.8 В межах одного приміщення належить встановлювати спринклерні зрошувачі з випускним отвором однакового діаметра.

1.2.9 Для однієї секції спринклерної установки слід приймати не більше 800 спринклерних зрошувачів різних виконань, а для внутрішньостелажного простору - не більше 500 зрошувачів. При цьому загальна ємкість трубопроводів кожної секції повітряних та водоповітряних установок повинна бути не більше 3 м3.

1.2.10 Спринклерні зрошувачі установок належить встановлювати в приміщенні або в обладнанні з максимальною температурою навколишнього повітря, град.С:

до 50 -

з температурою руйнування теплового замка

72 град.С

від 51 до 70

те саме

93 град.С;

від 71 до 100

-"-

141 град.С;

від 101 до 140

-"-

182 град.С;

від 141 до 200

-"-

240 град.С.

1.2.11 Спринклерні зрошувачі водозаповнених установок належить встановлювати розетками вгору або вниз, в повітряних і водоповітряних установках - розетками вгору. Спринклерні зрошувачі установок водяного пожежегасіння необхідно встановлювати перпендикулярно площині перекриття (покриття), спринклерні зрошувачі установок пінного пожежегасіння - дифузором вниз або вгору під кутом, що не перевищує 15 град. до вертикалі.

1.2.12 Спринклерні настінні зрошувачі використовуються у водозаповнених, повітряних і водоповітряних установках. Відбивач зрошувача належить розміщувати паралельно площині підлоги. Для неопалюваних складів з висотним стелажним зберіганням у внутрішньостелажному просторі належить використовувати настінні зрошувачі.

1.2.13 В будинках з балковими перекриттями (покриттями), які мають нульову межу поширення вогню, з виступними частинами (ребрами) заввишки більше 0,32 м, а в інших випадках - більше 0,2 м, спринклерні зрошувачі належить встановлювати між балками, ребрами плит та іншими елементами перекриття (покриття), що виступають, у кожному такому відсіці з урахуванням забезпечення рівномірності зрошення підлоги.

1.2.14 В будинках з односхилими і двосхилими покриттями, що мають нахил більше ніж І/З, відстань по горизонталі від спринклерних mзрошувачів до стін і від спринклерних зрошувачів до гребеня покриття повинна бути не більше 1,5 м - при покриттях з нульовою межею поширення вогню та не більше 0,8 м-в інших випадках.

1.2.15 Відстань від розетки спринклерного зрошувача установки водяного пожежегасіння до площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,08 до 0,4 м. Відстань від нижньої площини дифузора пінного спринклерного зрошувача до площини перекриття (покриття) повинна бути не більше 0,5 м.

Відстань від відбивача спринклерного настінного зрошувача до площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,07 до 0,15 м.

1.2.16 У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі слід встановлювати під екраном, відстань від розетки спринклерного зрошувача до екрана повинна бути від 0,10 до 0,25 м. Відстань від розетки зрошувача до верху вантажів, які зберігаються, повинна бути не менше 0,05 м.

1.2.17 Для подавання води або води зі змочувачем належить Використовувати зрошувачі спринклерні з ввігнутою розеткою (установлення розеткою вгору), з плоскою розеткою (установлення розеткою вниз) та настінні зрошувачі.

У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі з ввігнутою розеткою встановлюються розеткою вниз.

Для подавання розчину піноутворювача і отримання піни належить використовувати зрошувачі пінні спринклерні.

1.2.18 Відстань між спринклерними зрошувачами установок водяного пожежегасіння, що встановлені під рівним (без виступів) перекриттям (покриттям), повинна бути не менше 1,5 м.

Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) не повинна перевищувати половини відстані між спринклерними зрошувачами, вказаної в додатку Б.

Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) з ненормованою межею поширення вогню не повинна перевищувати 1,2м.

1.2.19 В місцях, де існує небезпека механічного пошкодження, спринклерні зрошувачі повинні бути захищені.

Дренчерні установки

1.2.20 Автоматичне включення дренчерних установок належить здійснювати від спонукальної системи з легкоплавкими замками або спринклерними зрошувачами, від автоматичних пожежних сповіщувачів, а також від технологічних датчиків.

1.2.21 Дренчерні зрошувачі належить встановлювати з урахуванням їх технічних характеристик і карт зрошення для забезпечення рівномірності зрошення захищуваної площі.

1.2.22 Для декількох дренчерних завіс допускається передбачати один вузол керування.

1.2.23 Відстань між зрошувачами в дренчерній завісі належить визначати з розрахунку витрат вогнегасної речовини не менше -11,0 л х с на 1 м ширини прорізу.

1.2.24 В дренчерних установках водяного і водяного зі змочувачем пожежегасіння належить застосовувати водяні дренчерні зрошувачі, які встановлюються розетками вгору або вниз.

В дренчерних установках пінного пожежегасіння належить використовувати зрошувачі пінні дренчерні і генератори піни середньої кратності, що утворюють повітряно-механічну піну.

1.2.25 Розрахунковий рівень заповнення приміщення піною при об'ємному пінному пожежогасінні повинен перевищувати не менше як на 1 м найвищу точку обладнання, яке захищається.

При визначенні загального об'єму захищуваного приміщення об'єм обладнання, що знаходиться в цьому приміщенні, не слід віднімати від об'єму захищуваного приміщення.

1.2.26 Відстань від легкоплавкого замка спонукальної системи до площини перекриття (покриття) повинна бути в межах від 0,08 до 0,4 м.

Розміщення сповіщувачів пожежної сигналізації в спонукальних системах повинне відповідати вимогам розділу 1.6.

1.2.27 Спонукальний трубопровід дренчерних установок, заповнений вогнегасною речовиною, належить встановлювати на висоті не більше 1/4 постійного напору (в метрах) у трубопроводі під вузлом керування відносно запірних клапанів.

Трубопроводи установок

1.2.28 Трубопроводи установок пожежегасіння проектують із сталевих труб за таблицею Б.7.

З'єднання труб виконують, як правило, зварюванням. В приміщеннях, що відносяться за пожежною небезпекою до категорії А і Б, допускається з'єднання труб нарізкою.

1.2.29 Відстань від трубопроводу до будівельних конструкцій повинна бути не менше 0,02 м.

1.2.30 Підвідні трубопроводи (зовнішні і внутрішні) необхідно проектувати кільцевими.

Підвідні трубопроводи, як правило, проектують тупиковими для трьох і менше вузлів керування, при цьому довжина зовнішнього тупикового трубопроводу не повинна перевищувати 200 м.

1.2.31 Підвідні кільцеві трубопроводи повинні розділятися засувками на ремонтні ділянки.

На кожній ремонтній ділянці повинно бути не більше 3-х вузлів керування.

1.2.32 Зовнішні підвідні трубопроводи установок водяного пожежегасіння проектують, як правило, спільними з трубопроводами проти и пожежного, виробничого або господарчо-питного водопроводу.