Режим, час і тривалість опалювання печей встановлюється розпорядженням керівника об'єкта з урахуванням місцевих умов.

5.8.3 Печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій, що відповідають вимогам будівельних норм.

Підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7 м х 0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі.

(пункт 5.8.3 в редакції наказу Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.8.4 Пункт 5.8.4 вилучено 

(згідно з наказом Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.8.5 Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенераторні й калориферні установки, печі й інші опалювальні прилади мають бути старанно перевірені та відремонтовані.

5.8.6 Очищення димоходів і печей від сажі слід проводити перед початком, а також протягом усього опалювального сезону з такою періодичністю:

а) опалювальних печей періодичної дії на твердому паливі та рідкому паливі - не рідше одного разу на три місяці;

б) печей та осередків безперервної дії - не рідше одного разу на два місяці.

5.8.7 Відстань від печей до стелажів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від паливних отворів - не менше 1,25 м.

5.8.8 На горищах усі димові труби та стіни, у яких проходять димові канали, слід побілити.

5.8.9 Попіл та шлак, що їх вигрібають із топки, необхідно заливати водою та виносити у спеціально призначені місця.

5.8.10 Тверде паливо (дрова, вугілля, кокс, торф) повинно зберігатися у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках з урахуванням вимог будівельних норм.

5.8.11 У підвальних приміщеннях із спалимим перекриттям, а також у підвальних приміщеннях, виходи з яких сполучаються із загальними сходовими клітками (незалежно від межі вогнестійкості перекриття), зберігання дров, вугілля, торфу та інших видів палива забороняється.

5.8.12 При експлуатації печей забороняється:

а) застосовувати для розпалювання ЛЗР та ГР;

б) сушити та тримати дрова, вугілля, одяг та інші спалимі матеріали на опалювальних приладах або біля них;

в) застосовувати вугілля, кокс, газ та інше паливо в печах, які не пристосовані до цього палива;

г) залишати паливо безпосередньо перед паливним отвором;

ґ) зберігати в приміщенні запаси палива, які перевищують добову потребу;

д) застосовувати для спалювання дрова, довжина яких перевищує розміри топки;

е) здійснювати опалення при відкритих дверцятах топки;

є) здійснювати опалення під час проведення масових заходів;

ж) залишати розпалені печі без нагляду;

з) використовувати вентиляційні канали як димоходи;

и) прикріплювати до димарів телевізійні та інші антени;

і) висипати непогашений попіл, жужіль та вугілля біля будівель (з цією метою слід обладнувати спеціально виділені місця);

ї) улаштовувати тимчасові опалювальні прилади.

5.8.13 Застосовувати пічне опалення у приміщеннях категорій А, Б і В не дозволяється, окрім будівель підприємств зв'язку не більше одного поверху.

5.8.14 У приміщеннях складів категорій А, Б і В, у коморах і місцях, відведених для складування горючих матеріалів, опалювальні прилади слід обгороджувати екранами з негорючих матеріалів, установленими на відстані не менше 0,1 м від приладів опалення.

5.8.15 Котли опалення повинні встановлюватися у відокремлених приміщеннях з конструкціями із негорючих матеріалів, які мають самостійний вихід.

5.8.16 Димові труби котлів, які працюють на твердому паливі, слід обладнати іскрогасниками.

5.8.17 Біля кожної форсунки котельної або паливогенерувальної установки, що працює на рідкому паливі, необхідно встановлювати піддон із піском, а на паливопровід - не менше двох вентилів (по одному біля топки та біля резервуара з паливом).

5.8.18 Паливо слід зберігати у резервуарах у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях або на спеціально виділених майданчиках з урахуванням вимог будівельних норм.

5.8.19 У приміщеннях котелень припустиме встановлення витратних баків закритого типу для рідкого палива:

а) у вбудованих котельнях - об'ємом не більше 1 м3 (для мазуту);

б) в окремо розташованих котельнях - об'ємом не більше 5 м3 (для мазуту) або 1 м3 (для легкого нафтового палива).

При встановленні зазначених баків слід керуватися вимогами будівельних норм проектування для складів нафти і нафтопродуктів.

5.8.20 У приміщеннях котелень та інших паливовироблювальних установок забороняється:

а) виконувати роботи, які не пов'язані з обслуговуванням котельної установки;

б) допускати до котельні сторонніх осіб;

в) допускати до роботи на котельних установках осіб, які не пройшли спеціальної підготовки;

г) доручати стороннім особам нагляд за роботою котлів;

ґ) зберігати ЛЗР та ГР;

д) сушити будь-які горючі матеріали на котлах і паротрубопроводах;

е) розпалювати котельні установки без попереднього продування їх повітрям;

є) подавати паливо у випадках, коли загасне форсунка або газовий пальник;

ж) допускати підтікання рідкого палива або вихід газу із системи паливопостачання;

з) користуватися видатковими баками, які не мають пристрою для вилучення палива до аварійної ємності (безпечного місця) у разі пожежі;

и) користуватися гумовими або іншими спалимими трубопроводами для подавання палива до форсунки;

і) працювати за несправної автоматики контролю за режимом опалення.

5.8.21 У літній пожежонебезпечний період під час сильного вітру здійснювати опалення печей і котельних установок, які працюють на твердому паливі, забороняється.

5.8.22 Забороняється використовувати для димових труб керамічні, азбоцементні та металеві труби, а також влаштовувати глиняноплетені та дерев'яні димарі.

5.8.23 При потребі улаштування металевих печей в автомобілях для перевезення ремонтних бригад необхідно схему влаштування погодити з СПБ.

При цьому:

а) висота ніжок печей повинна бути не менш як 0,2 м;

б) спалиму підлогу під печами необхідно обшити листовим залізом по азбесту з виступом 0,1 м;

в) димова труба при переході через покриття повинна мати протипожежну перетинку та виступати над покрівлею не менше 0,5 м і мати захисний зонт.

5.8.24 Газові опалювальні котли, опалювальні апарати та місткі газові водонагрівники слід установлювати біля стін з негорючих матеріалів або біля стін, захищених негорючими (важкогорючими) матеріалами, на відстані не менше 0,1 м.

5.8.25 У разі встановлення газових плит біля стін (перегородок з горючих матеріалів такі стіни (перегородки) необхідно ізолювати негорючими матеріалами. Ізоляція повинна виступати за габарити плити не менше ніж на 0,1 м з кожного боку і не менше 0,8 м - зверху.

Відстань від плити до ізольованих негорючими матеріалами стін (перегородок) повинна бути не менше 0,1 м, а стін (перегородок з горючих матеріалів - не менше 1 м.

5.8.26 Установлення газових проточних водонагрівників необхідно передбачати на стінах (перегородках) з негорючих матеріалів.

5.8.27 Допускається встановлення газових проточних водонагрівників на обштукатурених або облицьованих негорючими (важкогорючими) матеріалами горючих стінах (перегородках на відстані не менше 0,03 м від них. Ізоляція повинна виступати за габарити корпусу водонагрівників не менше ніж на 0,1 м.

5.8.28 Меблі й інші предмети (вироби) з горючих матеріалів слід установлювати не ближче як за 0,2 м від газових приладів.

5.8.29 Забороняється:

а) застосовувати вогонь для виявлення витоку газу з газопроводів;

б) користуватися газовими пальниками та приладами в разі їх несправності або несправності газопроводів та арматури.

5.9 Вентиляція і кондиціювання

Абзац підрозділу 5.9 вилучено 

(згідно з наказом Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.9.1 Черговий персонал, який здійснює нагляд за вентиляційними установками (майстер, слюсар), зобов'язаний проводити планові профілактичні огляди вентиляторів, повітроводів, вогнезатримувальних пристроїв, камер зрошення, заземлювальних пристроїв і вживати заходів до усунення будь-яких несправностей в їх роботі, які можуть призвести до виникнення та розповсюдження пожежі.

5.9.2 Повітроводи слід виготовляти із негорючих матеріалів.

5.9.3 Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі несправних або відключених гідрофільтрів, сухих фільтрів, пиловідсмоктувальних, пиловловлювальних і інших пристроїв систем вентиляції.

У тамбур-шлюзах при приміщеннях категорій А і Б, у яких виділяються вибухонебезпечні пара, гази та пил, слід постійно (на весь період роботи, зберігання товарів, речовин) забезпечувати необхідний підпір повітря.

Вентиляційне обладнання, що забезпечує підпір повітря в тамбур-шлюзи в приміщеннях категорій А і Б, має розміщуватися в приміщеннях для вентиляційного обладнання (у венткамері), відокремлених від сусідніх приміщень і коридорів протипожежними стінами з межею вогнестійкості 0,75 години.

(пункт 5.9.3 в редакції наказу Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.9.4 Повітря, що містить горючий пил або горючі відходи, повинно очищуватися до надходження у вентилятор.

5.9.5 Повітроводи, по яких переміщаються вибухопожежонебезпечні гази, пари і пил, не допускається розміщувати в підвальних приміщеннях та в каналах під підлогою.

Усередині повітроводів та на їх стінках не дозволяється розміщувати газопроводи і трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку й каналізаційні трубопроводи; не дозволяється також перетинання повітроводів цими комунікаціями.

Матеріали, з яких виготовляються повітроводи, мають відповідати вимогам будівельних норм. Виготовлення повітроводів із азбестоцементних матеріалів забороняється.

(пункт 5.9.5 в редакції наказу Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.9.6 Пункт 5.9.6 вилучено 

(згідно з наказом Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.9.7 Витяжні повітроводи, по яких транспортуються горючі та вибухонебезпечні речовини (пил, волокна тощо), повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з'єднання і т. ін.).

При встановленні вибухозахищених вентиляторів поза приміщеннями для них слід влаштовувати спеціальне укриття з негорючих матеріалів, як правило, у вигляді металевих навісів і сітчастого огородження, що замикається на замок.

(пункт 5.9.7 в редакції наказу Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.9.8 У місцях перетинання протипожежних стін повітропроводи слід обладнувати автоматичними вогнезатримувальними пристроями (заслінки, шибери, клапани).

5.9.9 У виробничих приміщеннях, де виділяються горючі та вибухонебезпечні речовини, усі вентиляційні установки, металеві повітропроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок слід заземляти.

5.9.10 Вентиляційні камери, циклони, фільтри та повітропроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу та виробничих відходів. Перевірку технічного стану, профілактичний ремонт та очищення вентиляційного обладнання слід здійснювати за графіком, який затверджується керівником. Наслідки оглядів заносяться до спеціального журналу.

5.9.11 Вентиляційні установки, які обслуговують приміщення з пожежовибухонебезпечним виробництвом, повинні мати автоматичне блокування їх відключення (у разі пожежі) з діючих систем автоматичної пожежної сигналізації (АПС) та пожежогасіння.

5.9.12 При монтажі й експлуатації вентиляційних систем забороняється:

а) з'єднувати вентиляційні канали з димовими;

б) поєднувати вентиляцію приміщень вибухопожежонебезпечних виробництв із загальною системою вентиляції;

в) здійснювати перевірку ефективності роботи вентиляційної системи за допомогою відкритого вогню;

г) випалювати залишки пилу та інших горючих речовин, які відклалися на стінках повітроводів;

ґ) зберігати у вентиляційних камерах будь-яке обладнання або матеріали; двері вентиляційних камер повинні бути постійно замкнені на замок; заходити стороннім особам до них заборонено;

д) перекривати витяжні канали, закривати отвори та решітки;

е) відключати або знімати вогнеперешкоджальний пристрій.

5.9.13 Застосування аміачних холодильних установок дозволяється для холодопостачання систем кондиціювання повітря виробничих приміщень. Холодильні установки слід розміщувати в окремих будівлях або в окремих приміщеннях одноповерхових виробничих будівель.

5.9.14 Під час експлуатації калориферів необхідно дотримуватись таких вимог:

а) відстань між калориферами та конструкціями з горючих (важкогорючих) матеріалів повинна бути не менше 1,5 м за наявності вогневого або електричного підігріву та не менше 0,1 м, коли теплоносієм є гаряча вода або пара;

б) не допускати зазорів між калориферами, а також між ними та будівельними конструкціями камер;

в) стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається нагріте в калорифері повітря, не мали отворів.

5.9.15 Монтаж, підключення, прокладання мереж, влаштування електричного захисту на лініях, що живлять побутові кондиціонери, необхідно проводити відповідно до вимог Інструкції з експлуатації кондиціонерів та ПУЭ.

5.9.16 Зовнішній простір і стіни будинків навколо кондиціонерів слід розчистити від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій з горючих матеріалів у радіусі не менше 1,5 м.

5.9.17 Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера необхідно забезпечувати автономним пристроєм електрозахисту - незалежно від наявності захисту на загальній лінії, що живить групу кондиціонерів.

5.9.18 Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:

а) при встановленні кондиціонера у віконному отворі використовувати, як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій;