Показник, який дозволяє передбачити середню кількість голосів велико! групи людей за 7-бальною шкалою сприймання тепла (ISO 7730)
3.17 передбачуваний відсоток незадоволених [predicted percentage of dissatisfied), індєкс PPD
Показник, який за теплового впливу на велику групу людей, що їх випробовують в однакових умовах навколишнього середовища, дозволяв передбачити середнє значення кількості незадоволених тепловими умовами.
Примітка. Адаптовано з ISO 7730
3.18 асиметрія випромінюваних температур (radiant temperature asymmetry)
Різниця між температурами двох протилежних сторін невеликого плоского джерела світла (ISO 7726)
3.19 номінальний рівень (rating level)
Еквівалентний постійному безперервний А-зважєний рівень звукового тиску за певний інтервал часу плюс настроювання характеристик тональності та імпульсивності.
Примітка. Настроювання тональності DLT=0,5 дБ проводить за суб'єктивними відчуттями. Вимоги до імпульсивності встановлюють тільки, якщо DL1 = LіAeq- LіAeq>2 дБ. Обидва показники — відповідно до ISO 11690-1
3.20 відносна вологість (relative humidity)
Відношення між парціальним тиском водяних парів у Бологому повітрі та тиском насичених водяних парів за однакової температури та однакового загального тиску (ISO 7726)
3.21 реверберація (reverberation)
Поширення звука у закритому просторі після вимкнення джерела; результат відображення від обмежувальних поверхонь приміщення
3.22 інтенсивність турбулентності (turbulence intensity)
Відношення середньоквадратичного відхилу локально! швидкості повітря до середньої швидкості повітря (ISO 7730)
3.23 робоче місце (workplace)
Розташування автоматизованого робочого місця, пристосованого для повного виконання робочого завдання однією особою (ISO 9241-5)
3.24 автоматизоване робоче місце (workstation)
Комплекс, що складають дисплей з процесором чи без нього, що може бути забезпечений клавіатурою j (або) вхідним пристроєм, і (або) програмним забезпеченням, які визначають взаємодію людина — машина, додатковим приладдям, периферійними пристроями та безпосереднім робочим устаткуванням (ISO 9241-5).
4 OCHOBHI ПРИНЦИПИ
Підвищення якості ергономічних показників конструкції автоматизованих робочих місць, робочого устаткування та робочого середовища сприятиме підвищенню продуктивності праці користувача, зниженню кількості помилок і відчуття дискомфорту та поліпшенню самопочуття взагалі.
Умови робочого середовища повинні достатньою мірою контролюватися користувачем.
Вплив чинників навколишнього середовища на відповідні характеристики устаткування повинен бути мінімальний. Небажаний вплив устаткування на робоче середовище також повинен бути мінімальний.
Примітка. У цьому випадку термін «вплив» означає, що функціонування даного пристрою під впливом певного чинника навколишнього середовища порушується.
Характеристики робочого устаткування та робочого середовища будуть розглянуті за такими напрямками;
природне і штучне освітлення;
звук і шум;
механічні вібрації;
електромагнітні поля і статична електрика;
температурні умови навколишнього середовища;
просторова організація і планування робочого місця.
Примітка. В цьому стандарті відсутні будь-які вказівки на можливий вплив на здоров'я електромагнітного випромінювання, яке спричинене устаткуванням та довкіллям.
5 ВИМОГИ ДО ПРИРОДНОГО ТА ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ
5.1 Загальні положення
Візуальні завдання, пов'язані з використовуванням відеотерміналів, відрізняються від звичайних візуальних офісних завдань, головним чином, за трьома напрямками.
Основний візуальний об'єкт, відеотермінал, розміщено у вертикально площині.
Основний візуальний об'єкт може сильно залежати від навколишнього середовища (наприклад, через наявність випромінювання, зниження контрастності та кольоровості інформації через погане освітлення).
Високе розташування лінії погляду підвищує важливість врахування візуальних характеристик навколишнього середовища.
5.2 Основні аспекти
5.2.1 Візуальні заедания
Залежно від виду офісних робіт з відеотерміналами необхідно розрізняти два види візуальних завдань:
засвоєння даних, зображених на екрані дисплея (наприклад, читання текстів, розглядання графіків, спостереження за процесами чи сприйняття символів на екрані відеотермінала);
засвоєння даних, зображених на пасивних медіа-засобах (наприклад, читання текстів або розглядання графіків на папері або сприйняття чи розпізнавання символів на клавіатурі відеотермінала).
Це різні типи візуальних завдань, але освітлення повинно сприяти задоволенню потреб споживача в обох випадках. Система освітлення повинна бути достатньо гнучкою для задоволення цих потреб.
Правильне освітлення не зможе компенсувати поганого або неправильно скоригованого для виконання певного завдання зору користувача.
5.2.2 Основні завдання проекту
Щоб спроектований об'єкт міг виконувати визначені для нього функції та був сумісний з робочим середовищем, у проекті повинне бути передбачене гарне освітлення. Також беруть до уваги такі чинники:
сприятливе розподілення освітленості та контрастності у робочому приміщенні;
освітленість у горизонтальній та вертикальній площині;
співвідношения освітленості у двох площинах.
Крім цього, важливо врахувати таке:
освітлення більшої частини робочого середовища здійснюється як через природне, так і штучне освітлення;
вікна виконують дві функції:
візуальний контакт із зовнішнім світом;
створення відповідного рівня освітленості у приміщенні;
якісні критерії штучного освітлення наведено у вступі до ISO 8995, і вони враховують такі цілі зорової ергономіки:
оптимізація чуттєвого сприйняття візуальної інформації, використовуваної під час роботи;
підтримання відповідного рівня продуктивності;
гарантія максимальної безпеки;
забезпечення прийнятного зорового комфорту;
остаточна якість може бути погіршена через неконтрольоване денне освітлення.
У багатьох випадках розміщення автоматизованого робочого місця та робочого устаткування може бути різне, засноване на потребах організації праці чи на потребах користувача. Добре спроектована система освітлення враховує часті зміни в плануванні робочого місця, заміну устаткування та часті зміни у плануванні робочого простору.
5.3 Розподілення освітленості у робочому просторі
Розподілення освітленості в полі зору треба вибирати так, щоб:
візуальні умови можна було удосконалити;
уникати блиску;
гарантувати сприйняття об'єктів відповідного завдання;
покращувати сприймання форми тримірних об'єктів, наприклад, облич;
досягати добре збалансованого розподілення освітленості;
поліпшувати візуальний зв'язок;
не зменшувати безпечність роботи.
Для підтримання належних візуальних умов і з психофізичної точки зору корисно збалансоване розподілення освітленості в полі зору.
Повнішу інформацію з освітлення наведено в додатку А, тут також наведені вказівки щодо вибирання типу освітлення (див. А.8).
5.4 Контролювання блиску
Необхідно уникати появи блиску за допомогою відповідного проектування і встановлення робочого устаткування і об'єктів робочого середовища. Також розрізняють:
прямий блиск,
відбитий блиск.
Прямий блиск стосується блиску (див. ISO 8995) від джерела світла та інших світловипромінювальних поверхонь (ламп, світловипромінювальних стель, неба, перешкод, аналогічних будівлям з відбивною скляною поверхнею). Причиною блиску може бути одночасне появлення в полі зору надмірних локальних джерел або послідовно ввімкнутих джерел із різною освітленістю. Обидва випадки стосуються великих обмежених поверхонь і об'єктів, які перебувають у безпосередній близькості до них і до сусіднього оточення. Ступінь погіршення залежить від видимих розмірів, освітленості та положення джерела перешкоди в полі зору та від досягнутого ступеня адаптації оглядача.
Причиною появи відблиску є відбите світло (див, ISO 8995). Це може бути дзеркальне відображення реального об’єкта або розсіяне відображення через надмірну освітленість. Появлення відблиску може завадити як ефективності роботи, так і комфортності. Ефективність роботи може знизитися, якщо дзеркальне відображення реального візуального об'єкта перекриє завдання на екрані дисплея чи перекриє інший візуальний об'єкт. Крім того, співвідношення контрастності об'єктів може значно знизити читабельність і видимість. Комфортність може бути знижена безпосередньо у разі розбалансування освітленості через появу дзеркального відображення або непрямо через порушення візуальних функцій.
Для унеможливлення появи відблиску необхідно використовувати дисплеї, що пройшли антивідбивальне оброблення відповідно до виконання певного завдання, та передбачати певні умови навколишнього середовища (див. ISO 9241-7). У ISO 9241-7 передбачено три класи відеотерміналів. Клас I вважають придатним для звичайного застосовування в офісах, у той час як клас II прийнятний для більшості, але не для всіх умов офісного середовища. Монітори класу III вимагають наявності спеціального регулювання освітленості в приміщенні. Для досягнення прийнятних візуальних умов треба їх регулювати відповідно до категорії використовуваного дисплея, або дисплей має бути підібраний безпосередньо, виходячи з наявного візуального середовища.
Методи обмежування появи блиску розглянуті в А.З, Через різницю характеристик робочого устаткування чи робочого середовища для конкретного робочого місця можна обирати різні методи,
Обраний метод контролювання блиску повинен гарантувати підтримування певного комфортного стану. Це означає, що спосіб контролювання блиску не повинен обмежувати позу користувача. Для контролювання появи блиску від вікон необхідно провести й врахувати відповідні вимірювання. Повинні бути обрані такі заходи, що дозволять користувачеві контролювати та підтримувати візуальний контакт з оточенням.
Для унеможливлення чи обмеження появлення відблиску на відеотерміналі можна застосовувати різні методи. Для конкретного робочого місця можна підібрати відповідну комбінацію, що враховує потреби конкретного користувача та різні обставини (див. додаток А). Обрані методи можна використовувати окремо чи в комбінації один з одним.
Під час використовування методів, які дозволяють унеможливити появу відблиску, необхідно пам'ятати, що відповідне настроювання відеотермінала та навколишнього середовища складається з декількох чинників і що методи, зазначені на рисунку А.2, враховують різні підходи до вирішення завдання. Для різних видів дисплеїв (наприклад, із застосуванням електроннопроменевої трубки (ЕПТ) з вигнутою поверхнею чи дисплеїв з плоским екраном) для досягнення однакового рівня зорового комфорту потрібні різні заходи. В основному, як попереднє вирішення, потрібно використовувати різні дисплеї з відповідними додатковими засобами керування відображенням.
Під час розробляння робочого простору необхідно враховувати контролювання блиску за допомогою штучного освітлення (проектування світильників, правильне їхнє розташування). Можна застосовувати екранування від дисплея джерел появлення блиску за допомогою пересувних перегородок чи аналогічних засобів, якщо в певній ситуації неприйнятні інші заходи.
Контролювання блиску правильним розташуванням дисплея і (або) робочого місця можливо, якщо використовувати один чи більше способів, наведених у А.З.
У разі використовування мультидисплеїв, може виявитися необхідним застосовування комбінації заходів, наведених у цьому стандарті.
6 ВИМОГИ ЩОДО ЗВУКІВ ТА ШУМІВ
6.1 Основні аспекти
Метою докладних описів, наведених у цьому розділі, є надання вказівки щодо поліпшення акустичних показників робочого місця й робочого приміщення, призначеного для роботи з видеотерминалом.
На відміну від випадків, коли акустичні засоби спрямовані безпосередньо на цілі передавання інформації (наприклад, мовні переговори чи сигнали небезпеки), термін «шум» застосовують до тих акустичних засобів, які створюють перешкоди та несприятливі впливи. Несприятливий вплив шуму можна класифікувати так:
слухові перешкоди;
несприятливі реакції центральної та периферичної нервової систем;
перешкоди мовному та іншому спілкуванню;
зниження діяльної та пізнавальної функції;
роздратованість.
Роздратованість і несприятливий вплив шуму на робочому місці треба оцінювати за номінальним рівнем (LAR) (див, ISO 9612). Більш того, під час оцінювання шуму необхідно брати до уваги інформацію про складові шуму та його природу.
Небажаний вплив шуму, наприклад, зниження ефективності роботи, роздратування та реакції нервової системи, стосується важчих і складніших завдань. Цей вплив проявляється у зниженні продуктивності процесів запам'ятовування, тобто можуть бути послаблені швидкий відгук, здатність запам'ятовування і розпізнавання інформації за постійної концентрації уваги, а в комплекс) — і процес обробляння даних. Звуки, що містять інформацію (зокрема мову, шум машин з характерною послідовністю в часі) можуть знизити ефективність роботи навіть за тихого звучання. Людська мова як небажаний звук може перешкодити акустичному спілкуванню так само, як розумовій роботі, пов'язаній зі швидким запам'ятовуванням, Зокрема, шум, що містить звукову інформацію, призведе до послаблення уваги й порушення мовного спілкування. Це справедливо як для спілкування віч-на-віч, так і спілкування за допомогою засобів зв'язку.
Примітка. Для офісів з численними робочими місцями немає необхідності вилучати всі звуки від зовнішніх джерел робочого середовища, бо в навколишньому просторі, який «повністю безшумний», навіть неголосні звуки розмов поблизу та устаткування відволікають увагу.
Комунікації будівель та архітектура офісів можуть бути причиною появи шуму від різних механізмів. У комунікаціях будівель причиною шумів є потоки повітря крізь решітки та клапани, робота вентиляторів у каналах, переговори крізь перегородки. Залежно від будівельної конструкції шум може передаватися крізь щілини в перегородках, або можна чути розмову крізь порожнини у стелі та підлозі.
