Примітка. Розмір санітарно-захисної зони для різних тваринницьких ферм встановлюється безпосередньо від межі території, на кій розташовані будівлі та споруди для утримання варин.


Додаток № 6

до Державних санітарних правил

планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом

Міністерства охорони здоров'я

України від 19.06.96 р. № 173

Розміри санітарно-захисних зон для складів та овочесховищ

Види складів

Розмір санітарно - захисної зони (м)

Склади зберігання сільськогосподарської продукції:

зерна, овочів, фруктів, картоплі

губих кормів, наобмолоченого хліба та рослинного волокна

еватори

хлодильники місткістю понад 600 т

мкросолених шкір без обробки для тимчасового зберігання (понад 200 шт.)

слади тимчасового зберігання утильсировини без її переробки


50

100

100

50

300

100

Випадкові та базисні склади кам’яного вугілля, торфу, дров, легкозаймистих та паливних рідин


100

Слади тимчасового зберігання вторинної сировини неорганічного походження без її переробки

Склади утильсировини, зберігання кісток без їх переробки

Промтоварні та продовольчі торгово – розподільні склади

Льодосховища місткістю до 5000 м² те менше

Льодосховища місткістю більше 5000 м²

Міські базові елеватори цементу


100

300

50

50

100

300


Додаток № 7

до Державних санітарних правил

планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом

Міністерства охорони здоров'я

України від 19.06.96 р. № 173

Розміри санітарно – захисних зон для складів

сильнодіючих отруйних речовин

Види складів

Розміри санітарно – захисної зони, м

1. Базисні склади СДОР

1000

2. Витратні склади СДОР

300

3. Склади хлору:

у стаціонарних ємкостях (цистернах, танках)

у контейнерах та балонах


300

100

Додаток № 8

до Державних санітарних правил

планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом

Міністерства охорони здоров'я

України від 19.06.96 р. № 173

Розміри санітарно-захисних зон від складів зберігання отрутохімікатів та мінеральних добрив до житлової забудови та водоймищ

Пестициди, що зберігаються

Розміри санітарно – захисних зон, м

200

300

400

500

600

700

1000

Допустимі кількості пестицидів та мінеральних добрив, т

Отрутохімкати (пестициди)

до 20

21-50

51-100

101-300

301-400

401-500

>500

Мінеральні добрива І типу

--

До 50

51-100

101-300

301-400

401-500

>500

Мінеральні добрива II типу

--

--

до 200

201-400

401-600

601-800

>800

Мінеральні добрива ІIIтипу

--

до 100

101-500

501-1000

1001-2000

2000-3000

>3000

Мінеральні добрива ІV типу

до 500

501-1000

1001-2000

2001-4000

4001-8000

8001-10000

>10000

Примітки:

1. До I типу добрив відносяться: хлористий амоній, аміак водний, аміак рідкий, аміакати, вуглеаміакати, цианомід калію, сульфат амонію, сульфат амонію-натрію; до II типу - калієва селітра, аміачна селітра, вапняно-аміачна селітра, натрієва селітра, кальцієва селітра; до III типу - фосфоритна мука, кісткова мука, преципітат, нітрофоска, діамоній фосфат, томасшлак, суперфосфат простий порошковий, калійна сіль, сульфат калію, калімагнезія, калімаг, хлористий калій-електроліт, крейда мелена, вапняна мука (порошок), нітрофос, термофос; до IV типу відносяться - вапняна мука (сирого помелу), ЖКУ, карбомід, суперфосфат простий гранульований, суперфосфат двійчастий гранульований, нітроамофоска, нітроамофос, амофос, амофоска, каініт, хлористий калій.

2. При зберіганні на одному майданчику отрутохімікатів та мінеральних добрив, а також добрив різних типів санітарно-захисний розрив встановлюється по переважаючому типу.


Додаток № 9

до Державних санітарних правил

планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом

Міністерства охорони здоров'я

України від 19.06.96 р. № 173

Розміри санітарно – захисних зон для споруд зовнішнього транспорту

Найменування споруд

Розриви, м, не менше

1. Залізничний вокзал (від сианції та осі останньої колії, об’єктів обслуговування)


100

2. Морські та залізничні порти:

2.1. Від границь районів перевантаження та зберігання вантажів, що пилять

100


300

3. Автовокзали

100

Примітка. Вказані відстані розглядаються як мінімальні і повинні бути підтверджені розрахунками з урахуванням розмірів вантажообороту, пожежовибухонебезпечності вантажів, що перевозяться, а також допустимих рівнів шуму та вібрації.


Додаток № 10

до Державних санітарних правил

планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом

Міністерства охорони здоров'я

України від 19.06.96 р. № 173

Розриви від наземних, наземно-підземних гаражів, відкритих стоянок легкових атомобілів та станцій технічного обслуговування до житлових будинків і громадських будівель

Будівлі, до яких визначається відстань

Відстань, м, не менше

Від гаражів та відкритих стоянок при кількості легкових автомобілів

Від станції технічного обслуговування при кількості постів

10 та менше

11-50

51-100

101-300

більше 300

10 та менше

11-30

більше 30

Житлові будинки,

у тому числі торці будинків без вікон

Громадські будівлі

Загальноосвітні школи та дитячі дошкільні заклади

Лікувальні заклади зі стаціонаром

10


103*

10**


15


25

15


10

10


25


50

25


15

15


25


4

35


25

25


50


*

50


35

25


*


*

15


15

15


50


50

25


25

20


*


*

50


50

20


*


*

Примітки:

1. Відстані слід визначати від вікон громадських та житлових будівель та від границь земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів та лікувальних закладів зі стаціонаром до стін гаража або меж відкритої стоянки.

2. Відстань від секційних житлових будинків до відкритих майданчиків місткістю 101-300 машин, розміщених уздовж продольних фасадів, слід приймати не менше 50 м.

3. Для гаражів I-II ступенів вогнестійкості вказані в таблиці відстані дозволяється скорочувати на 25% у разі відсутності в гаражах вікон, які відчиняються, а також в'їздів, орієнтованих у бік житлових та громадських будівель.

4. Для гаражів місткістю більше 10 машин вказані в таблиці відстані допускається приймати по інтерполяції.


Додаток № 11

до Державних санітарних правил

планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом

Міністерства охорони здоров'я

України від 19.06.96 р. № 173

Гігієнічні вимоги до складу та властивостей води водних об'єктів в пунктах господарсько-питного і культурно-побутового водокористування

Категорія використовування

Показни-

ки складу води

водного об’єкта

Для центрадізованого або нецентралізованого господарського- питного водопостачання, а також для водопостачання харчових підприємчтв

Для купання, спорту та відпочинку населення, а також водоймищ в межах населених пунктів

1

2

3

Суспензовані речовини

Вміст суспензованих речовин не повинен збільшуватись більш ніж на

0,25 мг/дм³

0,75 мг/дм³


Для водоймищ, які містять у межінь понад 30 мг/дм³ природних мінеральних речовин, допускається збільшення суспензованих речовин у воді в межах 5%.

Суспензії із швидкістю випадання понад 0,4 мм/сек для проточних водоймищ та понад 0,2 мм/сек для водосховищ до спускання забороняються.

Плаваючі домішки (речовини)

На поверхні водоймища не повинні виявлятись плаваючі плівки, плями мінеральних масел та скупчення інших домішок.

Запахи

Вода не повинна набувати невластивих їй запахів інтенсивністю більше I бала, які виявляються:

безпосередньо або при наступному хлоруванні. Або інших засобах обробки

безпосередньо

Температура

Літня температура води в результаті спуску стічних вод не повинна підвищуватись вище, ніж на 3oС у порівнянні з середньомісячною температурою самого жаркого місяця року за останні 10 років.

Водневий показник

Не повинен виходити за межі 6,5 – 8,5

Мінеральний склад

Не повинен перевищувати за сухим залишком 1000 мг/дм³, у тому числі хлоридів – 350 мг/дм³, сульфатів - 500 мг/дм³.

Розчинений кисень

Не повинен бути менше 4 мг/дм3 в будь-який період року в пробі, відібраній до 12 години дня.

БПК повне (біохімічна потреба в кисні)

Не повинно перевищувати при 20С:

3 мг О2/дм³

6 мг О2/дм³

Хімічне споживання кисню (ХСК)

Не повинно перевищувати:

15 мг О2/дм³

30 мг О2/дм³

Збудника захворювань

Вода не повинна містити збудників захворювань

Лактозопозитивні кишкові палички (ЛКП)

Не більше 10000 в дм³

Не більше 5000 в дм³

Коліфаги (у бляшкоутворюваних одиницях)

Не більше 10000 в дм³

Не більше 5000 в дм³

Жититєвоздатні яйця гельмінтів (аскарид, волосоголовців, токсокар, фасціол), онкосфери теніїд та життєздатні цисти патологенних кишкових нацпростіших

Не повинні містися в 1 дм³

Хімічні речовини

Не повинні містися в концентраціях, що перевищують ГДК або ОДР


Додаток № 12

до Державних санітарних правил

планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом

Міністерства охорони здоров'я

України від 19.06.96 р. № 173

Розміри санітарно-захисних зон для очисних споруд

господарсько-побутової каналізації

№ п/п

Найменування споруд

Санітарно – захисна зона (м) при розрахунковій продуктивності споруд. тис. м³/добу

до 0,2

більше 0,2 до 5

більше 5 до 50

більше 50 до 280

1.

Споруди механічної та біологіч-

ної очистки з муловими майданчиками для зброджених осадів, а також окремо розташовані мулові майданчики


150


200


400


500

2.

Споруди механічної та біологіч-

ної очистки з термомеханічною

обробкою осадів в закритих приміщеннях


100


150


300


400

3.

Поля фільтрації

200

300

500

---

4.

Землеробські поля зрошення

150

200

400

---

5.

Біологічні ставки

200

200

300

300

6.

Насосні станції

15

20

20

30

Примітка. Санітарно-захисні зони каналізаційних очисних споруд продуктивністю більше 280 тис.м3/добу встановлюються по узгодженню з органами державного санітарного нагляду на підставі розрахунків розсіювання погано пахнучих газів, місцерозташування об'єктів, рози вітрів та інших факторів.


Додаток № 13

до Державних санітарних правил

планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом

Міністерства охорони здоров'я

України від 19.06.96 р. № 173


Вимоги до водоохоронних зон водних об'єктів

1. Вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, зовнішні межі яких визначаються за спеціально розробленими проектами.

На території водоохоронних зон забороняється: