Для проведення вимірювань на частотах, нижчих за 100 Гц, доцільно користуватися порівняльною методикою, викладеною в 8.4.2. Еталонне джерело звуку не повинно мати у спектрі тонів із визначеними частотами (деякі вентилятори випромінюють значні низькочастотні тони, що суттєво знижує відтворність результатів, якщо таке устатковання застосовують як джерело звуку на цих частотах). Інформацію, наведену нижче, можна використовувати лише у разі користування зазначеною методикою.

He можна проводити вимірювання, якщо звукове випромінювання містить слабкі тональні компоненти.

С.2 Доповнення до таблиці 2

Таблиця С.1

Розрахункові максимальні значення стандартних відхилів відтворності рівня звукового тиску на частотах, нижчих за 100 Гц


Центральні частоти третинооктавних смуг, Гц

Максимальні значення стандартного відхилу відтворності, дБ

50 — 63 — 80

7,5

Для камер, об’єм яких більше ніж 200 м3, треба очікувати менших стандартних відхилів відтворності.

С.З Доповнення до таблиці 3 (Мінімальний об'єм випробовувальної камери залежно від найнижчої частоти розглядуваного діапазону частот)

Перевагу треба надавати камерам з об'ємом щонайменше 600 м3, проте об'єм 200 м3 також прийнятний. Збільшення об'єму камери забезпечує підвищення точності і достовірності визначання рівня на низьких частотах.

С.4 Доповнення до таблиць 5 і 6 (Мінімальна кількість точок розміщення мікрофона А/м і джерела шуму Ns для вимірювань рівня звукового тиску).

Прийнятними є значення, наведені в таблиці для частоти 125 Гц.

ДОДАТОК D
(довідковий)

НАСТАНОВА 3 КОНСТРУЮВАННЯ РЕВЕРБЕРАЦІЙНИХ КАМЕР

D.1 Загальні положення

Для точного визначання рівня звукової потужності пристрою, машини, складальної одиниці або її частини ревербераційна камера повинна мати:

відповідний об'єм;

належну форму і (або) розсіювальні елементи;

досить низьке звукопоглинання у частотному діапазоні вимірювань;

досить низькі рівні фонових шумів.

D.2 Об'єм випробовувальної камери

Вимоги до випробовувальної камери наведено в 5.2.

Примітка 1. Як видно з таблиці 3, об'єм 200 м3 є достатнім для звичайних вимірювань, за яких найнижчою в діапазоні вимірювань е октавна смуга з центральною частотою 125 Гц (або третинооктавна смуга з частотою 10-0 Гц).

Примітка 2. У великих камерах (тобто таких, об'єм яких перевищує 200 м3) звукопоглинання у повітрі може призвести до небажаного зниження рівномірності ревербераційного поля на частотах вище ніж 3000 Гц.

D.3 Форма випробовувальної камери і розсіювальних елементів

Якщо камера не є прямокутною, жодна з її поверхонь не повинна бути паралельною іншим. Якщо камера є прямокутною, її пропорції треба підібрати так, щоб відношення будь-яких двох її розмірів дорівнювало цілому числу або було дуже близьким до нього.

Часто використовують пропорції 1:2V3 : 4^3 . Інші співвідношення розмірів камери, що є прийнятними для камер з об'ємом, близьким до 200 м3, наведено у таблиці D.1.

Таблиця D.1

Рекомендовані відношення розмірів прямокутних камер


ly/lx

lz/lx

0,83

0,47

0,83

0,65

0J9

0,63

0,68

0,42

0.70

0,59

Примітка. Символи lx, 1у і lz, означають розміри камери.

D.4 Звукопоглинання випробовувальної камери

Коефіцієнт звукопоглинання поверхонь ревербераційної камери повинен бути досить низьким для того, щоб можна було забезпечити належне ревербераційне поле.

Коефіцієнт звукопоглинання повинен бути досить високим для того, щоб знизити до мінімуму вплив параметрів на потужність звуку, випромінюваного джерелом шуму на частотах нижче частоти f, визначеної за формулою:

де V— об'єм камери а кубічних метрах (м3).

Середній коефіцієнт звукопоглинання ά для всіх поверхонь ревербераційної камери не повинен перевищувати 0,16. На частотах вище f середній коефіцієнт звукопоглинання не повинен бути більше ніж 0,06.

ДОДАТОК Е
(обов'язковий)

МЕТОДИКА ПЕРЕВІРЯННЯ ЗВУКОВОГО ПОЛЯ
ВИПРОБОВУВАЛЬНИХ КАМЕР ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ
ШИРОКОСМУГОВОГО ЗВУКУ

Е.1 Вступ

Якщо об'єм камери менше зазначеного в 5.2, або якщо звукопоглинання камери більше зазначеного в 5.3, необхідно користуватись викладеною в цьому додатку методикою визначання можливості вимірювання широкосмугового звуку з точністю, зазначеною в таблиці 2. Ця методика дозволяє визначити похибку, обумовлену взаємодією джерела звуку і ревербераційного поля, a також похибку, викликану методикою усереднення результатів у часі і просторі (див. [18]}. Точність вимірювань широкосмугового звуку в кожній октавній і третинооктавній смузі характеризують стандартним відхилом вимірювань.

Е.2 Вимірювальні прилади й устатковання

Вимірювальні прилади, траєкторії мікрофонів або сітка їх розміщення повинні бути такими самими, як і під час випробовування джерела шуму. Викладена в цьому додатку методика вимірювань потребує використовування еталонного джерела звуку, характеристики якого повинні відповідати вимогам ISO 6926.

Вимірювальні прилади повинні відповідати вимогам, викладеним у розділі 6, Траєкторія руху мікрофона або сітка розміщення мікрофонів повинні відповідати вимогам, викладеним у 8.1.2.

Е.З Методика перевіряння

Проводять не менше шести вимірювань рівня звукового тиску ревербераційного поля в третинооктавних або октавних смугах, під час кожного вимірювання еталонне джерело звуку має знаходитися в іншому місці випробовувальної камери з дотриманням таких умов:

джерело повинно розміщуватися на підлозі камери нє ближче Х/2 від стінки і не ближче

до мікрофона, ніж це передбачено у 8.1.2. Відстань між будь-якими двома точками розміщення

джерела шуму має бути більше Х/4, це X — довжина хвилі центральної частоти найнижчої частотної смуги, на якій перевіряли звукове поле камери.

Джерело звуку не повинно розміщуватись у жодній точці центральної лінії камери. Точки розміщення еталонного джерела звуку мають бути у безпосередній близькості від місця, у якому має бути встановлене джерело шуму, що підлягає випробовуванню;

результати вимірювання звукового тиску в октавних і третинооктавних смугах під час застосовування еталонного джерела в кожному з визначених місць треба записувати з заокругленням до найближчих 0,5 дБ;

траєкторія руху мікрофона або сітка розміщення мікрофонів, розсіювачі звуку (якщо застосовуються), вимірювальні прилади і тривалість спостережень повинні бути такими самими, як під час випробовування устатковання з розміщенням джерела в тих самих точках.

Е.4 Розрахунки

Для кожної частотної смуги, у якій перевіряють звукове поле, розраховують стандартний відхил s за такою формулою:

де Ss — стандартний відхил рівня звукового тиску у частотній смузі, дБ;

Lpi - рівень тиску в смузі, визначений за методикою усереднення в часі і в просторі, викладеною в 8.3, дБ;

Lpm - середньоарифметичне значення рівня тиску в смузі, дБ;

Ns — кількість точок розміщення джерела.

Е.5 Перевіряння

У кожній частотній смузі перевіряють звукове поле камери для визначання її придатності для вимірювань широкосмугового шуму. Для цього розрахунковий стандартний відхил не пови-нен перевищувати граничних значень, наведених у таблиці Е.1.

Таблиця Е.1

Максимально допустимий стандартний відхил Lpi

Центральні частоти октавних смуг, Гц

Центральні частоти третинооктавних смуг, Гц

Максимально допустимий стандартний відхил, дБ

125

ВІД 100 ДО 160

1.5

250 і 500

» 200 » 630

1.0

1000 і 2000

» 800 » 2500

0,5

4000 і 8000

» 3150 » 10000

1,0

ДОДАТОК F
(обов'язковий)

МЕТОДИКА РОЗРАХОВУВАННЯ РІВНІВ ЗВУКОВОЇ ПОТУЖНОСТІ
В ОКТАВНИХ СМУГАХ ЧАСТОТ I А-ЗВАЖЕНОГО Р1ВНЯ
ЗВУКОВОЇ ПОТУЖНОСТІ ЗА РІВНЯМИ ЗВУКОВОЇ ПОТУЖНОСТІ
У ТРЕТИНООКТАВНИХ СМУГАХ ЧАСТОТ

F.1 Розраховують рівні звукової потужності в октавних смугах частот за формулою:

де Lwі— рівень у і-тій октавній смузі, дБ;

Lwj — рівень у j-тій третинооктавній смузі, дБ;

i,j — величини, взяті з таблиці F.1 у розділі F.3.

F.2 Розраховують Д-зважений рівень звукової потужності за формулою:

де LWJ — рівень у j-тій третинооктавній смузі, дБ;

j i Cj — величини, взяті з розділу F.3 для показників третинооктавних смуг відповідно;

Jмін і Jмакс— значення з таблиці F.1, відповідно для найнижчої і найвищої частот смуги вимірювань.

F.3 Значення С, для розрахунків за результатами, одержаними для третинооктавних смуг частот, наведено в таблиці F.1

Таблиця F.1

Значення j та Сj за результатами вимірювань у третинооктавних смугах частот

i

j

Центральні частоти третинооктавних смуг, Гц

Cj, дБ

1

1

2

3

50а

63а:Ь

80а

-30,2

-26,2

-22,5

2

4

5

6

100

125

160

-19,1

-16,1

-13,4

3

7

8

9

200

250

315

-10,9

-8,6

-6,6

4

10

11

12

400

500

630

-4,8

-3,2

-1.9

5

13

14

15

800

1000

1250

-0,8

0,0

0,6

6

16

17

18

1600

2000

2500

1.0

1,2

1.3

7

19

20

21

3150

4000

5000

1,2

1,0

0,5

6

22

23

24

6300

8000

10000

-0,1

1,1

-2,5

a) Показники для цієї частотної смуги можуть бути використані лише разом із матеріалами інформаційного додатка С.

b) Грубим шрифтом позначено центральні частоти октавних частотних смуг.


БІБЛІОГРАФІЯ

  1. ISO 3740 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources — Guidelines for the use of basic standards
  2. ISO 3743-1 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources— Engineering methods for small, movable sources in reverberant fields — Part 1: Comparison method for hard-walled test rooms
  3. ISO 3743-2 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources using sound pressure — Engineering methods for small, movable sources in reverberant fields — Part 2: Methods for special reverberation test rooms
  4. ISO 3744 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources using sound pressure — Engineering method in an essentially free field over a reflecting plane
  5. ISO 7574-2 Acoustics — Statistical methods for determining and verifying stated noise emission values of machinery and equipment — Part 2: Methods for stated values for individual machines
  6. ISO 7574-3 Acoustics — Statistical methods for determining and verifying stated noise emission values of machinery and equipment — Part 3: Simple (transition) method for stated values for batches of machines
  7. ISO 9295 Acoustics — Measurement of high-frequency noise emitted by computer and business equipment
  8. ISO 9296 Acoustics — Declared noise emission values of computer and business equipment
  9. ISO 9613-1 Acoustics-—Attenuation of sound during propagation outdoors — Part 1: Calculation of the absorption of sound by the atmosphere
  10. ISO 9614-1 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources using sound intensity — Part 1: Measurement at discrete points
  11. ISO 9614-2 Acoustics — Determination of sound power levels of noise sources using sound intensity — Part 2: Measurement by scanning
  12. Davy J.L. The variance of pure tone reverberant sound power measurements. Fifth International Congress on Sound and Vibration, December 15—18, 1997, Adelaide, South Australia
  13. Tohyama M., Imai A. and Tachibana H. The relative variance of sound power measurements using reverberation rooms. Journal of Sound and Vibration, 128 (1), 1989, pp. 57—69
  14. Weaver R,L On the ensemble variance of reverberation room transmission functions, the effect of spectral rigidity. Journal of Sound and Vibration, 130 (3), 1989, pp. 487—491
  15. Davy J.L. The relative variance of the transmission function of a reverberation room. Journal of Sound and Vibration, 77 (4), 1981, pp. 455—479
  16. Vorlander M. Revised relation between the sound power and the average sound pressure level in rooms and the consequences for acoustic measurements. Acustica, 81, 1995, pp. 332—343
  17. Hubner G. Experiences with the ISO 3740's series dealing with sound power measurement codes. Proceedings of the Inter-noise '86 Conference, Cambridge, MA, 1986, pp. 1365—1370
  18. Agerkvist F.T. and Jacobsen F. Sound power determination in reverberation rooms at low frequency. Journal of Sound and Vibration, 166, 1993, pp. 179—190
  19. Baade P.K. and G.C. Maling, Jr. Technical note on reverberation room qualification using multitone signals. Noise Control Engineering Journal, 1997
  20. Chu W.T, Room response measurements in a reverberation chamber containing a rotating diffuser. Journal of the Acoustical Society of America, 77 (3), 1985, pp. 1252—1256
  21. Maling G.C, Jr. Determination of sound power in reverberant rooms. Noise Control Engineering Journal, 25 (2), 1985, pp. 66—75
  22. Bodlund K. A normal mode analysis of the sound power injection in reverberation chambers at low frequencies and the effects of some response averaging methods. Journal of Sound and Vibration, 55 (4), 1977, pp. 563—590
  23. Baade P,K. History of the qualification procedures of American National Standard S1.21—1972. Noise Control Engineering, 7 (2), 1976, pp. 48—51
  24. Francois P.P., C.E. Ebbing and G.C Maling, Jr. Results from an international sound power round robin concerning measurements in reverberation rooms. Proceedings of the Inter-noise '86 Conference, 1973, pp. 549—558
  25. Ebbing C.E. and G.C. Maling, Jr. Reverberation room qualification for determination of sound power of sources of discrete frequency sound. Journal of the Acoustical Society of America, 54 (4), 1973, pp. 935—949
  26. Maling G. Calculation of the acoustic power radiated by a monopole in a reverberation chamber. Journal of the Acoustical Society of America, 42 (4), 1967, pp. 859—865
  27. Tichy J. and P.K. Baade, Effect of rotating diffusers and sampling techniques on sound pressure averaging in reverberation rooms. Journal of the Acoustical Society of America, 56 (1), 1974, pp. 137— 144
  28. Ebbing C.E. Experimental evaluation of moving sound diffusers for reverberation rooms. Journal of Sound and Vibration, 16 (1), 1971, pp. 99—118.

УКНД 17.140.01

Ключові слова: акустика, машини, устаткування, шум (звук), звукова потужність, визначання, ревербераційна камера, точні методи.