Про затвердження Типових інструкцій з безпечного ведення робіт для кранівників стрілових самохідних кранів та стропальників 


Наказ Державного комітету України
по нагляду за охороною праці
від 25 вересня 1995 року № 135


Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
10 жовтня 1995 р. за № 371/907


Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказом Державного комітету України з промислової безпеки,
 охорони праці та гірничого нагляду


 від 1 жовтня 2007 року № 232


Згідно з пунктом 4 Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328 та Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16 грудня 1993 р. № 128, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Типову інструкцію з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів та Типову інструкцію з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, що додаються.

2. Зазначені Типові інструкції ввести в дію з 1 січня 1996 року.

3. З метою поліпшення роботи щодо запобігання нещасним випадкам і аваріям при експлуатації, ремонті та монтажі вантажопідіймальних кранів міністерствам, відомствам, підприємствам, установам, організаціям, громадянам, які є власниками кранів та які їх експлуатують, розробити з урахуванням специфіки виробництва на основі Типових інструкцій і затвердити в установленому порядку виробничі інструкції для кранівників стрілових самохідних кранів та стропальників і видати їх цим робітникам під розписку та встановити контроль за їх виконанням.

4. Вважати такими, що не застосовуються на території України:

- Інструкцію з безпечного ведення робіт для машиністів (кранівників) стрілових самохідних кранів (залізничних, автомобільних, гусеничних, пневмоколісних), затверджену Держгіртехнаглядом СРСР 21 жовтня 1966 р.;

- Інструкцію з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затверджену Держгіртехнаглядом СРСР 29 листопада 1966 р.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови комітету Штефана П. Т. 

 

 

Голова Комітету

С. П. Ткачук



 

 

 

 

 
 
 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці
від 25 вересня 1995 р. № 135

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 жовтня 1995 р. за № 371/907



ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ
З БЕЗПЕЧНОГО ВЕДЕННЯ РОБІТ ДЛЯ КРАНІВНИКІВ (МАШИНІСТІВ) СТРІЛОВИХ САМОХІДНИХ (АВТОМОБІЛЬНИХ, ГУСЕНИЧНИХ, ЗАЛІЗНИЧНИХ, ПНЕВМОКОЛІСНИХ) КРАНІВ

(У Типовій інструкції слово "власник" замінено словами "суб'єкт господарювання" у відповідних відмінках, слово "робітники" замінено словом "працівники" у відповідних відмінках, слова "особою, відповідальною за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами" замінено словами "працівником, відповідальним за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами" у відповідних відмінках згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 1 жовтня 2007 року № 232)

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена на основі Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (далі - Правила).

(пункт 1.1 у редакції наказу Державного комітету України з промислової
 безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

1.2. Для керування та обслуговування стрілових самохідних кранів суб'єкт господарювання зобов'язаний призначити кранівників, які мають посвідчення на право керування краном даного типу.

На парові крани для обслуговування парового котла, крім кранівника, слід призначити його помічника. На крани з іншим приводом помічники призначаються в тих випадках , коли це передбачено інструкцією по монтажу та експлуатації крана або зумовлюється місцевими умовами роботи.

Керування автомобільним краном може бути доручено шоферу після його навчання та атестації в кваліфікаційній комісії.

Навчання та атестація зазначених осіб проводиться в порядку, встановленому Правилами.

1.3. У разі, коли кран знаходиться в приватній власності, обов'язки кранівника, його помічника може виконувати суб'єкт господарювання за умови, що він пройшов навчання та атестацію як кранівник у порядку, встановленому Правилами.

1.4. Для підвішування вантажу на гак крана призначаються стропальники. До виконання обов'язків стропальників можуть бути допущені інші працівники (такелажники, монтажники, тощо), що пройшли навчання за професією, кваліфікаційною характеристикою котрої передбачено виконання робіт по стропуванню вантажу.

У разі, коли кран знаходиться в приватній власності, обов'язки стропальника може виконувати суб'єкт господарювання за умови, що він пройшов навчання та атестацію як стропальник у порядку, встановленому Правилами.

1.5. При роботі двох і більше стропальників один із них призначається старшим.

1.6. У випадках, коли зона, що обслуговується краном, повністю не оглядається з кабіни і відсутній радіо- або телефонний зв'язок між кранівником і стропальником, для передавання сигналів стропальника кранівнику працівником, відповідальним за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, призначається сигнальник.

1.7. Для виконання обов'язків кранівника та його помічника можуть бути призначені працівники, які досягли 18 років. Перед призначенням на роботу вони повинні пройти медичний огляд для визначення відповідності їх фізичного стану вимогам, що ставляться до цих професій.

1.8. Під час роботи кранівник та його помічник повинні мати при собі посвідчення на право керування краном.

1.9. Допуск до роботи кранівників та їх помічників і стропальників оформлюється наказом по цеху або підприємству. Допуск кранівників до обслуговування і ремонту електроустаткування крана може бути здійснений лише з дозволу головного енергетика підприємства в порядку, встановленому Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів", затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533.

(абзац перший пункту 1.9 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
 та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

У випадку, коли кран знаходиться у приватній власності і його обслуговування , згідно з договором, ведеться підприємством (організацією), що має відповідний дозвіл органів Держнаглядохоронпраці, порядок допуску до роботи кранівників, їх помічників визначається договором між суб'єктом господарювання крана та підприємством (організацією), що обслуговує цей кран (крани).

1.10. Перед допуском до роботи кранівників та їх помічників проводиться перевірка знань Правил, інструкцій для стропальників, інструкцій заводів-виробників з експлуатації вантажопідіймальних кранів, інших нормативно-правових актів з охорони праці та нормативних документів у порядку, встановленому Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511.

(пункт 1.10 у редакції наказу Державного комітету України з промислової
 безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

1.11. Пункт 1.11 вилучено

(згідно з наказом Державного комітету України з промислової
 безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

1.12. Пункт 1.12 вилучено

(згідно з наказом Державного комітету України з промислової
 безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232,
 у зв'язку з цим пункти 1.13 - 1.15 вважати пунктами 1.11 - 1.13 відповідно)

1.11. Навчений та атестований кранівник повинен:

1.11.1. Знати виробничу інструкцію, а також інструкцію заводу-виготівника по монтажу та експлуатації крана.

(підпункт 1.11.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
 та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

1.11.2. Знати будову крана, будову і призначення його механізмів і приладів безпеки.

1.11.3. Володіти навичками, необхідними для керування механізмами крана та догляду за ними.

1.11.4. Знати фактори, що впливають на стійкість крана і причини втрати стійкості.

1.11.5. Знати асортимент і призначення мастильних матеріалів, що застосовуються для змащування частин, які труться.

1.11.6. Знати встановлений Правилами порядок обміну сигналами зі стропальниками.

1.11.7. Знати безпечні способи стропування і зачіплювання вантажів.

1.11.8. Уміти визначати придатність до роботи канатів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв та тари (стропів, траверс, захватів, тощо).

1.11.9. Знати встановлений Правилами порядок проведення робіт краном поблизу ліній електропередачі (далі - ЛЕП).

1.11.10. Знати прийоми звільнення від дії струму осіб, які потрапили під напругу, і способи надання їм першої допомоги.

1.12. Кранівник контролює роботу свого помічника і стропальника, відповідає за дії учня, що проходить у нього стажування, і за порушення вказівок щодо керування та обслуговування крана, викладених у виробничій інструкції.

1.13. Кранівнику забороняється виводити з дії прилади безпеки (заклинювати контактори, вимикати обмежувачі, наприклад, такі як: вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання та опускання стріли, гальмові електромагніти, електричний захист, тощо), а також виконувати роботу краном у разі їх несправності.

2. Обов'язки кранівника перед пуском крана в роботу

2.1. Перед тим як стати до роботи, кранівник пересвідчується у справності всіх механізмів, металоконструкцій та інших частин крана, а також у стані грунту або залізничної колії на місці наступної роботи крана. Для цього кранівник повинен:

2.1.1. Оглянути механізми крана, їх кріплення і гальма, а також ходову частину, тягові і буферні пристрої.

2.1.2. Перевірити наявність і справність огорож механізмів.

2.1.3. Перевірити мащення передач, підшипників і канатів, а також стан мастильних пристосувань і сальників.

2.1.4. Оглянути у доступних місцях металоконструкцію і з'єднання секцій стріли та елементів її підвіски (канатів, розтяжок, блоків, серг, тощо), а також металоконструкцію і зварні шви ходової рами (шасі) та поворотної частини.

2.1.5. Оглянути в доступних місцях стан канатів та їх кріплення на барабані, стрілі, грейфері, а також укладку канатів у рівчаках блоків і барабанів.

2.1.6. Оглянути гак та його кріплення в обоймі, грейфер або вантажопідіймальний магніт, а також ланцюги і кільця його підвіски.

2.1.7. Перевірити справність додаткових опор (висувних балок, домкратів), стабілізаторів, а у залізничних кранів - також рейкових захватів.

2.1.8. Перевірити комплектність противаги і надійність її кріплення.

2.1.9. Перевірити наявність і справність устаткування та приладів безпеки на крані (обмежувача вантажопідіймальності або вантажного моменту, всіх кінцевих вимикачів, покажчика вантажопідіймальності у залежності від вильоту стріли, покажчика нахилу крана, тощо).

2.1.10. Перевірити справність освітлення крана, буферних ліхтарів і фар.

2.1.11. При прийманні електричного крана провести зовнішній огляд (без зняття кожухів і розбирання) електричних апаратів (рубильників, контакторів, контролерів, пускових опорів, гальмових електромагнітів, кінцевих вимикачів), а також оглянути кільця або колектори електричних машин та їх щітки. Якщо кран живиться від зовнішньої мережі, то кранівник повинен перевірити справність гнучкого кабеля.

2.1.12. Провести при прийманні крана з гідроприводом огляд системи привода, гнучких шлангів, якщо вони застосовуються, насосів і запобіжних клапанів на напірних лініях.

2.1.13. Провести разом із помічником огляд парового котла на кранах із паровим приводом; перевірити стан і роботу контрольних приладів, запірної і регулювальної апаратури, а також запобіжних клапанів.

2.2. Кранівник разом із стропальником повинен перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і наявність на них клейм або бірок із позначенням вантажопідіймальності, дати випробування і номера.

2.3. При прийманні працюючого крана його огляд треба проводити разом із кранівником, який здає зміну. Для огляду крана суб'єкт господарювання, установи або цеху зобов'язаний надати на початку зміни необхідний час.

(пункт 2.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
 та гірничого нагляду від 01.10.2007 р. № 232)

2.4. Огляд крана повинен здійснюватися тільки при непрацюючих механізмах, а огляд електрокрана - при вимкнутому рубильнику в кабіні кранівника. Огляд гнучкого кабеля повинен здійснюватися при вимкнутому рубильнику, що подає напругу на кабель.

2.5. При огляді крана кранівник повинен користуватися переносною лампою з напругою не більше 42 В.

2.6. Після огляду перед пуском крана в роботу кранівник, пересвідчившись у дотриманні необхідних габаритів наближення, зобов'язаний випробувати механізми на холостому ходу і перевірити при цьому справність дії:

2.6.1. Механізмів крана та електричної апаратури, якщо така є.

2.6.2. Приладів і пристроїв безпеки.

2.6.3. Гальм.

2.6.4. Гідросистеми на кранах з гідросистемою.

2.7. При виявленні під час огляду і випробуваннях крана несправностей чи недоліків, які перешкоджають безпечній роботі, і неможливості їх усунення своїми силами кранівник, не приступаючи до роботи, доповідає про це особі, відповідальній за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, й інформує працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.