3.3.11. Допускається при прийманні вибухових речовин (ВР), що надходять на видатковий склад в несправній (зіпсованій) тарі, проводити випробування по зовнішньому їх вигляду та на здатність до передачі детонації. Випробування виконуються підривниками або лаборантами під керівництвом завідуючого складом ВМ.

3.3.12. Результати всіх випробувань ВМ необхідно оформлювати актами.

3.3.13. При виявленні дефектів під час огляду або отриманні незадовільних результатів випробувань складається рекламаційний акт, котрий надсилається заводу-виготовлювачу та місцевому органу Держнаглядохоронпраці. Видавання ВМ такої партії забороняється. Питання щодо подальшого використання ВМ вирішується комісією з участю представників служби підривних робіт і бухгалтерії підприємства-споживача ВМ та підприємства-виготовлювача ВМ.

3.3.14. Hа видатковому складі ВМ повинні знаходитись інформація про строки випробувань ВМ, а також інструкції для їх випробувань, з котрими повинні бути обізнані працівники складу.

3.3.15. ВМ, що не відповідають вимогам нормативних документів, підлягають знищенню за письмовим розпорядженням замісника головного інженера по БПР.

3.4. Методи проведення підривних робіт та способи підривання.

3.4.1. Hа територіях металургійних підприємств проведення підривних робіт повинно здійснюватись шпуровими, свердловинними зарядами та зарядами, розміщуваними в рукавах. Допускається використання накладних зарядів з дотриманням п. 6.1 цієї інструкції.

3.4.2. Для ініціювання зарядів дозволяється використання вогневого підривання та підривання з використанням детонуючого шнура (ДШ). Підривання з використанням електродетонаторів (ЕД) дозволяється тільки при обробці металу вибухом (п.6.3 існуючої Інструкції), а також при застосуванні ЕД, нечутливих до блукаючих струмів, (наприклад ЕД-24), якщо температура масиву, що буде підриватися, не досягає50 град.С.

3.4.3. Вибір метода проведення підривних робіт і способа підривання у кожному окремому випадку визначається проектом (паспортом) з врахуванням особливих умов для кожної роботи та основних положень цієї Інструкції. В необхідних випадках підривання може бути комбінованим (шпури, свердловини, рукава).

3.4.4. Заряди завжди повинні розраховуватись на рихлення.

3.5. Підготовка до виконання підривних робіт.

3.5.1. Розпочинати підготовку рукавів, місць буріння шпурів, свердловин та інших технологічних операцій, пов'язаних з підготовчими операціями, для виконання підривних робіт дозволяється тільки після повної зупинки основного металургійного агрегата та передачі його ремонтним організаціям, при цьому обов'язкове дотримання вимог Положення про використання наряд-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах і в організаціях Міністерства металургії СРСР.

3.5.2. Вентиляція та освітлення місць підготовки і проведення підривних робіт, буріння та охолодження шпурів, свердловин, підготовка рукавів виконуються згідно проекта організації робіт (ПОР) на проведення вибухів.

3.5.3. Освітленість на робочому місці підривника повинна бути не менше 30 люксів.

3.5.4. Місця знаходження підривників під час виконання вибуха повинні передбачатися проектом за межею небезпечної зони.

3.5.5. Підходи до місця проведення підривних робіт та укриття підривників повинні бути звільнені та достатньо освітлені. Східці та сходові площадки повинні бути міцно закріплені і мати сходові поруччя (огорожі), а також очищені від сміття та сторонніх предметів. Користуватися канатними драбинами забороняється.

3.6. Відповідальність за безпечне проведення підривних робіт.

3.6.1. Директор головного підприємства несе відповідальність за: забезпечення дільниці підривних робіт складом ВМ потрібної місткості та транспортними засобами для перевезення ВМ; забезпечення місць зберігання ВМ воєнізованою або озброєновахтерською охороною.

3.6.2. Головний інженер головного підприємства несе відповідальність за:

організацію підготовки та безпечне проведення підривних робіт;

своєчасне притягнення до відповідальності порушників порядку зберігання, обліку та використання ВМ;

організацію встановленого порядку розслідування нещасних випадків та випадків втрат ВМ;

контроль за своєчасним проведенням інструктажів з охорони праці.

3.6.3. Замісник головного інженера по БПР несе відповідальність за:

-контроль за станом та організацією експлуатації засобів доставки та транспортування ВМ;

-зберігання ВМ в кількостях, не перевищуючих встановлених норм;

-дотримання встановленого порядку допуску осіб до проектування, керівництва, проведення підривних робіт і зберігання ВМ;

-своєчасне забезпечення дільниць підривних робіт необхідним асортиментом ВМ;

-організацію охорони при транспортуванні та розвантаженні ВМ на складі та місцях робіт;

-допуск до проведення підривних робіт та випробування ВМ тільки осіб, які мають на це право;

-правильну постановку обліку на складі;

-правильність організації випробування ВМ, що надходять на склад;

-організацію регулярного нагляду за технічним станом складу ВМ, засобами протипожежного захисту та роботою обслуговуючого персоналу та охорони;

-контроль за витратами ВМ за призначенням;

-правильність та обгрунтованість заявок на виконання підривних робіт та отримання ВМ;

-контроль за вірне складення проекту (паспорта) підривних робіт;

-забезпечення щомісячної перевірки порядку зберігання, приймання, відпускання та обліку ВМ на складі;

-організацію і проведення пробних підривань для складання проекту (паспорта) на виконання підривних робіт;

-контроль за дотриманням вимог ДHАОП 0.00-1.17-92 персоналом, виконуючим підривні роботи.

3.6.4. Hачальник (старший майстер) дільниці підривних робіт несе відповідальність за:

-організацію підривних робіт щодо суворої їх відповідності проекту (паспорту);

-додержання підпорядкованим йому персоналом порядка зберігання, обліку, використання та транспортування ВМ;

-допуск до проведення підривних робіт тільки осіб, які мають на це право;

-стан контролю за своєчасною звітністю підривників про витрати ВМ та повернення підривниками залишків ВМ на склад, а також контролю за правильне потвердження витрат ВМ підривниками;

-розставлення постів оточення небезпечної зони до початку підривних робіт згідно проекту;

-своєчасне проведення інструктажів з охорони праці. 3.6.5. Майстер дільниці підривних робіт несе відповідальність за:

-виконання підривних робіт згідно проекту (паспорта);

-відповідність підготовки робочого місця підривника вимогам з охорони праці, передбаченим проектом (паспортом), віддання дозволу підривнику на вибух;

-допуск до проведення підривних робіт тільки осіб, вказаних в наряді;

-огляд місця підривних робіт після вибуху та провітрювання;

-керівництво своєчасною та безпечною ліквідацією невибухлих зарядів;

-допуск працівників на місце підривання після вибуху;

-витрати ВМ підривниками за призначенням;

-правильність підтвердження про витрати ВМ підривниками;

-своєчасне інформування начальника дільниці (старшого майстра) щодо невибухлих зарядів, записи в журналі ліквідації невибухлих зарядів, своєчасність їх ліквідації;

-виставлення постів охорони біля місць розташування невибухлих зарядів. 3.6.6. Завідуючий складом ВМ несе відповідальність за:

-додержання встановлених правил зберігання, розміщення, приймання, обліку, випробувань ВМ;

-своєчасне оприбуткування ВМ;

-видавання ВМ в відповідності з наряд-путівкою;

-псування, недостачу або надлишки ВМ на складі;

-оформлення прибутково-видаткових документів на ВМ;

-зберігання печаток, ключів від сховищ, пломбуючих щипців, не доводячи до їх втрати або передачі іншим особам;

-перевантаж складу. 3.6.7. Роздавальник ВМ несе відповідальність за:

-додержання встановлених правил зберігання, розміщення, приймання, обліку та видавання ВМ;

-псування, недостачу або надлишки ВМ на складі;

-правильне оформлення видаткових документів на ВМ;

-видавання ВМ тільки підривникам, відзвітувавшим своєчасно за використані ВМ. 3.6.8. Підривник несе відповідальність за:

-зберігання отриманих ним ВМ;

-передачу ВМ змінному підривнику не в відповідності з інструкцією та іншим особам;

-втрати, самовільне знищення або залишання ВМ на робочих місцях, а також використання ВМ не за призначенням;

-проведення підривних робіт з відступом від проекту (паспорта);

-додержання заходів з охорони праці, що належать до його компетенції;

-своєчасне повернення на склад залишків невикористаних ВМ та за достовірність записів в наряд-путівці щодо дійсних витрат ВМ;

-належний огляд місця проведення підривних робіт після підривання;

-додержання правил з транспортування ВМ від місця зберігання до місця роботи та назад.

4. ПРОВЕДЕHHЯ ПІДРИВHИХ РОБІТ В ГАРЯЧИХ МАСИВАХ.

4.1. Специфічні особливості підготовки і проведення підривних робіт.

4.1.1. При виконанні підривних робіт на металургійних підприємствах слід керуватися ДHАОП 0.00-1.17-92.

4.1.2. Перед заряджанням шпурів (свердловин, рукавів) в гарячих масивах обов'язкова перевірка їх довжини та діаметра підривниками, а міри охолодження спеціалістами дільниці підривних робіт.

4.1.3. Довжину та діаметр шпура (свердловини, рукава) контролюють шаблонами. Діаметр шаблона повинен на 5-10 мм перевищувати діаметр зарядів, що використовуються. В разі необхідності майстру дільниці підривних робіт допускається до заряджання коректувати масу ВР або кількість зарядів.

4.1.4. Результати вимірювань температури перед заряджанням записують в спеціальний пронумерований журнал вимірювань температури. Температура повинна вимірюватися на дні шпура (свердловини, рукава) перевіреними термометрами або термопарами згідно інструкцій по їх експлуатації.

4.1.5. Бойовики для підривання гарячих масивів повинні виготовлятися в будинку підготовки ВМ або в інших місцях, встановлених керівником або головним інженером підприємства по узгодженню з місцевими органами Держнаглядохоронпраці, але не ближче 50 м від місця заряджання.

4.1.6. Забороняється підривання шпурів (свердловин, рукавів) в гарячих масивах без набійки. Для набійки дозволяється застосовувати тільки добре просіяний пісок чи глину. Ущільнення набійки заборонено.

4.1.7. При підриванні гарячих масивів забороняється використання розосереджених зарядів з проміжною інертною набійкою (пісок, глина) або повітряними проміжками.

4.1.8. Одночасне підривання групи зарядів в гарячих масивах дозволяється виконувати тільки з використанням детонуючого шнура (ДШ). При підриванні поодиноких зарядів дозволяється використання вогневого підривання.

4.1.9. Частина ДШ, розміщувана поза зарядом, повинна бути термоізольована оболонкою із азбесту товщиною не менше 6 мм.

4.1.10. Дублювання підривної мережі з використанням ДШ обов'язкове.

4.1.11. Запалювальну трубку слід приєднувати до магістралі ДШ в місці, зручному для відходу підривників в укриття.

4.1.12. При температурі в шпурі 81-200 град.С дозволяється підривати одночасно двома підривниками не більше двох зарядів, при температурі 45-80 град.С не більше п'яти зарядів.

При температурі 45 град.С і нижче кількість зарядів, що підриваються одночасно, не обмежується.

4.1.13. Після кожного підривання в закритих приміщеннях (об’ємах) допуск підривників до місця підривання для підготовки слідуючого вибуху дозволяється тільки після повного провітрювання, огляду місця робіт керівником підривних робіт разом з керівником робіт по ремонту.

4.1.14. Ліквідація невибухлих зарядів при підривних роботах виконується згідно ДHАОП 0.00-1.17-92.

4.2. Підривні роботи в доменних цехах.

4.2.1. В доменних цехах дозволяється виконувати слідуючі роботи: утворення прорізів (вікон) в кладці; обвалювання охолоді та вогнетривкої футеровки; розпушування гарнісажу та руйнування кладки поду; розтинання металевого "козла"; руйнування кладки повітронагрівника.

4.2.2. Підривні роботи всередині печі допускаються при умові виконання необхідних заходів щодо очищення повітря від отруйних газів та контролю за вміщенням вуглекислого газу в місцях проведення підривних робіт.

4.2.3. Hа час виконання підривних робіт керівником ремонту для своєчасного усунення можливих ушкоджень на печі повинна бути створена бригада в складі водопровідника, електрика, монтажника, газорятівника, а при необхідностіі працівників інших спеціальностей. Бригада очолюється особою, призначеною наказом або розпорядженням, і виконує вказівки керівника підривних робіт. Під час підривних робіт бригада повинна знаходитись за межами небезпечної зони, а керівник підривних робіт повинен мати з нею зв'язок.  

4.2.4. Керівник підривних робіт повинен мати прямий телефонний або радіофікований зв'язок з диспетчерами доменного цеху і підприємства.  

4.2.5. Перед утворенням прорізу (вікна) в кладці доменної печі супроти повинен бути улаштований захист з сталевих листів товщиною не менше 10 мм. Захист повинен бути міцним і не допускати розсіювання осколків від вибуху.  

4.2.6. Обвалювання охолоді та вогнетривкої футеровки.  

4.2.6.1. До початку підривних робіт рівень шихтових матеріалів в доменній печі потрібно знизити на один метр нижче нижнього рівня охолоді.  

4.2.6.2. Кільцева охолодь повинна бути спочатку розірвана вздовж по вертикалі не менш чим в двох місцях, після чого її підбивають знизу по горизонталі.  

4.2.6.3. При відставанні охолоді від кладки або зміщенні її відносно вісі шпура в кладці повторні вибухи повинні виконуватись з використанням зарядів, розміщених в цупких гільзах. Заряди в шпур подають за допомогою дерев'яних жердин, до яких кріплять заряд.  

4.2.6.4. Hеодноразові прострілювання шпурів під час обвалювання охолоді призводять до збільшення їх діаметра. В даному випадку для проведення послідуючих вибухів шпури повинні бути ретельно забиті вогнетривкою глиною, в якій слід повторно пробурити шпури необхідного діаметра.  

4.2.6.5. Забороняється проведення підривних робіт при появі полум'я між кладкою та охолоддю, що відійшла від кладки внаслідок підривних робіт, до його повного усунення.