ДСТУ 3273-95. Безпека промислових підприємств. Загальні положення та вимоги.


ДСТУ 3273-95

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

БЕЗПЕКА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Загальні положення та вимоги


БЕЗОПАСНОСТЬ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ

Общие положения и требования


INDUSTRIAL ENTERPRISES SAFETY

General principles and requirements

Чинний від 1996—07—01


ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО і ВНЕСЕНО НВК «Київський інститут автоматики»; НТЦ з ядерної та радіаційної безпеки при Держкомітеті України з ядерної і радіаційної безпеки; НВП «Топаз-Інформ; РВПС України АН України

2 ЗАТВЕРДЖЕНО і ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 19 грудня 1995 p № 434

3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4 РОЗРОБНИКИ: О. А. Хлобистова, канд. техн. наук (керівник роз­робки), І. К. Бистряков, канд. техн. наук, О. О. Бичков, канд. техн. наук, В. M. Глитало, Ю. М. Кобзар, О. Г. Кордюк, Ю. М. Крохмаль, А, В. Перельмутер, д-р техн. наук, С. С. Огороднік, д-р техн. наук, В.Г. Сахаев, д-р економ, наук, О. М. Трофимчук, канд. техн. наук, Є. В. Хлобистов

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт установлює загальні положення та вимоги до нормуван­ня та забезпечення безпечності промислових, зокрема агропромислових під­приємств усіх видів, а також інших виробничих комплексів, зорієнтованих на випуск, збереження та переміщення товарів чи надання послуг (далі — під­приємств), що діють, модернізуються (реконструюються, розширюються, тех­нічно переоснащуються) чи будуються.

Цьй стандарт рекомендується використовувати під час розробки: тех-ніко-економічного обгрунтування (ТЕО), техніко-економічних розрахунків (ТЕР) та проектної документації окремих підприємств, їхніх груп, вузлів та районів, а також територіальних комплексних схем охорони природи і екологічних обгрунтувань урбанізованих, сільських, рекреаційних та інших видів територій.

Терміни та визначення, що використані в цьому стандарті, відповіда­ють ДСТУ 2156 та ДСТУ 2272.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті наведено посилання на такі державні стандарти: ДСТУ 2156—93 Безпечність промислових підприємств. Терміни та виз­начення

ДСТУ 2272—93 Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Терміни та визначення

ГОСТ 12.1.004—91 Система стандартов безопасности труда. Пожар­ная безопасность. Общие требования

ГОСТ 12.1.007—76 Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности

ГОСТ 12.2.003—91 Система стандартов безопасности труда. Обору­дование производственное. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.3.002—75 Система стандартов безопасности труда. Процес­сы производственные. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.4.011—89 Система стандартов безопасности труда. Средст­ва защиты работающих. Общие требования и классификация

ГОСТ 17.0.0.04—90 Охрана природы. Экологический паспорт промыш­ленного предприятия. Основные положения.

3 ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ВИМОГ ДО БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Встановлення вимог до безпечності конкретного підприємства, що будується чи реконструюється, полягає у визначенні складу (номенклатури) показників, які використовують для кількісного опису безпечності, та у визна­ченні гранично припустимих числових значень (норм) цих показників.

Для підприємств, що являють собою сукупність технологічних комп­лексів, до складу яких входять потенційно небезпечні об'єкти ( далі — об'єк­ти), і при цьому для кожного з них можна сформулювати поняття аварій, що можуть виникати і протікати незалежно одна від одної, вимоги до безпеч­ності повинні задаватись для кожного об'єкта, для окремого підприємства в цілому, а також для групи підприємств (промислових вузлів).

3.2 Вимоги до безпечності підприємств повинні встановлюватись з ура­хуванням усієї сукупності чинників, від яких залежить характер та рівень впливу підприємства на реципієнтів.

3.3 Підприємства мають бути диференційовані:

— за видами джерел небезпеки (радіаційні, хімічні, біологічні, фізичні, механічні,бактеріологічні, пожежонебезпечні);

— за інтенсивністю джерел небезпеки (постійне випромінювання, зал­пові викиди, накопичення небезпечного ефекту на поверхні грунту тощо);

— за характером та ступенем впливу на реципієнтів;

— за сферою забруднення (атмосфера, гідросфера, літосфера). Відповідно до перелічених ознак підприємства (об'єкта) формулюють­ся вимоги до його безпечності.

3.4 Вимоги до безпечності підприємства встановлюються органами Дер­жавного регулювання в особі органів Мінекобезпеки, Держкомохоронпраці, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства внутрішніх справ, а також на­ціональних і територіальних органів управління згідно з чинним законодав­ством.

3.4.1 Державне регулювання безпечності здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерством охорони здоров'я України, іншими органами державної вико­навчої влади згідно з законодавством України. Воно спрямоване на знижен­ня до прийнятного рівня впливу небезпечних і шкідливих факторів (зокрема виробничих) і полягає:

— в розробці принципів, критеріїв та умов, які враховують світовий досвід та вимоги чинних нормативних документів;

— у виданні нормативних документів з безпеки те якості робіт на всіх стадіях та етапах циклу існування підприємства;

— у здійсненні державної експертизи;

— у наданні дозволу або ліцензій на всі види діяльності, визначені державними нормативними документами з безпеки;

— в Інспектуванні проведення робіт на відповідність наданим ліцен­зіям;

— у визначенні процедури звітності, структури звіту та переліку пара­метрів та показників, які повинні бути в ньому відображені.

3.4.2 Державні органи регулювання для підприємств окремих видів та груп установлюють параметри та характеристики, які визначають їхній нега­тивний вплив на екологічний стан та його розвиток і сукупність яких потребує реалізації заходів для захисту працівників, населення регіону та навколиш­нього середовища, а також призначають екологічну експертизу як дня під­приємств, що проектуються, так і для підприємств, що діють.

3.4.3 Державні органи регулювання установлюють процедуру та фор­ми звітності про безпечність підприємств, а також відповідальність посадо­вих осіб за якість і своєчасність звітності.

3.4.4 Нагляд за додержанням вимог до безпечності підприємств здій­снюють органи Держнагляду:

— Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

— органи державного нагляду за ядерною та радіаційною безпекою Міністерства охорони природи та ядерної безпеки;

— органи державного пожежного нагляду управління пожежної охо­рони Міністерства внутрішніх справ України;

— органи та установи санітарно- епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

3.5 Вимоги до безпечності підприємства формулюються як у вигляді технічних і організаційних заходів, так і у вигляді гранично допустимих зна­чень показників безпечності.

3.5.1 Технічні та організаційні заходи, що формулюються у вигляді на­станов і правил, визначаються вимогами фізичного захисту підприємства Вони перешкоджають несанкціонованому поширенню дії джерел небезпеки, що є на підприємстві, і попереджають несанкціонований доступ до встанов­лених проектом вразливих місць.

3.5.2 Види та номенклатура показників безпечності повинні встанов­люватись таким чином, щоб надати можливість визначити як окремий, так і сукупний збиток для різних реципієнтів від впливу окремих факторів, зокре­ма і транскордонний ефект цього впливу.

3.5.3 Потрібні числові значення показників безпечності встановлюють на підставі аналізу технологічного процесу з урахуванням як наслідків функ­ціонування, так і цінності створюваного продукту чи наданих послуг.

3.5.4 Показники безпечності поділяють на проектні та оперативні. Проектні показники характеризують безпечність, закладену в технічній документації підприємства.

Оперативні показники описують поточні значення рівня безпечності і відображають стан підприємства на час проведення контролю. Оперативні показники служать мірою наближення підприємства до межі безпечної екс­плуатації і тому для них у проектній документації мають бути встановлені граничні значення.

4 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

4.1 Забезпечення потрібного рівня безпечності досягається проведен­ням спеціального комплексу робіт на всіх стадіях проектування, будівництва, експлуатації, зняття з експлуатації та ліквідації підприємства.

4.2 Під час вирішення питань, пов'язаних з забезпеченням потрібного рівня безпечності, необхідно враховувати особливості підприємств, що на­звані нижче.

4.2.1 Кожне підприємство в усіх режимах його функціонування, тією чи іншою мірою впливає на здоров'я та тривалість життя персоналу, населення регіону, а також на стан навколишнього середовища.

4.2.2 Як реципієнти виступають:

— люди;

— флора і фауна;

— атмосфера, гідросфера і літосфера;

— урбанізовані та сільськогосподарські території;

— об'єкти рекреації;

— території,які охороняються особливо (національні парки, заповід­ники, пам'ятки історії та культури тощо);

— інші матеріальні об'єкти будь-якої форми власності.

4.2.3 Забезпечення безпечності підприємства полягає в зниженні по­тенційної небезпеки до припустимого рівня.

4.2.4 Забезпечення безпечності пов'язано з витратами, які, з одного боку, повинні порівнюватись із цінністю продукції чи послуг, що надаються підприємством, а, з другого боку, з можливими прямими та побічними втра­тами від його функціонування в усіх режимах експлуатації.

4.3 Під час вирішення питань безпечності кількісний опис, аиаліз, оці­нювання чи контроль та заходи для забезпечення безпечності повинні вико­нуватись по кожному джерелу небезпеки, кожному виду аварій і кожному режиму функціонування окремо з урахуванням композиційних, технічних та ергатичних факторів.

4.3.1 До композиційних факторів належать:

— природно-кліматична характеристика району розташування підпри­ємства;

— розміщення цехів, дільниць, а також технологічного обладнання сто­совно можливості локалізації аварійної ситуації;

— забезпечення доступу до обладнання під час робіт по відновленню об'єкта;

— інші зовнішні природні та техногенні фактори, що заливають на ви­никнення аварійних ситуацій і розповсюдження дії джерел небезпеки, які е на підприємстві.

4.3.2 До технічних факторів належать:

— технологія виробництва;

— рівень надійності технологічного обладнання, а також будівель, спо­руд і елементів інженерної інфраструктури;

— рівень надійності системи керування підприємством і технологічним процесом;

— склад і рівень надійності системи безпеки;

— склад, кількість і якість компонентів, що забезпечують нормальну експлуатацію, а також функціонування підприємства в аварійному режимі та під час ліквідації наслідків аварії;

— внутрішній самозахист об'єктів, що входять до скледу підприємства, зокрема наявність аварійного планування (перелік заходів, які повинні бути вжиті в аварійному режимі);

— ресурсоспоживання підприємства.

Вимоги до безпечності технологічного обладнання підприємства по­винні відповідати ГОСТ 12.2.003, вимоги до безпечності виробничих про­цесів — ГОСТ 12.3.002, а вимоги до безпечності будівель та споруд — бу­дівельним нормам і правилам з надійності та безпеки.

Якщо виробнича діяльність підприємства пов'язана з шкідливими речо винами, то вимоги до безпечності їхнього виробництва, застосування та збе­реження повинні відповідати ГОСТ 12.1.007.

4.3.3 До ергатичних факторів належать:

— склад, умови, режим роботи та рівень культури безпеки осіб, як виконують та забезпечують всі види робіт на всіх стадіях та етапах циклу існування підприємства;

— точність, повнота і доступність настанов, правил та інструкцій для персоналу, які регламентують його дії для забезпечення безпечності під приємства, зокрема наявність аварійного планування.

4.4 Розрізняють такі режими функціонування підприємства:

— нормальна експлуатація;

— аварійна ситуація;

— аварійний режим;

— ліквідація наслідків аварії;

— зняття з експлуатації;

— ліквідація підприємства.

4.4.1 До нормальної експлуатації належить регламентне виконання всіх процедур, що передбачені технологічним процесом підприємства(пуск, зупинка, робота на проектному рівні потужності та зміни потужності, заван­таження сировинк і таке інше)

4.4.2 Аварійна ситуація характеризується такими порушеннями у про­тіканні технологічних процесів або появою таких відмов у роботі обладнання та стану споруд, за яких для забезпечення безпечності на час усунення цих відмов здійснюється пвк-Абачене проектом переведення обладнання чи ін­ших технічних систем в особливий режим функціонування, відмінний від ре-миму нормальної експлуатації (наприклад, робота із зниженою потужністю). В разі успішного завершення ремонтних робіт підприємство повертається до режиму нормальної експлуатації, в разі неуспішного — можлива його зу­пинка або перехід в аварійний режим.

4.4.3 Аварійний режим починається з появи критичних відмов на об'єк­ті і закінчується завершенням усіх захисних дій (благополучне завершення) або після припинення виконання цих дій внаслідок неможливості чи недо­цільності їхнього подальшого виконання (неблагополучие завершення).

4.4.4 Ліквідація наслідків аварії, що починається від моменту завер­шення захисних дій, завершується поверненням підприємства до режиму нормальної експлуатації або його ліквідацією.

4.4.5 Зняття а експлуатації відбувається в тому випадку, коли подаль­ша експлуатація підприємства або технічно (фізично) неможлива (зокрема не може вестись без порушення норм та правил безпеки), або економічно недоцільна.

4.4.6 Ліквідація підприємства полягає у перетворенні його в екологічно безпечну природно-техногенну систему.

4.5 Аварії, які можуть відбуватися на підприємстві,поділяють на про­ектні та позапроектні.

4.5.1 Проектна аварія характеризується вихідною подією аварії (скоро­чено— ВПА), шляхами протікання і кінцевим станом, в який переводиться підприємство.