ДБН В.1.2-1-95. Положення про розслідування причин аварій (обвалень) будівель, споруд, їх частин та конструктивних елементів


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ БУДІВЕЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ

 

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИЧИН АВАРІЙ (ОБВАЛЕНЬ) БУДІВЕЛЬ, СПОРУД, ЇХ ЧАСТИН ТА КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

 

ДБН В.1.2-1-95

 

РОЗРОБЛЕНІ:

Спілкою цивільних інженерів України (інж. Проценко К. І., д-р техн. наук Перельму-тер А. В., канд. техн. наук Микитаренко М. О., інженери Гапоненко А. Д., Кириленко В. М.)

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:


Держархбудінспекціею України і Технічним управлінням Держнаглядохоронпраці України

ЗАТВЕРДЖЕНІ:

Спільним наказом Держкоммістобудування України та Держнаглядохоронпраці України від 25.04.1995 р. № 85/89 і введені в дію з 01 липня 1995 року


З введенням в дію цих норм втрачає силу на території України «Положение о поряд­ке расследования причин аварий зданий, сооружений, их частей и конструктивных элементов», затверджене Постановою Держбуду СРСР від 5 червня 1986 № 76.

 

Ці норми встановлюють вимоги до організації і порядку проведення розслідування причин аварій будівель, споруд, їх частин та конструктивних елементів (далі — будівельних об'єктів), що сталися в процесі будівництва, технічного переозброєння, реконструкції, капітального ремонту, експлуатації або консервації.

Вимоги цих норм гармонізовані з «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.93 № 623 (далі скорочено «Положення про розслідування та облік нещасних випадків») і розвивають це Положення в частині, що стосується будівельно-технічної експертизи та оцінки причин аварії.

Терміни та їх визначення, які використовуються в нормах, наведені у рекомендованому додатку 1.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія цих норм поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності. Вони є обов'язковими для всіх міністерств і відомств України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих адміністрацій та органів місцевого самоврядування, приватних осіб та громадських організацій, що виступають в ролі власників і замовників або виконують будівельні роботи та експлуатують будівельні об'єкти.

1.2. Поряд з вимогами цих норм необхідно керуватися:

*  вимогами нормативних і директивних документів органів державного нагляду (Держатомнагляд, Держнаглядохоронпраці та ін.), якщо аварія сталася на об'єкті, який перебуває під їх наглядом;

*  вказівками відомчих або регіональних нормативних документів, які повинні опра­цьовуватися відповідно до цих норм і погоджуватися з Держкоммістобудування України;

*  вимогами компетентних міжнародних організацій і страхових товариств в тій час­тині, в якій вони не суперечать цим нормам (при аваріях на спільних підприємствах та в інших випадках, коли це передбачено статутними документами або договорами).

1.3. Залежно від тяжкості наслідків і масштабів аварії поділяються на аварії І категорії і IIкатегорії.

1.4. Категорійність аварій встановлюється таким чином:

І категорія — аварія, наслідком якої стала хоча б одна із таких подій:

а) загибель п'яти чи більше чоловік;

б) загроза життю та здоров'ю робітників підприємства або будівництв, а також населен­ню, що мешкає поблизу підприємства (будівництва);

в) загроза забруднення навколишнього середовища навколо підприємства або будівництва;

г)обрушення основних конструкцій об'єкта в цілому або значної частини його;

д)зупинка роботи підприємства чи будівництва на добу і більше.

IIкатегорія — аварія, наслідком якої стала хоча б одна із таких подій:

а)загибель до п'яти чоловік;

б)загроза життю та здоров'ю робітників цеху або виробничої ділянки (ділянки будівниц­ тва);

в)обвалення конструкцій на частині об'єкта;

г)  зупинка роботи цеху або будівельної ділянки на зміну і більше.

Приблизне розподілення аварій за категоріями в залежності від типу будинку чи споруди наведено в довідковому додатку 2.

1.5. Локальні пошкодження конструктивних елементів та деталей без їх обвалення, випадки спрацьовування захисних, протиперевантажувальних або інших протиаварійних засобів, а та­ кож інші інциденти, що не створюють небезпеки для здоров'я і життя людей або стану навко­ лишнього середовища, аваріями не вважаються і заходи щодо них вживаються в установленому на підприємстві порядку.

1.6. Аварії І категорії будівель, споруд, їх частин та конструктивних елементів, які знахо­ дяться в ряду масових аварій і обвалень, що викликані стихійним лихом або техногенними катастрофами (повені, землетруси, вибухи, просідання розроблюваних територій тощо), чи одиничні аварії, що уражають або створюють загрозу ураження систем життєзабезпечення великих регіонів, а також аварії, що супроводжуються викидом або реальною загрозою викиду радіоактивних, сильнодіючих отруйних, біологічно активних та інших небезпечних речовин, підлягають спеціальному розгляду комісіями, які призначаються Кабінетом Міністрів України. При їх розслідуванні доцільно використовувати положення цих норм.

2. ПЕРШОЧЕРГОВІ ДІЇ

2.1.  Особи, відповідальні за роботу організацій і установ, що здійснюють будівництво, технічне переозброєння, реконструкцію, капітальний ремонт або експлуатацію об'єктів, на яких сталася аварія, зобов'язані, в першу чергу:

* вжити усіх необхідних заходів щодо врятування потерпілих і надання їм допомоги;

* ввести в дію план ліквідації аварій ( аварійних ситуацій ), якщо такий є на підпри­ ємстві;

* вжити заходів щодо запобігання подальшому поширенню руйнувань, пожежі, ви­ киду шкідливих речовин тощо;

* встановити границю небезпечної зони та обмежити доступ до неї людей;

* передати повідомлення про аварію відповідно до вказівок пп. 2.2-2.4.

2.2. Про будь-яку аварію на будівельному об'єкті повинно бути сповіщено в орган держав­ ного нагляду за охороною праці за місцем розташування підприємства, де сталася аварія, в орган, до сфери управління якого належить підприємство, засноване на загальнодержавній власності, в місцевий орган державної виконавчої влади, в обласну інспекцію архітектурно-бу­ дівельного контролю і в органи прокуратури за місцем розташування підприємства (будівницт- ва).

2.3. Про аварії 1 категорії, вказані в п.1.6, сповіщають також Штаб цивільної оборони, Державний комітет України по нагляду за охороною праці і Державний комітет України у справах містобудування і архітектури.

2.4. Повідомлення про аварію передається по телефону, телефаксу, телеграфу або телетайпу зразу після виявлення аварії.

Форма повідомлення повинна відповідати схемі, яка наведена в обов'язковому додатку 3.

2.5. Обов'язок своєчасно передати повідомлення про аварію покладено на керівників ген- підрядної будівельної організації, якщо аварія сталася на об'єкті, який будується чи реконстру­ юється, або на керівників організації, яка експлуатує, якщо аварія сталася під час експлуатації.

При ухилянні зазначених осіб від передачі повідомлення останні несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИЧИН АВАРІЙ

3.1.  Основною метою розслідування причин аварій будівель, споруд, їх частин та конструктивних елементів є:

* встановлення фактів, що їх викликали, включаючи як об'єктивні обставини, так і дії (відсутність дій) посадових осіб, і оцінка цих фактів з точки зору відповідності вимогам діючої нормативно-технічної і організаційно-розпоряджувальної документації;

* розробка заходів щодо ліквідації наслідків аварії;

* розробка рекомендацій щодо попередження виникнення подібних аварій, в тому числі вдосконалення нормативних документів, стандартів та організаційно-розпо-ряджувальних актів.

3.2. Всі аварії будівельних об'єктів, за винятком зазначениху п. 1.5, підлягають розслідуванню будівельно-технічними комісіями, які призначаються відповідно до вказівок цих норм.

3.3. В разі, коли необхідно терміново розпочати роботи по врятуванню потерпілих, відбудові обвалених частин будівлі чи споруди, поновленню систем життєзабезпечення або поновленню безпечної роботи підприємства і розібрати для цього обвалені конструкції, власник підприємства зобов'язаний, організуючи ці роботи до прибуття будівельно-технічної комісії, забезпечити фіксацію їх положень на схемах, ескізах, фотографіях та їх зберігання. Для виконання зазначених робіт створюються місцеві комісії попереднього розслідування причин аварії та ліквідації її наслідків.

3.4. Місцеві комісії призначаються негайно після аварії керівниками організації; що будує чи експлуатує об'єкт.

До складу місцевої комісії включають представників генпідрядної та субпідрядної будівельно-монтажних організацій, проектних організацій, які розроблювали проект, підрозділів підприємства, відповідальних за охорону праці.

3.5. Місцева комісія повинна:

* провести огляд місця аварії і зафіксувати положення конструкцій відповідно до вимог п.3.3;

* вжити заходів щодо запобігання подальшим зруйнуванням і забезпечити безпечне провадження робіт при першочерговій розробці чи тимчасовому розкріпленні конструкцій, обмеження доступу людей у небезпечну зону;

* організувати евакуацію потерпілих;

* виявити очевидців аварії і організувати їх опитування;

* підібрати проектну документацію, що стосується об'єкта аварії, і організувати збір іншої, що має відношення до справи, інформації (актів на приховані роботи, сертифікатів на будівельні матеріали, вироби та конструкції, даних про організації, які здійснювали пошуки, проектування, будівництво, капітальні ремонти та експлуата­ цію тощо);

* розпочати роботу по розслідуванню причин аварії.

3.6. Зразу після початку роботи будівельно-технічної комісії місцева комісія передає до неї зібрані матеріали і в подальшому зосереджує свої зусилля на роботах по ліквідації наслідків аварії.

За рішенням будівельно-технічної комісії місцева комісія у повному чи неповному складі може залучатися до роботи по розслідуванню причин аварії або виконувати інші її доручення.

3.7. Будівельно-технічні комісії з розслідування причин аварії призначаються в строки не пізніше, ніж протягом двох діб з моменту, аварії. Рішення про призначення комісії приймають:

* при позакатегорійних аваріях — Кабінет Міністрів України за поданням Держком- містобудування України і Держнаглядохоронпраці України;

* при аваріях І категорії — Держкоммістобудування України і Держнаглядохоронпраці України за поданням Державної архітектурно-будівельної інспекції і відповідного органу Держнаглядохоронпраці;

* при аваріях IIкатегорії — Державна архітектурно-будівельна інспекція або за її дорученням обласні інспекції архітектурно-будівельного контролю і відповідні територіальні органи Держнаглядохоронпраці.

В разі, коли причини аварії (обвалення) очевидні і не потребують проведення розслідування, а потерпілі відсутні і немає загрози здоров'ю та життю, згадані вище органи можуть утриматися від створення комісії.

3.8. Взаємодія будівельно-технічної комісії з комісією спеціального розслідування, створеною органами Державного нагляду за охороною праці відповідно до п.86 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, реалізується наданням будівельно-технічній комісії' статусу підкомісії в комісії спеціального розслідування.

Як правило, обидві комісії створюются спільним наказом органів, зазначених у п.86 Положення про розслідування та облік нещасних випадків.

3.9. До складу будівельно-технічної комісії входять представники:

* органу, що призначив будівельно-технічну комісію (голова);

* власника підприємства, де сталася аварія, або центрального органу, до сфери управ­ ління якого належить підприємство, що засноване на загальнодержавній власності;

* генеральної підрядної будівельної (будівельно-монтажної, ремонтно-будівельної) організації та субпідрядних будівельно-монтажних організацій;

* генеральної проектної організації та субпроектних організацій, які розроблювали проект;

* підприємств-постачальників будівельних виробів, конструкцій та інженерного устаткування.

Якщо аварія будівельного об'єкта сталася внаслідок іншої технічної аварії (пожежі, вибуху, аварії транспортного засобу тощо), до складу будівельно-технічної комісії включають представників відповідних органів контролю та нагляду (Головного управління пожежної охорони МВС, Державтоінспекції та ін.) за погодженням з ними.

3.10. При розгляді складних питань, що потребують спеціальних знань чи поглибленої проробки, будівельно-технічна комісія залучає спеціалістів-експертів із науково-дослідних організацій, вузів, проектних організацій, інженерних товариств та інших організацій, як правило, із числа тих осіб, які не мали раніше відношення до проектування, будівництва та експлуатації' об'єкта, де сталася аварія.

3.11. Інформаційні матеріали, які вимагаються будівельно-технічними комісіями від проектних і будівельних організацій, підприємств-постачальників будівельних виробів, конструкцій та устаткування, органів ліцензування і сертифікації та інших організацій та підприємств, що мали відношення до об'єкта аварії, включаючи копії архівних документів, надаються в обов'зковому порядку і без попередньої оплати.

Компенсація витрат на надання інформації проводиться відповідно до вказівок п.3.12 цих норм.

3.12. Всі витрати, які пов'язані з роботою будівельно-технічної комісії і залучених до неї спеціалістів-експертів, а також витрати на фотозйомку об'єкта аварії, надання технічної та іншої необхідної документації, проведення лабораторних досліджень та випробовувань, виконання додаткових інженерно-геологічних вишукувань, проведення технічних розрахунків, організацію друку та розмноження в необхідній кількості матеріалів розслідування та технічне оформлення цих матеріалів несе підприємство, де сталася аварія, і оформлюються за статтею «збитки підприємства де сталася аварія» звітного документа за формою додатка 13 до Положення про розслідування та облік нещасних випадків.