Перед транспортуванням демонтованої арматури її слід обережно поверну­ти фланцем вниз спочатку одним, а потім другим боком, - щоб витекла рідина, що залишилась у внутрішніх порожнинах.

12.1.26. Насоси-дозатори для перекачування отруйних і агресивних рідин повинні ремонтувати спеціально підготовлені працівники, за якими повинно бути закріплено виконання цієї роботи.

12.1.27. Роботу в резервуарах слід проводити за нарядом з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил.

Ремонт або огляд дренажних пристроїв фільтрів слід проводити після ви­вантаження гідравлічним способом фільтрувального матеріалу у спеціальні єм­кості.

Баки гідроперевантаження, механічні та іонітові фільтри перед розкриван­ням для огляду або ремонту необхідно заповнити водою з наступним проведен­ням дренування їх - за умови відкритих повітряних клапанів і вентиляції.

Під час розкриття люків слід стояти збоку від них, поступово послабляючи затяг болтів спочатку у нижній частині люка. Знімати кришку люка слід тільки за умови впевненості у відсутності води в баці або фільтрі.

Перед початком проведення роботи у фільтрі необхідно провести вентиля­цію і перевірити повітря в ньому на відсутність шкідливих речовин і достат­ність кисню у фільтрі (вміст кисню повинен становити 20 % від об'єму).

Розкривати люки і працювати у резервуарах слід під безпосереднім конт­ролем керівника робіт.

Ревізію і ремонт баків для зберігання шкідливих речовин слід проводити тільки після відмивання їх водою і перевірки аналізом якості відмивальної води.

Допускати працівників у ці ємкості дозволяється тільки після того, як вони будуть провентильовані і повітря в них буде перевірене на відсутність шкідли­вих і вибухонебезпечних речовин і достатність кисню (вміст кисню повинен становити 20 % від об'єму).

Під час розкриття люків цистерн і баків, в яких містилась кислота, необ­хідно застосовувати інструмент, що не дає іскріння.

Під час огляду або ремонту баків і цистерн користуватись відкритим вог­нем заборонено.

12.1.28. У разі необхідності проведення робіт на перекриттях баків та ін­ших ємкостях слід застосовувати настили або трапи з дощок.


12.2. Вимоги безпечної роботи в хімічних лабораторіях

12.2.1. Хімічні лабораторії повинні розміщуватись у просторих, світлих і опалюваних приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією, а також з водо­проводом, каналізацією та гарячим водопостачанням.

Хімічні лабораторії повинні бути обладнані витяжними шафами з приму­совою вентиляцією, що забезпечує у разі відчинених на 15 - 20 см стулок шафи швидкість всмоктування повітря в межах від 0,5 до 0,7 м/сек.

Під час роботи із шкідливими речовинами швидкість всмоктування повітря повинна бути від 1,0 до 1,2 м/сек.

Стулки дверцят витяжних шаф слід обладнати фіксаторами - для унемож-ливлення їхньому падіння у піднятому, а також у проміжних положеннях.

12.2.2. Електричне освітлення у витяжних шафах повинно бути вибухозахищеним. Вимикачі ламп, а також штепсельні розетки повинні установлюва­тись за витяжною шафою.

12.2.3. Робочі столи та витяжні шафи, що призначені для робіт з нагріваль­ними приладами, легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, повинні бути повністю покриті вогнетривким, а у разі виконання робіт з кислотами і лу­гами - антикорозійним матеріалом і мати бортики з вогнетривкого матеріалу.

12.2.4. Газові та водяні крани на робочих столах і в шафах повинні бути розміщені біля їхніх передніх бортів (країв) і установлені так, щоб самочинне відкривання їх було неможливим.

12.2.5. Під час проведення робіт, що пов'язані з виділенням шкідливих ре­човин, а також під час обслуговування приладів і установок дверці витяжних шаф повинні бути відчинені, а прозір внизу для тяги - достатнім.

12.2.6. Місця відбирання проб повинні бути винесені у спеціальне закрите приміщення, що має вентиляцію, або безпосередньо в експрес-лабораторію.

12.2.7. Відбирати проби пари і води дозволяється тільки після перевірки стану пробовідбірного пристрою (зонду) і холодильника.

У разі виявлення в них несправностей, що впливають на достовірність проби, що відбирається, або можуть бути небезпечними для працівника, який відбирає пробу, відбирати пробу заборонено.

Про виявлені дефекти слід повідомити начальника зміни відповідного цеху і зробити запис в журналі дефектів цього цеху.

12.2.8. Температура проби, що відбирається, повинна бути не більше плюс
40°С. Якщо температура на пробовідбірній лінії більше 40°С, необхідно уста­
новити холодильники.  

12.2.9. Лінії відбирання проб пари і води необхідно обладнати двома по­слідовно розміщеними після пристрою для відбирання проби запірними венти­лями, - одним - зразу після пробовідбірного пристрою або зонда, другим - пе­ред холодильником, а також дросельним голчастим вентилем, установленим пі­сля холодильника безпосередньо біля місця відбирання проби.

12.2.10. Проби пари та води слід відбирати тільки за умови сталих режимів роботи обладнання з відома оперативних працівників, які обслуговують це об­ладнання.

Під час гідроударів у пробовідбірних лініях або за температури проби по­над плюс 45 °С відбирати проби заборонено.

12.2.11. Працівники хімічної лабораторії не мають права самостійно від­кривати люки, лази тощо з метою відбирання проб.

Відбирати проби у таких місцях, де потрібно проводити підготовчі роботи (відкривання лазів, люків тощо), а також у місцях, небезпечних для працівни­ків, які відбирають проби (в золовідвалах, мастилобаках, трансформаторах, мастилосистемах, водоскидних пристроях, водоймах, паливоподачі, складах палива тощо), повинні два працівники: один з цеху, до якого належить обладнання, другий - з хімічного цеху.

12.2.12. Відбирати проби твердого палива слід механізованим способом.

За відсутності механізованих пробовідбірників відбирати проби повинні працівники паливно-транспортного цеху з дотриманням вимог пункту 6.2.34 цих Правил.

12.2.13. Проби пилу і золи повинні відбиратись у місцях, спеціально обла­днаних для цієї мети.

Ці проби повинні відбирати працівники хімічної лабораторії у присутності працівника, який обслуговує котельні установки, з дотриманням таких умов: у місцях відбирання пилу і золи заглушки (пробки) слід відкривати повільно і пі­сля закінчення відбирання проб пробовідбірники необхідно закривати.

Проби золи дозволяється відбирати тільки через спеціальні золовідбірні циклончики. Перед відгвинчуванням стакана із золою пробовідбірний пристрій слід легенько обстукати.

12.2.14. Проби повітря для аналізу необхідно відбирати переносними газо­аналізаторами в присутності наглядача, призначеного начальником зміни від­повідного цеху.

Під час відбиранняпроб повітря із резервуарів, колодязів, колекторів, ка­налів слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.

12.2.15. Проби слід відбирати у посуд без гострих країв і граней, і для транспортування їх використовувати спеціальні ящики. Носити в руках скляні колби з пробами не дозволяється.

12.2.16. Зберігати їжу та їсти в хімічних лабораторіях, а також палити на робочому місці заборонено.

12.2.17. Розчини шкідливих речовин слід переливати тільки під витяжною вентиляцією з використанням ручного насоса, сифона або спеціальної лійки, що має повітровідвідну трубку і запобіжний щиток.

12.2.18. Для приготування розчинів сірчаної кислоти необхідно використо­вувати посуд з термостійкого скла.

Кислоту слід доливати у воду тонкою цівкою, неперервно помішуючи, -оскільки розведення кислоти супроводжується виділенням тепла з подальшим розбризкуванням кислоти.

Лити воду в сірчану кислоту заборонено.

12.2.19. Використовувати сірчану кислоту в ексикаторах як водопоглина-льний засіб заборонено.

12.2.20. Тверді луги слід брати пінцетами або фарфоровими ложечками, а не руками.

Куски твердих лугів дозволяється розколювати тільки у спеціально відведеному для цього місці, загорнувши їх у папір. Цю роботу необхідно виконува­ти в захисних окулярах.

12.2.21. На всіх склянках з реактивами повинні бути написи з назвою реактиву.

Зберігати у робочих приміщеннях будь-які невідомі речовини заборонено. 12.2.22. Легколеткі та гігроскопічні речовини, що використовуються під час виконання робот в хімічних лабораторіях, повинні міститись у склянках з притертими пробками під витяжною вентиляцією.

12.2.23. Для набирання рідини у піпетку слід користуватись грушею.

12.2.24. Відпрацьовані кислоти, луги та інші шкідливі речовини слід зби­рати в керамічні банки, скляні бутлі або в інший спеціальний посуд і після ней-тралізаціїїх зливати у каналізацію або у спеціально відведене для цього місце.

12.2.25. Прибирати розлиті розчини шкідливих речовин дозволяється тіль­ки після попередньої нейтралізації. Якщо виділяються шкідливі гази або пара, роботу слід виконувати у протигазі.

12.2.26. Під час роботи з хромовою сумішшю слід уникати попадання її на шкіру, одяг та взуття. Працювати необхідно у гумових рукавицях, фартусі і за­хисних окулярах.

12.2.27. Усі отруйні речовини (ціанисті солі, металева ртуть та її солі, солі миш'яку, барію, ванадію, бруцин, сірковуглець, сірчаний ефір та ін.) та їхні роз­чини необхідно зберігати в окремій шафі, що замикається на ключ, з написом "Отрута!".

Посудини з отруйними речовинами повинні бути щільно закриті і мати чі­ткі яскраві етикетки з назвою речовин і написом "Отрута!".

12.2.28. У випадку використання в хімічній лабораторії отруйних речовин обов'язково повинна бути розроблена спеціальна інструкція щодо заходів без­пеки під час роботи з цими речовинами.

12.2.29. За зберіганням і використанням отруйних речовин на підприємстві необхідно призначити наказом відповідального працівника.

12.2.30. Отримання і видавання отруйних речовин слід записувати в спеці­альний журнал (довільної форми).

Працівник, який відповідає за використання отрут, повинен під час вида­вання їх провести інструктаж.

12.2.31. Розчини отруйних речовин, необхідних для повсякденної роботи, слід зберігати в окремій шафі з написом "Отрута!".

Залишати отруйні речовини на робочому столі заборонено.

12.2.32. У разі забруднення одягу отруйними речовинами його слід негай­но замінити.

Отруйні речовини, розлиті на підлогу або обладнання, слід зібрати, а за­бруднене місце - промити.

У разі випадкового розлиття легколетких отруйних речовин, працівників необхідно вивести з приміщення лабораторії, а приміщення провентилювати -до повного випаровування розлитої речовини і видалення її пари.

12.2.33. Роботи, пов'язані з нагріванням отруйних розчинів або з виділен­ням отруйних газів, необхідно обов'язково проводити у витяжних шафах на во­дяних банях; просувати голову у шафу під час проведення цих робіт забороне­но; заборонено також нагрівати отруйні розчини на відкритому вогні.

12.2.34. Під час вакуум-перегонок, що проводяться за допомогою лабора­торних водоструминних насосів, необхідно перед насосом на лінії відсмокту­вання продуктів перегонки установлювати уловлювачі з хімічними речовинами, що забезпечують поглинання шкідливих газів і пари, що відсмоктуються.

12.2.35. Під час роботи з металевою ртуттю та її сполуками слід дотриму­ватись вимог розділу 14 цих Правил.

12.2.36. У разі попадання отруйної речовини на зовнішню частину склянки краплі цієї речовини необхідно зняти фільтрувальним папером (оберігаючи ру­ки) і спалити його у витяжній шафі (під тягою).

12.2.37. Зважувати отруйні речовини необхідно у витяжній шафі (під тягою).

12.2.38. Під час роботи із скляним посудом (збирання приладів із скла, рі­зання скляних трубок, надівання гумових трубок на скляні вироби тощо) необ­хідно надягати бавовняні рукавиці.

Краї скляних трубок слід змочувати водою, гліцерином або вазеліновим мастилом; гострі краї скляних деталей слід обплавляти або обпилювати.

У випадку заїдання притертих скляних пробок слід легенько постукати по шийці склянки дерев'яним предметом; якщо пробка не відкривається, слід на­мочити чисту ганчірку в гарячій воді і швидко обгорнути нею шийку склянки.

Ці операції слід повторити кілька разів, і якщо й після цього вийняти проб­ку не вдається, шийку склянки слід обрізати або відмовитись від використання склянки.

Під час роботи із скляним посудом слід дотримуватись таких вимог:

- не допускати нагрівання рідин у закритих колбах або приладах, що не мають сполучення з атмосферою;

- під час нагрівання рідини у пробірці або колбочці слід тримати їх так, щоб отвір був спрямований у бік від себе та від працівників, які перебувають поруч;

- для перенесення посудин з гарячою рідиною слід надягати бавовняні ру­кавиці або користуватись рушником; посудину у цьому разі слід тримати обома руками: однією - за дно, другою - за шийку;

- великі хімічні стакани з рідиною слід піднімати тільки двома руками; у

цьому разі відігнуті краї стакана повинні спиратись на вказівні пальці;

- переносити бутлі з будь-якою рідиною дозволяється тільки у спеціально призначених для цього корзинах або латах;

- розфасовувати рідину слід за допомогою сифонів, а їдку рідину   у дов­гому прогумованому фартусі, гумових чоботях, рукавицях і в захисній масці.

 12.2.39. В лабораторії слід користуватись тільки тим скляним посудом, що не має надколів, тріщин, гострих країв.

12.2.40. Роботи, проведення яких може супроводжуватись бурхливим про­тіканням хімічного процесу, розбризкуванням гарячих або шкідливих речовин, а також роботи під вакуумом слід обов'язково виконувати у витяжних шафах на листах або піддонах, і під час проведення їх користуватись захисними щитками, гумовим фартухом та рукавицями.

12.2.41. Працювати з полум'яфотометром слід під тягою.

12.2.42. Посудини, призначені для роботи під вакуумом (колби Бунзена, табульовані ексикатори та ін.), необхідно попередньо випробувати під запобіж­ним сітчастим ковпаком за допомогою повітряного насоса.

12.2.43. Прилади та апарати, що використовуються для одержання газів, повинні бути зібрані таким чином, щоб у разі припинення роботи приладу або апарата газ, що в ньому утворюється, міг виходити через газопромивники.

Для виявлення витікання газу слід користуватись мильним розчином; для цього не дозволяється використовувати відкритий вогонь.