У разі затримки виплати заробітної плати власник або уповноважений ним орган зобов'язаний на вимогу виборних профспілкових органів надати письмовий дозвіл на отримання в банках інформації про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації чи отримати таку інформацію в банках і надати її профспілковому органу. У разі відмови власника або уповноваженого ним органу надати таку інформацію чи дозвіл на отримання інформації його дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до суду.


(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно

 із законами України від 05.04.2001 р. N 2343-III,

 від 10.07.2003 р. N 1096-IV)


Стаття 252. Гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів


Працівникам підприємств, установ, організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.

Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов'язано із станом здоров'я.

Працівникам, звільненим у зв'язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення строку їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада).

Членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов'язків, надається на умовах, передбачених колективним договором, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов'язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менш як 2 години на тиждень.

На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 календарних днів із збереженням середньої заробітної плати за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

За працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації, зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства. На підприємстві за рахунок його коштів цим працівникам можуть бути надані додаткові пільги, якщо це передбачено колективним договором.


(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії

 Верховної Ради Української РСР від 24.01.83 р. N 4617-X,

 від 27.05.88 р. N 5938-XI;

 Законом Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII;

 законами України від 05.04.2001 р. N 2343-III,

 від 10.07.2003 р. N 1096-IV)


Глава XVI-А

ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ


(Доповнено главою XVI-А згідно з Указом Президії

 Верховної Ради Української РСР від 27.05.88 р. N 5938-XI)


Стаття 2521. Трудовий колектив підприємства 


Трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. 

Повноваження трудового колективу визначаються законодавством.


(У редакції Закону Української

 РСР від 20.03.91 р. N 871-XII)


Стаття 2522. Виключена.


 (згідно із Законом Української

 РСР від 20.03.91 р. N 871-XII)


Стаття 2523. Виключена.


 (згідно із Законом Української

 РСР від 20.03.91 р. N 871-XII)


Стаття 2524. Виключена.


 (згідно із Законом Української

 РСР від 20.03.91 р. N 871-XII)


Стаття 2525. Загальні принципи матеріальної заінтересованості трудового колективу в результатах господарської діяльності


Досягнення і втрати в роботі підприємства безпосередньо позначаються на рівні госпрозрахункового доходу колективу, благополуччі кожного працівника. Підприємство, яке забезпечує виробництво і реалізацію кращої продукції (робіт, послуг) з меншими витратами, одержує більший госпрозрахунковий доход і перевагу в своєму виробничому і соціальному розвитку та оплаті праці працівників.

Відшкодування підприємством збитків, заподіяних іншим організаціям і державі, сплата штрафів, неустойок та інших санкцій, встановлених законодавством, провадиться за рахунок госпрозрахункового доходу колективу. Власник або уповноважений ним орган визначає конкретні підрозділи і працівників, винних у заподіянні збитків, що їх зазнало підприємство, доводить про це до відома трудового колективу і покладає на конкретні підрозділи і працівників майнову (матеріальну) відповідальність відповідно до законодавства.


Стаття 2526. Формування колективу бригади


Зарахування в бригаду нових працівників провадиться за згодою колективу бригади. Не допускається відмова бригади в зарахуванні працівників, направлених у бригаду в порядку працевлаштування відповідно до законодавства (молодих спеціалістів, випускників навчальних закладів системи професійно-технічної освіти, осіб, звільнених від покарання або примусового лікування та інших).

Колектив бригади має право вимагати від власника або уповноваженого ним органу виведення із складу бригади працівників у разі скорочення чисельності бригади, невідповідності працівника виконуваній роботі та в інших випадках, передбачених статтями 40 і 41 цього Кодексу. Власник або уповноважений ним орган відповідно до законодавства переводить таких працівників, за їх згодою, на іншу роботу або звільняє у встановленому порядку.

Бригадири обираються на зборах колективів бригад (таємним або відкритим голосуванням) і затверджуються керівником підрозділу, до складу якого входять ці бригади.


(Із доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії

 Верховної Ради Української РСР від 14.05.90 р. N 9280-XI;

 Законом Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII)


Стаття 2527. Розподіл колективного заробітку у бригаді із застосуванням коефіцієнта трудової участі


Колектив бригади може розподіляти колективний заробіток із застосуванням коефіцієнта трудової участі. Коефіцієнти членам бригади затверджуються колективом бригади за поданням бригадира (ради бригади).

При застосуванні коефіцієнта трудової участі заробітна плата працівника не може бути нижчою від встановленого державою мінімального розміру (стаття 95).


Стаття 2528. Взаємна відповідальність власника або уповноваженого ним органу і бригади


Власник або уповноважений ним орган підприємства, об'єднання, структурного підрозділу несе відповідальність перед бригадою за створення нормальних умов для високопродуктивної праці (надання роботи, забезпечення справного стану механізмів та устаткування, технічною документацією, матеріалами та інструментами, енергією, створення безпечних і здорових умов праці). При невиконанні бригадою виробничих показників з вини власника або уповноваженого ним органу за бригадою зберігається фонд оплати праці, розрахований за тарифними ставками. Службові особи, винні у порушенні обов'язків власника або уповноваженого ним органу перед бригадою, притягаються до дисциплінарної відповідальності, а за зайві грошові виплати бригади - також до матеріальної відповідальності перед підприємством у порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Бригада несе відповідальність перед власником або уповноваженим ним органом підприємства за невиконання з її вини виробничих показників. У цих випадках оплата провадиться за виконану роботу, премії та інші заохочувальні виплати не нараховуються. Збитки, заподіяні підприємству випуском неякісної продукції з вини бригади, відшкодовуються з її колективного заробітку в межах середнього місячного заробітку бригади. При розподілі колективного заробітку між членами бригади враховується вина конкретних працівників у випуску неякісної продукції.


Глава XVII

ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


(Глава із змінами, внесеними згідно з указами Президії

 Верховної Ради Української РСР від 29.07.81 р. N 2240-X,

 від 24.01.83 р. N 4617-X;

 Законом Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII;

 законами України від 15.12.93 р. N 3694-XII,

 від 05.07.95 р. N 263/95-ВР;

 у редакції Закону України від 16.01.2003 р. N 429-IV)


Стаття 253. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню


Особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.


Стаття 254. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування


Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів чи фізичної особи, працівників. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.


Стаття 255. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням


Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування.


Стаття 256. Пенсійне забезпечення


Працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.


Стаття 257. Виключена. 


Стаття 258. Виключена. 


Глава XVIII

НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ


Стаття 259. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю


Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.


(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії

 Верховної Ради Української РСР від 29.07.81 р. N 2240-X;

 законами України від 15.12.92 р. N 2857-XII,

від 15.12.93 р. N 3694-XII,

 від 05.04.2001 р. N 2343-III)


Стаття 260. Державний нагляд за охороною праці


Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:

Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.


(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії

 Верховної Ради Української РСР від 29.07.81 р. N 2240-X,

 від 30.12.81 р. N 2957-X;

 у редакції Закону України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 261. Виключена. 


 (згідно із Законом України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 262. Виключена. 


(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії

 Верховної Ради Української РСР від 29.07.81 р. N 2240-X;

 виключена згідно із Законом

 України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 263. Повноваження місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у галузі охорони праці


Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території:

забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.


(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії

 Верховної Ради Української РСР від 29.07.81 р. N 2240-X;

 у редакції Закону України від 15.12.93 р. N 3694-XII)


Стаття 264. Виключена. 


(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії