3.8.3. Справність контактів, заземлення електродвигуна і пускових приладів.

3.9. У разі виявлення стуку або шуму в вентиляторі негайно вимкнути електродвигун і приступити до огляду і ремонту вентилятора.

У разі виявлення нерівномірного ходу вентилятора, прогинання вала, прогинання або розриву лопастей негайно повідомити адміністрацію цеха і не пускати агрегат в роботу до його ремонту.

3.10. Закладати привідний ремінь, який зсунувся, тільки після повної зупинки електродвигуна і вентилятора. Забороняється закладати ремінь на ходу.

3.11. При обслуговуванні систем вентиляції необхідно контролювати:

3.11.1. Роботу підшипників; при їх нагріванні ліквідувати причину нагрівання. При огляді і складанні підшипників слідкувати за тим, щоб вони не були сильно затягнуті і щоб в них не потрапляти ошурки, пісок, пил.

3.11.2. Роботу електромотора. Стежити, щоб під час роботи не перегрівався кожух електромотора. Огляд і ремонт електромоторів самому не робити; цю роботу виконує тільки електромонтер.

3.11.3. Стан підвісок повітропроводів. Не допускати їх провисання.

3.12. При роботі ременя з ударами, при ковзанні його зупинити вентиляційний агрегат для зшивання ременя.

3.13. При огляді пилоприймачів і пилоочищувальних споруд, а також при чищенні пилу з бункерів працювати в захисних окулярах, респіраторі і відповідному спецодязі.

При чищенні бункерів не забруднювати пилом повітряне середовище приміщень цехів та дільниць.

При ручному чищенні сухого пилу в камерах для запобігання вибухам не допускати ударів, що можуть викликати іскріння.

3.14. При виконанні ремонту або огляді обладнання на висоті (з драбин або майданчиків) слідкувати за тим, щоб в цих місцях внизу не знаходилися люди.

Частини, які розбираються, складати так, щоб вони не могли впасти і не заважали роботі.

Забороняється захаращувати вентиляційні камери, канали і майданчики різними предметами.

3.15. Забороняється залазити всередину каналів, бункерів, охолоджувачів, а також зняття плавких вставок, звільнення бункерів від пороху і провітрювання внутрішніх частин установок до вимкнення і повної зупинки відповідних установок.

3.16. При роботі в колодязях, ямах, зачинених каналах, тунелях необхідно встановити огородження над люками.

3.17. При провітрюванні колодязів, ям, каналів необхідно користуватися переносним вентилятором або продувати їх стисненим повітрям.

Після провітрювання, продувки колодязів, ям, каналів, тунелів їх необхідно перевірити шахтарським ліхтарем на відсутність в них небезпечних газів і тільки після цього приступати до роботи.

3.18. Перед опусканням в колодязь, яму необхідно обов'язково надіти запобіжний пояс з вірьовкою, яка повинна бути обгорнута один раз навкруги надійної опори; кінець вірьовки повинен утримувати другий робітник.

3.19. При роботі в колодязях, ямах, каналах для освітлення треба застосовувати акумулятори чи переносну електролампу з захисною решіткою напругою не більше 12 В.

3.20. При роботі з переносним електроінструментом:

3.20.1. Користуватися гумовими діелектричними рукавицями, калошами чи діелектричним килимом.

3.20.2. Необхідно слідкувати за справністю ізоляції кабелю, міцністю кріплення заземлюючого дроту та штепсельної вилки.

3.20.3. Оберігати провід від пошкоджень.

3.20.4. Під час перерв відключати від електромережі.

3.21. Під час очистки витяжних повітроводів і пилоочисного устаткування для свинцевих та ціаністих ванн та печей обов'язково необхідно надягати спеціальний комбінезон, респіратор, захисні окуляри і гумові рукавички.

Цю роботу необхідно виконувати під наглядом керівника робіт.


4. Вимоги безпеки після закінчення роботи


4.1. Вимкнути обладнання з електромережі.

4.2. Зібрати інструмент і пристрої, привести їх в належний стан (почистити, протерти), скласти в інструментальний ящик (сумку), прибрати інструмент і пристрої у відведені місця.

4.3. Прибрати місце проведення робіт, відходи зібрати в ящики для сміття та винести з приміщення у відведені місця.

4.4. Прибрати попереджувальні написи та знаки безпеки.

4.5. Електро- і пневмоінструмент здати комірнику для перевірки справності та зберігання.

4.6. Повідомити керівника робіт про виконану роботу, про виявлені в процесі роботи несправності. Якщо ведеться спеціальний журнал обліку роботи, зробити відповідний запис.

4.7. Зняти спецодяг, сховати його в індивідуальну шафу. ЗІЗ покласти у відведене місце.

4.8. Вимити руки і обличчя теплою водою з милом, прийняти душ. Забороняється мити руки маслом, гасом, бензином, витирати руки ганчір'ям, забрудненими ошурками.


5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях


5.1. Аварійна ситуація та нещасний випадок можуть статися в разі: падіння повітропроводів, вентилятора, ураження електричним струмом, падіння з висоти, опіків та інше.

5.2. У разі виникнення такої ситуації необхідно негайно вимкнути обладнання, припинити роботу, огородити небезпечне місце; не допускати сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Негайно вимкнути вентиляційну систему у разі:

5.3.1. Появи незвичайних шумів та стуків у вентиляторі.

5.3.2. Виявлення нерівномірного ходу вентиляційного агрегату, провисання валу, згинання або розриву лопаток.

5.3.3. Перегрівання корпусу електродвигуна і підшипників.

5.3.4. Виникнення в приміщенні дільниці, або вентиляційній камері пожежі.

5.4. Якщо стався нещасний випадок, необхідно надавати потерпілому першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

5.5. Надання першої медичної допомоги.

5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.5.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.5.4. Перша допомога при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом або 3%-ним марганцевим розчином.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.5.5. Перша допомога при кровотечі.

5.5.5.1. Підняти поранену кінцівку вверх.

5.5.5.2. Рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском).

5.5.5.3. У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою. У разі великої кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.6. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежегасіння.

5.7. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.


________________________ ________________ _________________

(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника


УЗГОДЖЕНО:


Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)


Юрисконсульт ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)


Головний технолог ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)