4.4.5. Пошуковий рівень повинен бути нижчий контрольного на 6 дБ. Запас чутливості дефектоскопу після встановлення браковочного рівня має бути не менше 12 дБ. У протилежному випадку встановити рекомендований пошуковий рівень буде неможливо.
4.4.6. У випадку використання СЗП з плоскодонними відбивачами, площі яких відрізняються від регламентованих табл. 2 значень, чутливість корегують на величину
ΔА = 20lg (Sном /Sзр),
где Sном и Sзр - площі плоскодоних відбивачів (нормативного та
фактично виготовленого в даному СЗП).
Величина ΔА не повинна перевищувати 6 дБ. Слід пам'ятати, що знак "-" перед ΔА вимагає зниження браковочного рівня на відповідну величину.
4.4.7. При використаннi дефектоскопа, що не має ЧРЧ, браковочний рівень визначають окремо для нижньої третини контрольваного перерізу та його верхніх 2/3. Настройка чутливостi виконується з застосуванням відбивачів, які розташовані на відповідній глибині.
4.4.8. Стабiльнiсть настройки чутливостi слiд перевiряти не менше двох разів за робочу змiну. Якщо роботи виконуються в умовах значних коливань температур, то перевірка та корегування чутливості здiйснюється після кожного переходу з однієї областi температур до іншої. При цьому дефектоскоп витримується в умовах температури переходу не менше 15-20 хв.).
5. ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ
5.1. Контроль стикових з’єднань контейнерів.
5.1.1. Участок контролю окреслюють крейдою або фарбою.
5.1.2. За допомогою похилих поєднаних перетворювачiв з кутом нахилу акустичної осі 53о здiйснюють сканування з обох сторін шва переважно по зовнішній поверхні посудини прямим та одноразово відбитим променем.
5.1.3. Допускається виконувати контроль з одностороннім доступом до зварного шва, якщо внутрішні дефекти шва неможливо виявити методом рентген- або гама-просвічування.
5.1.4. Зона контролю встановлюється відповідно до вказiвок
п. 4.3.2, гранична чутливість - п. 4.4.
5.2. Контроль основного металу контейнера.
5.2.1. Проводиться в наступних випадках:
- якщо при візуальному оглядi на зовнішній або внутрішній поверхні виробу виявлено дефектні місця або окремі дефекти (тріщини, корозійні виразки, витравлені канавки на межі розподілу рідкого та газоподібного середовищ);
- якщо недопустимi дефекти виявленi на поверхнi iнших контейнерiв, що знаходились в однакових умовах експлуатацiї з даним контейнером.
5.2.2. Мiсця знаходження дефектiв, виявлених при вiзуальному оглядi на внутрiшнiй поверхнi, окреслюють крейдою або фарбою на зовнiшнiй поверхнi.
5.2.3. Зона контролю встановлюється згiдно з п. 4.3.1, якщо розташування дефекту можливе в середенi контейнера, i згiдно п. 4.3.2, якщо пошук дефекту здiйснюють на зовнiшнiй поверхнi.
5.2.4. Сканування виконують двічі в двох взаємноперпендикулярних напрямах. Відстань зміщення перетворювача під час сканування не повинна перевищувати 1/2 ширини п'єзоелемента.
5.2.5. Сканування витравленої канавки проводять впоперек її поздовжньої осі. Оскiльки витравлена канавка має тiльки один крутий фронт, виявити її можливо тiльки з боку газоподiбної фази середовища.
Точкову та язвену корозiю можна виявити при скануваннi з довiльних напрямкiв.
Трiщини можна виявити з двох протилежних сторiн, якщо їх площина перпендикулярна до поверхнi вводу променя.
5.2.6. Настройку чутливостi необхiдно виконувати згiдно з вказiвками п. 4.4.
5.3. Сканування здійснюють шляхом поздовжньо-поперечного переміщення перетворювача з його одночасним поворотом на кут 10-15о навколо вертикальної осі.
6. ВИМІРЮВАННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЗНАЙДЕНИХ
ДЕФЕКТІВ
6.1. Вимiрюють такi характеристики дефектiв:
- координати Х та У;
- амплітуду відбитого від дефекту сигналу;
- умовну протяжність дефекту.
6.2. Координати Х та У вимірюються за допомогою попередньо нас-троєного вимірювача координат.
6.3. Амплітуду відбитого сигналу вимірюють за показаннями атенюатора дефектоскопа (при використаннi дефектоскопа УД2-12 або його аналога додатково користуються показаннями індикатора блоку цифрової вiдмiтки в режимi "Вимір”, дБ).
6.4. Умовну протяжність дефекту вимірюють у відповідності з вказiвками ГОСТ 14782-86 та ОСТ 26-2044-83.
Дефекти класифiкують на точковi, протяжні та ланцюжки дефектів.
До точкових відносять такі дефекти, умовна протяжність яких не перевищує протяжності відбивача в стандартному зразку.
До протяжних дефектів відносять всі інші виявленi дефекти.
До ланцюжка дефектів відносять сукупність дефектів, відстань між якими (по екрану електронно-променевої трубки) не перевищує протяжності відбивача у зразку.
6.5. Вимірювання характеристик дефектів слід проводити на конт- рольному рівні чутливості. Фіксуються всі дефекти, амплітуди відбитих сигналів від яких дорівнюють або перевищують контрольний рівень чутливості.
Виявленi дефекти вiдмічають на поверхні зварного з'єднання крейдою aбо фарбою. При цьому вказують амплітуду сигналу (в дБ) та глибину залягання (в мм).
7. ОЦІНКА ЯКОСТІ ПРОКОНТРОЛЬОВАНИХ
КОНТЕЙНЕРІВ
7.1. Виконується у вiдповiдностi з вимогами ГОСТ 14782-86, ОСТ 26-2044-83 та ДНАОП 0.00-1.07-94.
7.2. До недопустимих дефектiв зварних з'єднань та основного металу контейнера належать:
- точкові дефекти, амплітуда сигналів від яких перевищує амплітуду сигналу від штучного відбивача в стандартному зразку;
- протяжні дефекти, протяжність яких більшa за протяжнiсть штучного відбивача в стандартному зразку, а амплітуда перевищує контрольний рівень чутливості;
- ланцюжок точкових дефектів, амплітуда сигналів від яких перевищує або дорівнює контрольному рівню, а умовна протяжність більше 1,5 товщини на дільниці шва, що дорівнює по довжині десятикратній товщині;
- будь які тріщини, амплітуда сигналу від яких перевищує контрольний рівень чутливості.
8. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ
Результати УЗ контролю реєструють в журналі контролю, прото-колі або висновку. При цьому вказують:
- номер виробу, тип зварного з'єднання, номер шва;
- об'єм проведеного контролю;
- тип дефектоскопу;
- робочу частоту;
- тип та інвентарний номер стандартного зразка;
- тип застосованого перетворювача;
- граничну чутливість (в мм2) та браковочний рівень (в дБ);
- результати контролю якості шва;
- дільниці виробу, які не контролювались внаслiдок відсутності доступу або інших причин;
- дату контролю та підпис дефектоскопіста.
Додаток 3
ПОРЯДОК
ПРОВЕДЕННЯ АКУСТИКО-ЕМІСІЙНОГО
КОНТРОЛЮ ОБЛАДНАННЯ
Акустико-емiciйний (АЕ) контроль об’єктiв проводиться в таких випадках:
- вказаних в п. 8.9 даної Методики;
- при замiнi гідравлічних випробувань на мiцнiсть пневматичними.
Пневматичне випробування стиснутим повітрям або інертним газом здiйснюється на таких об'єктах:
- крупногабаритних та крупнотонажних, коли існує небезпека пору-шення цілості фундаменту або коли міцність фундаменту не забезпе-чується за умов проведення гідравлічних випробувань;
- коли за технологічним регламентом заповнення посудини водою не дозволяється;.
- при неможливості здійснення внутрішнього або зовнішнього огляду внаслiдок недоступності до поверхні об'єкту;
- при необхідності оцінки ступеня безпеки виявлених іншими методами неруйнівного контролю дефектів або їх впливу на праце-здатність об’єкту.
1. ВИМОГИ ДО АКУСТИКО-ЕМІСІЙНОЇ АПАРАТУРИ
В якостi засобiв АЕ контролю використовують автоматизовану багатоканальну акустико-емiciйну апаратуру, яка повинна вiдповiдати наступним вимогам.
1.1. Вміщувати:
- автоматизований багатоканальний прилад;
- персональний комп'ютер;
- комплект перетворювачів АЕ (направлених, широко- та вузькопо-лосних);
- передпідсилювачі встроєні або виносні;
- кабелі з'єднувальні;
- тримачі магнітні, механічні та ін.;
- програми математичного забезпечення;
- пристрій алфавітно-графічного друку, узгоджений з АЕ апаратурою;
- датчики тиску, температури;
- пристрій, що забезпечує оперативну перевірку працездатності АЕ апаратури та підготовку до роботи на об'єкті.
1.2. Забезпечувати вимірювання сигналів AЕ в робочому діапазоні частот від 20 до 1000 кГц.
1.3. Вимірювані параметри сигналів АЕ повинні відповідати ГОСТ 27655-88.
1.4. Забезпечити реєстрацію поступаючої інформації, оперативну обробку з оперативним відображенням її результатів, накопичення та тривале зберігання зареєстрованої інформації на периферійних при- строях для наступної обробки.
2. ОСНОВНІ РОБОТИ, ВИКОНУВАНІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ
АКУСТИКО-ЕМІСІЙНОГО КОНТРОЛЮ
До основних робiт, що виконуються при проведеннi АЕ-контролю, належать такi.
2.1. Вивчення технічної та експлуатаційної документації.
Виконують у вiдповiдностi з вимогами п. 4 даної Методики.
2.2. Розробка програми проведення випробувань.
До програми додається розгорнута схема розміщення перетворю- вачів акустичної емісії та графік режиму навантаження об'єкту.
Програма узгоджується iз службами підприємства, які приймають участь в проведенні випробувань.
2.3. Підготовка об'єкту до випробувань.
2.3.1. Для забезпечення низького рівня фонових шумів об'єкт навантаження з'єднують з насосом або компресором гумовим шлангом високого тиску довжиною не менше 3 м.
2.3.2. Насос або компресор, що створює пробний тиск Рпр в контрольованому об'єкті, повинен бути обладнаний манометром прямої дії та автоматичним редукуючим пристроєм з манометром i запобіжним клапаном, установленим на тиск, рівний 1,1Р пр.
2.3.3. В передбачених програмою випробувань місцях установки перетворювачів на поверхні об'єкту готуються ділянки контакту діаметром 120 мм, які обробляють механічно до чистоти Rz 40 згiдно з ГОСТ 2789-73.
2.3.4. Ділянки установки перетворювачів необхідно знежирити бензином, уайт-спіритом та зневодити спиртом.
2.3.5. Під час установки перетворювачів забезпечується акустичний
контакт з поверхнею об'єкту. При цьому переміщення перетворювача по поверхні об'єкту виключається.
2.3.6. Як мастило, що забезпечує акустичний контакт, застосовується мастило типу “Циатим-201”. Можливе використання інших матеріалів, що мають гарну змочуваність поверхні, наприклад касторового чи трансформаторного масла, гліцерину, епоксидної смоли без отверджу- вача тощо.
2.3.7. Якщо об'єкт випробувань виготовлений із немагнітного матеріа-лу, закріплення перетворювача здійснюється за допомогою клеїв типу “Момент” або АК-45 (“Джміль”). При цьому акустичний контакт забез-печується шаром клею.
2.3.8. Не допускається стикання корпусу перетворювача або передпідсилювача з металом об'єкту, при якому можливе наведення радіоперешкод від близько розташованих або потужних радіостанцій, працюючих в досліджуваному діапазоні частот.
2.3.9. Після установки перетворювачів та передпідсилювачів здійс-нюється монтаж кабельних трас на корпусі об'єкту і від об'єкту до місця розміщення апаратури.
2.4. Підготовка апаратури до роботи.
2.4.1. Перед початком випробувань здiйснюють контроль правиль-ності установки перетворювачів АЕ та функціювання АЕ апаратури.
2.4.2. Калібровку апаратури виконують за допомогою механічного або п'єзоелектричного імітатора акустичної емісії. Відхилення зареєстрованої амплітуди сигналу АЕ не повинно перевищувати 3 дБ від середнього значення для усіх каналів.
2.4.3. У разi необхідності здiйснюють остаточну установку перетворювачів, виконують їх калібровку та тестування АЕ апаратури.
2.4.4. При проведенні гідравлічних випробувань настроювання апаратури здійснюється після повного заповнення посудини водою.
2.5. Проведення випробувань.
2.5.1. Випробування посудин пробним тиском проводять у вiдповiдностi з п. 6.3.20 ДНАОП 0.00-1.07-94.
Величина пробного тиску може перевищувати дозволений тиск на 10%. У цьому випадку час витримки об’єкта під пробним тиском повинен бути не меншим 10 хвилин.
2.5.2. Для виявлення можливих акустико-емісійних перешкод до початку навантаження включають АЕ апаратуру і проводять спосте-реження на протязі 15-20 хв. У випадку виявлення сигналів з амплітудою, що перевищує 40 дБ, приймають заходи щодо усунення джерела перешкод.
2.5.3. Тиск у досліджуваному об’єкті слід підвищувати поступово по ступенях з проміжними зупинками на протязi 10-15 хвилин через кожнi 25% пробного тиску. Кількість ступеней нанантаження та час витримки під тиском вказано в програмі проведення випробувань.
2.5.4. Швидкiсть підйому тиску повинна бути вказана в технічній документації або інструкції по монтажу та безпечній експлуатації посудини. При відсутності таких вказівок швидкість підйому тиску не повинна перевищувати 0,03 МПа (0,3 кгс/см2) за хвилину.
Дозволяється випробування з меншою швидкістю навантаження. При цьому проміжні зупинки можна не проводити.
2.5.5. В період проведення випробувань на основі інформації, що поступає на АЕ апаратуру, можливі незаплановані графіком режиму навантаження зупинки та скидання тиску.
2.5.6. Після закінчення навантаження у відповідності з програмою випробувань здiйснюється експрес-аналіз результатів технічного діагностування, на основі якого приймають рішення про завершення випробувань об’єкту та проведення всіх демонтажних робіт.
2.6. Обробка та оцінка результатів випробувань.
2.6.1. Обробку iнформацiї проводять за допомогою персонального комп’ютера, вбудованого в АЕ апаратуру, за спецiальними програмами. Оперативний контроль iнформацiї, що надходить пiд час випробувань, здiйснюють шляхом аналiзу таких даних:
- параметричної активностi акустичної емiciї;
- амплiтуди сигналiв АЕ для кожного каналу за час навантаження;
- сумарного числа iмпульсiв АЕ та амплiтуди сигналiв АЕ пiд час витримування пiд тиском.
2.6.2. Критерії оцінки технічного стану об’єкту базуються на використанні обраної системи класифікації джерел АЕ. До таких критеріїв відносять:
- амплітудний критерій;
- інтегральний критерій;
- локально-динамічний критерій;
- інтегрально-динамічний критерій.
Допускається використання інших критеріїв.
2.6.3. Джерела АЕ, які виявлені та ідентифіковані, розподіляють на чотири класи:
Джерело I класу - пасивний;
