НПАОП 0.00-3.08-02. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ


П О С Т А Н О В А


від 11 липня 2002 р. N 956

Київ


Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки


( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №313 від 11.03.2004 )


Відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:


1. Затвердити такі, що додаються:

нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки;

Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки;

Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

2. Міністерству праці та соціальної політики разом з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством екології та природних ресурсів, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством внутрішніх справ та Державним комітетом з будівництва та архітектури у тримісячний термін з дня прийняття цієї постанови розробити і затвердити Методику визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

3. Покласти на Державний департамент з нагляду за охороною праці координацію роботи центральних органів виконавчої влади, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.

4. Ця постанова набирає чинності з 1 жовтня 2002 року.


Прем'єр-міністр України

А.КІНАХ


ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 11 липня 2002 р. N 956


НОРМАТИВИ

порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки


1. Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин:


1) горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум'я в детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне горіння), у тому числі:

горючі (займисті) стиснуті гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском, що перевищує 0,1 МПа, і не можуть перебувати в рідкій фазі;

горючі (займисті) зріджені гази під тиском - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що перевищує 0,1 МПа, та при температурі, що дорівнює або перевищує температуру навколишнього середовища;

горючі (займисті) кріогенне зріджені гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що дорівнює 0,1 МПа, та при температурі нижчій від температури навколишнього середовища;

2) горючі рідини - рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61 град. С у закритому тиглі або температурою спалаху, що дорівнює або менша 66 град. С у відкритому тиглі (легкозаймисті рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89);

3) горючі рідини, перегріті під тиском, - горючі рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском при температурі, що перевищує температуру кипіння при атмосферному тиску в 1,25 і більше разів.

Якщо рідина являє собою суміш горючих рідин, за температуру кипіння при атмосферному тиску береться температура википання половини маси рідини. Якщо даних про таку температуру немає, за температуру кипіння береться температура на початку кипіння суміші(фракції).

За розрахункову береться максимальна температура за регламентом, робочими інструкціями або іншою технічною документацією. Якщо передбачено блокування за температурою, за розрахункову береться температура блокування;

4) вибухові речовини - рідкі або тверді речовини чи суміші речовин, які під впливом зовнішніх факторів здатні швидко змінювати свій хімічний склад, а цей процес саморозповсюджуватися з виділенням великої кількості тепла 1 газоподібних продуктів (клас 1 згідно з ГОСТ 19433-88), у тому числі:

речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі детонації, утворюють ударну хвилю в повітрі;

речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у режимі детонації, дефлаграції або теплового вибуху в оболонці (апараті, резервуарі, трубопроводі або в спеціальному виробі) призводять до руйнування цієї оболонки з утворенням ударної хвилі в повітрі та розкиданням уламків.

Вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні.

Ініціюючі (первинні) вибухові речовини здатні під незначним впливом зовнішніх факторів (промінь вогню, тертя, слабкий удар тощо) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням тепла і газоподібних продуктів.

Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини здатні під значним впливом зовнішніх факторів або впливом ініціюючих вибухових речовин у процесі екзотермічних реакцій до світлових, звукових, теплових та реактивних ефектів з утворенням сльозоточивих і димооутворюючих речовин;

5) речовини-окисники - речовини 5 класу небезпеки (згідно з ГОСТ 19433-88), у тому числі:

речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної окисно-відновної реакції, температура розкладання яких не перевищує 65 град. С та/або час горіння суміші окисника яких з органічною речовиною (дубовою тирсою) не перевищує часу горіння еталонного окисника з дубовою тирсою (наприклад перманганат калію, бромат калію, перхлорат калію тощо);

органічні пероксиди (речовини з двовалентною структурою кисню, які можуть вважатися похідними пероксиду водню).

До цієї категорії відносяться речовини, які підтримують процес горіння (наприклад кисень, озон, хлор, оксиди азоту та інші речовини в зрідженому стані);

6) високотоксичні та токсичні речовини - речовини, які мають властивості, зазначені в таблиці (ГОСТ 12.1.007-76).


Клас речовини

ГДК у повітрі робочої зони, міліграмів на 1 куб. метр

Середня смертельна доза (LD50) при потраплянні в шлунок, грамів на 1 кг ваги тіла

Середня смертельна доза (LD50) при впливі на шкіру, міліграмів на 1 кг ваги тіла

Середня смертельна концентрація (LD50) у повітрі міліграмів на 1 куб. метр

Дискримінуюча доза, міліграмів на 1 кг ваги тіла

Високо-

токсична

менш

як 0,1

менш

як 15

менш

як 100

менш

як 500

менш

як 5

Токсична

0,1-1

15-150

100-500

500-5000

5


Токсичність речовини при пероральному впливі на тварин (дискримінуюча доза) визначено методом фіксованої дози за рекомендаціями Конвенції про трансграничний вплив промислових аварій (1992 рік).

До високотоксичних відносяться речовини, які за своїми біологічними властивостями та токсичністю належать до 1 класу небезпеки, а до токсичних - речовини, які за своїми біологічними властивостями та токсичністю належать до 2 класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76 і 12.1.005-88 та переліками граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин, затвердженими МОЗ.

У тих випадках, коли речовину не віднесено до визначеного класу небезпеки, це здійснюється МОЗ;

7) речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних організмів), - речовини, які мають властивості, зазначені в таблиці, згідно з Конвенцією про трансграничний вплив промислових аварій (1992 рік).


Смертельна

концентрація (LC50), при

впливі на рибу протягом

96 годин, міліграмів на

1 літр

Ефективна концентрація

(EC50) при впливі на

дафнії протягом

48 годин, міліграмів на

1 літр

Інгібуюча концентрація

(IC50) при впливі на

водорості протягом

72 годин, міліграмів на

1 літр

не більш як 10

не більш як 10

не більш як 10


2. За видами аварій, що можуть статися виходячи з властивостей небезпечних речовин, та за впливом уражальних факторів цих аварій категорії небезпечних речовин об'єднуються в групи:

група 1 (вибух) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, перегріті під тиском, ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини, речовини-окислювачі, речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;

група 2 (пожежа) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, горючі рідини, перегріті під тиском, речовини-окисники, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;

група 3 (шкідливі для людей і довкілля) – високотоксичні речовини, токсичні речовини, речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних організмів), речовини, які становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних організмів) та/або можуть здійснювати довгостроковий негативний вплив на водне середовище, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів.

3. Індивідуальними небезпечними речовинами вважаються речовини та суміші речовин, для яких встановлено значення нормативів порогових мас, що відрізняються від значень нормативів порогових мас тих категорій, до яких ці речовини можна віднести за їх властивостями (нормативи порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин наведено у додатку 1, а небезпечних речовин за категоріями - у додатку 2).


Додаток 1


НОРМАТИВИ

порогових мас деяких індивідуальних

небезпечних речовин

Найменування

небезпечної речовини

Порогова маса, тонн

1 клас

2 клас

Аміак

500

50

Амонію нітрат*

2500

350

Амонію нітрат (добрива)**

5000

1250

Арсенатний ангідрид, арсенатна кислота та/або її солі

2

1

Арсенітний ангідрид, арсенітна кислота та/або її солі

0,1


Бром

100

20

Хлор

25

10

Нікелеві сполуки (дрібнодисперсний порошок),

монооксид нікелю, діоксид нікелю, триоксид

нікелю, сульфід нікелю (II),

сульфід нікелю (III)

1


Формальдегід (концентрація більш як

50

5

90 відсотків)



Водень

50

5

Фосфористий водень (фосфін)

1

0,2

Хлороводень (зріджений газ)

250

25

Алкіли свинцю

50

5

Ацетилен

50

5

Етилену оксид

50

5

Пропілену оксид

50

5

Метанол

5000

500

Кисень

2000

200

Сірководень

50

5

Арсеновмісний водень (арсен)

1

0,2

Сірки діоксид

250

25

Сірки триоксид

75

7,5

Вугільної кислоти дихлорангідрид (фосген)

0,75

0,3

Метилізоціанат

0,15


4,4 - метилен - біс (2 - хлоранілін) та/або солі в порошкоподібному стані

0,01


Толуїдиндизоціонат

100

10


* Масовий вміст азоту в амонії нітраті та його сумішах становить більш як 28 відсотків, а водяні розчини амонію нітрату містять більш як 90 відсотків азоту.


** Масовий вміст азоту у простих добривах на основі амонію нітрату, а також у складних добривах на його основі (з фосфатом та/або поташем) становить більш як 28 відсотків.


Найменування небезпечної

речовини

Порогова маса, тонн

1 клас

2 клас

Поліхлоридні дибензофурани та поліхлоридні дибензодіоксини (включаючи ТХДД), розраховані із застосуванням коефіцієнта токсичного еквівалента ТХДД*

0,001


Канцерогени: 4-амінобіфеніл та/або його солі, бензидин та/або його солі, бі(хлорметиловий) ефір,

хлорметилметиловий ефір, диметилкарбамілхлорид,

диметилнітрозомін, гексаметилфосфористий триамід, 2-нафтиламін та/або його солі, 1,3 - пропансултон - 4 - нітродифеніл

0,001



* Коефіцієнти токсичного еквівалента (ХДД - хлордибензодіоксин, ХДФ - хлордибензофуран, Т - тетра, П - пента,

Гкс - гекса, Гпт - гепта, О - окта):


1,2,3,7,8

- ПХДД

-

0,5

1,2,3,4,7,8

- ГксХДД

-

0,1

1,2,3,6,7,8

- ГксХДД

-

0,1

1,2,3,7,8,9

- ГксХДД

-

0,1

1,2,3,4,6,7,8

- ГптХДД

-

0,01

ОХДД


-

0,001

2,3,7,8

- ТХДФ

-

0,1

2,3,4,7,8

- ПХДФ

-

0,5

1,2,3,7,8

- ПХДФ

-

0,05

1,2,3,4,7,8

- ГксХДФ

-

0,1

1,2,3,7,8,9

- ГксХДФ

-

0,1

1,2,3,6,7,8

- ГксХДФ

-

0,1

2,3,4,6,7,8

- ГксХДФ

-

0,1

1,2,3,4,6,7,8

- ГксХДФ

-

0,01

1,2,3,4,7,8,9

- ГксХДФ

-

0,01

ОХДФ


-

0,001